Минулої п’ятниці, 21 травня, завершила роботу двадцять сьома сесія Стебницької міської ради п’ятого демократичного скликання. Якщо зважити на те, що наприкінці жовтня можуть відбутися вибори до місцевих органів влади, то народним обранцям залишається або навести лад у місті, в чому виникають великі сумніви, або розподілити те, що, грубо кажучи, ще погано лежить. Схоже, депутати йдуть другим шляхом.
Хамство Романа Калапача
Головним у порядку денному сесії було, звичайно, затвердження міського бюджету на 2010 рік, однак не це питання викликало найбільший ажіотаж. Міський голова Стебника Роман Калапач задумав реорганізувати структуру та штатний розпис Стебницької міської ради. Він і доповідав з цього питання.
На його думку, міський голова повинен мати лише одного заступника – з питань економіки, інвестицій і господарства. Таким чином, заступник з гуманітарних питань Лілія Шологон практично залишається без роботи, бо у рамках цієї структури навряд чи вона погодиться на якусь посаду. Тим часом єдиний заступник мера стає куратором відділу інвестицій, економіки, бухгалтерського обліку та звітності, йому підпорядковуються юрисконсульт, головний архітектор міста, спеціаліст з будівництва, спеціаліст з оренди і приватизації. Він також відповідає за роботу міського відділення міліції, міського центру зайнятості, закладів освіти, культури і медицини, відділу Пенсійного фонду, служби соціального захисту, відділу субсидій. Як бачимо, повноважень чимало, але ще не факт, що цю посаду обійме Богдан Асафат, який, схоже, разом з Лілією Шологон знаходиться у серйозній опозиції до Романа Калапача, а, значить, до депутатського корпусу, бо мерові, з одного боку, вдалося “підім’яти” депутатів під себе, а, з іншого, – він діє строго за курсом “генеральної лінії” депутатського корпусу.
Натомість секретареві ради Геннадієві Куцану позбавлення посади не загрожує. Він став слухняним виконавцем волі Романа Калапача і депутатського корпусу. Недавня опозиційність вивітрилась, як дим, коли під ним захиталося керівне крісло. Я розумію, що бувають певні компроміси, але безпринципність ще нікого не прикрашала. За задумом Романа Калапача, секретар ради займатиметься взаємодією виконавчих органів з постійними комісіями міської ради. І – все! Більше жодних повноважень Геннадій Куцан не отримав. Що ж, лояльність лояльністю, але довірою міського голови, схоже, він вже не користуватиметься.
Ще в структурі виконавчих органів передбачена посада керуючого справами, є загальний відділ, спеціаліст з реєстрації актів цивільного стану, спеціаліст у справах спорту, туризму та молоді.
Запропонована реорганізація викликала критику з боку лише чотирьох депутатів, які й проголосували проти неї. Тарас Паньків, назвавши Романа Калапача авантюристом, зауважив, що комісії не розглядали даного питання. Потім з’ясувалося, що питання вони розглянули, але самого депутата на засідання не покликали. Спроба Романа Калапача захистити власне дітище й названа цифра у сто тисяч економії коштів у результаті реорганізації не вплинули на стихійних опозиціонерів. Депутат Василь Бабчій був проти ліквідації військового столу, а Роман Білас зауважив, що це питання не обговорювалось у трудовому колективі. До речі, представники трудового колективу зайшли до сесійної зали, але Роман Калапач у грубій формі намагався виставити їх за двері, проте люди спокійно чекали на рішення депутатів. Мова навіть не йде про порушення конституційних прав громадян, адже кожний може бути присутній на сесії, а про те, у якій хамській формі Роман Калапач намагався позбутися своїх підлеглих у сесійній залі. Микола Варивода обурився з цього приводу, зазначивши, що працівникам виконкому слід пояснити просту істину: ніхто їх з роботи звільняти не буде. Протистояння між мером і колективом є характерною ознакою того, що керівник є лідером лише за посадою, а не фактично. Так само його сприймають і в місті. Тому говорити про якийсь стратегічний розвиток Стебника у даному випадку не доводиться.
