Дідо Иванчік та наша занедбана спадщина

27.11.2019 | Filed under: огляд книг, Публікації

Про те, що на Івано-Франківщині вийшла книга гуцульською бесідою, я довідався ще минулого року. Звісно, знайти її ні в бібліотеках Трускавці, ні в книжкових крамницях Львівщини виявилося неможливим. Але ІІ Трускавецький ЛітФест 18-20 жовтня 2019 р. спонукав до нових пошуків. Бо на презентації книг Люби-Параскевії Стринадюк «Як я му ити на полонині» та «З загір`я. Щоденник любові», де йшлося про Гуцульщину, її бесіду та таємничий давній світ, знову згадали про цю книжку. Мова йде про твір Петра Шекєрєка-Дониківа «Дідо Иванчік».

Кілька слів про самого автора. Петро Шекєрєк-Доників (українською літературною мовою перша частина прізвища – Шекерик) – гуцул з діда-прадіда. Уроджений в 1889 році в селі Голови коло столиці Гуцульщини Жаб`є (тепер Верховина), Петро повторив те, що свого часу зробив Іван Котляревський – написав книгу живою бесідою. Задум написати щось своє виник у Петра Шекєрєка-Доникового, коли він допомагав Михайлові Коцюбинському збирати етнографічні матеріали до славнозвісної повісті «Тіні забутих предків».

Бог дозволив шанованому гуцулові написати та видати свою книгу. Закінчив її писати автор у 1940 році. В тому ж році його разом із сином Андрієм арештували енкаведисти. За «антирадянську діяльність» його було засуджено на вісім років та вислано на Сибір. Більше свої рідні Карпати Петро Шекєрєк-Доників ніколи не побачив. Синові, на щастя, довелося вирватися з лабет совєтів під час німецької окупації та виїхати за кордон.

Роман «Дідо Иванчік» довший час вважався втраченим. Те, що він не пропав у вирі лихоліть – свідчення того, що рукописи не горять. Зараз ніхто вже не зміг би так написати, як написав Петро Шекєрєк-Доників. Багато слів забулося, багато традицій втрачені, відумерлі. Гуцульський світ хоча й вважається архаїчним та таким, що зберігає найдавніші таємниці нашого народу, все ж не є таким, як був 80 чи 100 років тому.

Я так і не мав можливості прочитати «Діда Иванчіка». Зате завдяки підтримці Українського Культурного Фонду а всі, хто цікавиться тематикою демонології, містики, лінгвістики, діалектології, україністики та русиністики, Гуцульщини, етнографії та пов’язаних тем, мають можливість послухати аудіоверсію книги. Вона записана «Арт-лабораторією Кораллі» на студії «Жива Хата». Аудіокнига начитана гуцульською бесідою Василем Зеленчуком з Криворівні.

Книга – в трьох частинах, сукупна тривалість запису – 21 година. Можна сміливо визначити собі один тиждень, і кожного дня по три години насолоджуватися слуханням «Діда Иванчіка». Розповідь про повсякденне життя гуцулів, про мольфарів, замовляння, наслання, прокльони, дружбу та ворожнечу, всіляку чортівню та про історію Гуцульщини в розрізі опришківського руху – це захоплює. А ще дуже цікаво послухати про місце жінки («челяді») в гуцульському світі, про стосунки між чоловіком та дружиною, батьками та дітьми, родичами та сусідами, людьми та демонами.

В першій частині розповідь ведеться від імені першої особи однини – онука діда Иванчіка, сина його доньки, котра живе з чоловіком та сім`єю окремо. В двох інших частинах розповідає сторонній оповідач. Книга поділена на чіткі розділи, кожен з яких наче розповідає про якусь окрему тему (наприклад, свято Юрія чи Великодня, відвернення громовиці та граду чи опис сватання), але водночас пов’язаний з попереднім та наступним розділами. Книга написана дуже майстерно, і тримає в напрузі від початку до кінця.

