У центральній бібліотеці Трускавця відбулася презентація документальної книжки журналістки, ведучої Українського радіо Ксенії Дворнікової «Вижити в Гостомелі: 21 історія з міста-героя». Видання об’єднало свідчення людей, які пережили російську окупацію Гостомеля та перші тижні повномасштабного вторгнення.
«Трускавець не є місцем дії більшості цих історій, але коли я перечитувала історії вже з думкою про цю зустріч, побачила цікаву річ: Львівщина і Трускавець кілька разів виникають у цих розповідях саме в моменти, коли люди намагаються врятуватися і знайти своїх», — розповідає Ксенія Дворнікова.

Під час зустрічі авторка розповіла, як створювала книжку, за яких обставин записувала історії її героїв та чому важливо документувати особистий досвід проживання війни.
Серед героїв книжки — військові й цивільні, медики, волонтери, люди, які евакуювалися з окупованого міста, та ті, хто залишався там, допомагаючи іншим. Їхні історії різні, але об’єднані одним досвідом — необхідністю виживати в умовах російського вторгнення та знаходити сили підтримувати одне одного.
«У книжці є багато страшних речей, але є й такі маленькі деталі, які залишаються в пам’яті: Борис Харчук, вибравшись із Гостомеля, поїхав до рідного Львова. І там з’їв сухарик, який узяв із собою з Гостомеля. Він згадує, що той сухарик був дуже смачним…Мені здається, в цьому є вся війна. Невідомість — чи повернешся додому. Дорога. Голод. Люди… І шматок їжі, який ти зберіг, не знаючи, чи він тобі знадобиться», – сказала авторка.
Однією з наскрізних тем зустрічі стала взаємодопомога. Ксенія Дворнікова наголошувала, що в критичний момент люди, які до війни могли майже не знати одне одного, ставали спільнотою. Саме ця здатність триматися одне за одного допомагала пережити найважчі моменти.
«Кожен з нас має унікальну історію», — ця думка зрештою стала своєрідним містком від книжки до самої аудиторії. Після презентації читачі ділилися власним досвідом вимушеного переселення, життя в окупації, втрати зв’язку з рідними та переживання війни. Одна з присутніх поділилася досвідом вимушеного переселення із Запорізької області. Інші говорили про життя в Криму, українські книжки, інформацію та те, наскільки важливо мати можливість чути українське слово навіть там, де його намагаються витіснити окупанти. На завершення авторка закликала присутніх не недооцінювати власний досвід і фіксувати його — передусім для себе.
Презентація у Трускавці перетворилася на розмову про те, як зберегти пам’ять про пережите, чому важливо записувати особисті історії та як із десятків і сотень таких свідчень формується жива історія України.
Володимир Ключак





ТОП коментованих за тиждень