Чи не найбільш емоційним був виступ Марії Губицької, яка звинуватила міського голову в тому, що йому потрібні у виконкомі “свої люди”. Вона закинула йому і незаконне отримання премії в сумі 26 тисяч гривень і задала риторичне запитання: “Чому не скорочуєте керуючого справами?”. І справді, якщо мер задумав зекономити кошти на зарплату, то обов’язки керуючого справами міг би виконувати секретар ради. Чи все-таки Геннадієві Куцану не довіряють, адже мова йде про документацію, яка проходить через Ігоря Говірка?
Схоже, реорганізація так просто Романові Калапачу не дасться. “Ображені” можуть звернутися до суду, тим паче мають для цього всі підстави, адже мова йде про порушення чинного законодавства. Ось тільки суд затягнеться до того часу, коли Роман Калапач уже не буде мером, а, отже, буде втрачена актуальність.
Віртуальний бюджет споживання
З бюджетних питань доповідала начальник відділу бухгалтерського обліку, планування та звітності Оксана Німеровська. Не принижуючи її фахові здібності як спеціаліста, все ж зауважимо, що подібні звіти повинен робити заступник мера, а за його відсутності – сам Роман Калапач. Співдоповідачем мав виступити голова постійної депутатської комісії з питань планування, бюджету та фінансів Орест Середницький, але співдоповіді фактично не було, а лише окремі зауваження, і депутат навіть не виходив до трибуни. Звичайно, Стебницька міська рада не є Верховною Радою України, але все ж слід розмежовувати – бодай формально! – законодавчу і виконавчу гілки влади. Узурпація і концентрація її в одних руках ні до чого доброго не призводять. Чи в Стебнику вже діють за правилами Віктора Януковича, прагнучи до позірної стабільності? Проте нагадаю, що другим словом пропрезидентської більшості в парламенті після “стабільності” є “реформи”, якими в Україні, а тим паче в Стебнику, і не пахне.
За словами Оксани Німеровської, бюджет 2009 року був перевиконаний, чого, мабуть, стебничани на собі не відчули. Де відремонтовані дороги, дахи?
Загальний обсяг доходів міського бюджету на 2010 рік встановлено в сумі 3 мільйони 425 тисяч 900 гривень, а видатків – у сумі 3 мільйони 627 тисяч 900 гривень. До слова, дефіцит місцевих бюджетів не передбачений чинним законодавством. Депутати сподіваються, що вагомим буде внесок дрогобичан у стебницький бюджет. Нещодавно вони проголосували за надання 350 тисяч гривень. Але минулого року задекларована сума становила 150 тисяч, з яких надійшло лише 75 тисяч. Цьогоріч основні дрогобицькі підприємства не працюють, так що марно сподіватися взагалі на якусь суму. Тому ентузіазмові Романа Калапача, який тішився з цих віртуальних грошей, можна лише поспівчувати.
З майже трьох з половиною мільйонів удаваних доходів мільйон чотириста тисяч піде на зарплату працівникам “білого дому”, ще понад 32 тисячі гривень на “предмети, обладнання та інвентар”, зокрема, на паливно-мастильні матеріали, причому мер щомісяця має наїздити мало не тисячу кілометрів, ще 48 тисяч гривень – на телефонні розмови урядників, друк інформації в газетах (аж 22 тисяч 500 гривень!) щодо проведеної роботи міської ради, хоча стебничани такої інформації не читали. Як бачимо, дуже дорого керівництво Романа Калапача обходиться стебничанам, хоча з правової точки зору тут комар носа не підточить. Лише риторичним залишається запитання: наскільки ефективним є таке керівництво, якщо зважити, що, крім зарплати, Роман Калапач щомісяця отримує 50 відсотків за інтенсивність (працює 24 години на добу чи в робочий час його можна побачити в недержавних установах інших міст Дрогобиччини?) і плюс 50 відсотків премії? До речі, депутати справно за це голосують, а стебничани й не здогадуються, як мер денно і нощно дбає про них.