Серед мінусів цієї книги можна назвати гіперболізований язичницький елемент. Занадто часто повторюється «наш Бог ясне сонічко, погожа днинка», одні й ті ж слова вкладаються у вуста як старим гуцулам, так і жінкам та малим дітям. Через сильний язичницький елемент можна очікувати, що релігійні, а особливо клерикальні кола не рекомендуватимуть цю книгу до читання. Проте насправді це те саме, що забороняти «Гаррі Поттера». Бо як там, так і тут, змальовуються ті містичні та демонічні істоти, яких автор не придумує, а лише переносить зі старосвітських розповідей на сторінки книги. В обидвох випадках Зло хоча й сильне, але в кінцевому результаті поступиться Добру. А дуалізм описуваних в «Дідови Иванчікови» вірувань – це реалізм, опис дійсного стану в головах людей, які вірять в одвічну боротьбу Чорта з Богом, про що свідчить сила-силенна народних демонологічних розповідей фактично у всіх народів світу. Хто не вірить, то «Золота гілка» Джеймса Фрейзера тому в поміч.

Слухаючи «Діда Иванчіка», розумієш, як багато давніх слів зараз втрачено. Чи багато з нас розуміє що таке «котюга», «насланнє», «удіяннє», «кімити», «ґнирати», «нипати», «туск», «друлити», «пудно», «родія», «тимунь», «терьхи», «кітлик»? А ці слова в книзі «Дідо Иванчік» на кожному кроці.

Я абсолютно впевнений у тому, що «Дідо Иванчік» мав би бути у шкільній програмі обов’язково. І не лише у факультативах на Івано-Франківщині чи Західній Україні. В нас у школах вивчають «Слово о полку Ігоревім» та «Велесову книгу», про які досі не відомо ні ким написані, ні коли написані, ні чи дійсно це автентика, чи якась значно пізніша підробка. А «Дідо Иванчік» має свого явного автора і оповідає про життя гуцулів таким, яким воно дійсно було. І не лише гуцулів, бо вірування, описувані в цій книзі, направду існували і на Бойківщині, і на Лемківщині, і на Загір`ї, тобто Закарпатті. В цій книжці описаний той скарб, який ми втратили наяву, і можемо втратити ще й з колективної пам`яті. «Дідо Иванчік» – це те засохле коріння, яке тягнеться так глибоко вдолину, в землю, що сягає найтемніших закутин пекла. В плані свідомості це оте фройдівське Id, Воно, яке визначає нашу справжню сутність, котра тлумиться двома сторожами – Ego і SuperEgo. Тож «Діда Иванчіка» треба читати і щоб зрозуміти народ, до якого належимо, і щоб пізнати себе як частинку того народу.

Зрештою, це просто сильна книжка, і прочитати/прослухати її та зрозуміти зможуть лише сильні особистості. Слабаки хай дивляться телевізор чи читають челядинські романи.

Послухати аудіокнигу «Дідо Иванчік» можна на Ю-Тюбі або за цим посиланням: https://verkhovyna.life/dido.yvanchik

Володимир Ключак, фото письменника Петра Шекєрєка-Доникового з Вікіпедії

(Переглядів 1 , 1 переглядів сьогодні)

About 

Błogosławieni którzy wprowadzają pokój, albowiem oni będą nazwani synami Bożymi.

Tags:

Газ на авто. Трускавець

Новини Трускавця та регіону

ТОП коментованих за тиждень

  • None found

Оголошення ТВ

  • Запрошуємо юних футболістів
    31.01.2020 | 13:57

    Футбольна школа «КМС» (м. Трускавець) проводить відбір хлопців 2009-2010 р.н. в секцію футболу. Контактний телефон:  096-064-71-97 (тренер Володимир Смола). (Переглядів 1 , 1 переглядів сьогодні) Також читайтеОголошується набір дітей для занять футболом (0)Козацька слобода “Раковець” запрошує на риболовлю (0)Футбольна школа «КМС» поповнилася 12 юними футболістами (0)Трускавчан запрошують на Майдан Незалежності на перегляди футбольних матчів (0)

  • Шукаю роботу з ведення бухгалтерського обліку
    28.01.2020 | 16:00

    Шукаю роботу з ведення бухгалтерського обліку підприємців. Конт. тел. 067-67-27-641. (Переглядів 1 , 1 переглядів сьогодні) Також читайтеКозацька слобода “Раковець” запрошує на риболовлю (0)Запрошуємо спільно відзначити День Соборності України (0)Шукаю роботу з прибирання приватних будинків (0)В музеї міста-курорту відкриють виставку про кримськотатарську спадщину (0)

  • Archive for Оголошення ТВ »

Архіви