На цьому тлі на житлово-комунальне господарство міста передбачено лише 910 тисяч гривень. І тут ми надибуємо на цікаві цифри. Керівники об’єднань співвласників багатоквартирних будинків мають взяти на замітку, що на капітальний ремонт житлового фонду їм мають виділити 78 тисяч гривень. Цікаво, чи встигнуть це зробити до грудня? На вилов бродячих тварин в бюджет закладено аж 6 тисяч гривень. Цікаво, чи є у Стебнику гицлі? На нанесення дорожньої розмітки депутати розщедрилися дати аж 5 тисяч гривень. Чи ви бачили “зебри” у Стебнику? Потішать стебничан виготовленням детального плану території центральної частини міста, на що передбачено 76 тисяч гривень. На реконструкцію, ремонт і утримання доріг піде 99 тисяч гривень. Мабуть, чимало з них вгатять у болото на вулиці Трускавецькій, як це було в минулі роки.
Є ще чимало цікавих цифр, до яких ми повернемося в наступних публікаціях. Однак вже зараз можна стверджувати, що віртуальність стебницького бюджету, скерованого здебільшого на споживання, а не на розвиток, не виведуть місто з прориву, та ще й з такою дружньою командою мера і депутатів.
Від інвалідів відкупились офісом
Ще в квітні минулого року керівник Асоціації інвалідів “Серце допомоги” Роман Кіндратишин звернувся з письмовою заявою на ім’я Романа Калапача надати організації офіс. Нагадаємо, що зараз інваліди збираються в приміщенні, яке безкоштовно їм надала Асоціація підприємств і підприємців Стебника. Понад рік мер “футболив” п. Романа, хоча публічно давав обіцянки посприяти. І ось на сесії таке приміщення інвалідам дали – кімнатку площею 35 квадратних метрів на вулиці Трускавецькій, 2.
Здається, мер свою обіцянку виконав. Але ще в грудні минулого року Роман Кіндратишин написав заяву про доцільність використання приміщення пральні “Лотос” для потреб “Серця допомоги”. Однак на сесії з’ясувалось, що на це приміщення претендує КП “МВУЖКГ”, хоча свої претензії на нього були оформлені значно пізніше. За логікою і чинним законодавством, заяви мають розглядатись у порядку поступлення. Але тут почали траплятись чудеса. Геннадій Куцан насміявся з інвалідів: “Вони що, будуть там прати?”. Орест Середницький запропонував неповносправним мешканцям міста (а нині в Асоціації нараховується 150 інвалідів) підготувати бізнес-план. Інакше як знущанням це не назвеш. Невже депутат не розуміє, що мова не йде про оборудку, як у випадку з меблевим магазином, а про життєві потреби інвалідів? Навіть зібратися у крихітному приміщенні вони не зможуть, не те що розподілити гуманітарну допомогу.
З іншого боку, Марія Губицька засумнівалась, чи зможе КП “МВУЖКГ” самотужки відремонтувати занедбане приміщення, якщо мешканці Стебника відчувають проблеми з наданням елементарних послуг. Підсолодити пілюлю спробував Роман Калапач, який запропонував, аби інваліди не виготовляли технічну документацію, як це роблять усі претенденти на орендовані приміщення. Але впадає в око, що “Серцю допомоги” приміщення надали терміном на один рік, хоча іншим в аналогічній ситуації – на 5 і 10 років. Через рік можна буде інвалідів попросити із займаного приміщення?
Що стосується самого приміщення “Лотосу”, то депутати вирішили, аби виконавчий комітет міської ради підготував у термін до 1 червня поточного року “пропозиції щодо подальшого ефективного використання будівлі на вулиці Куліша, 4 загальною площею 849, 4 квадратних метрів”, хоча ні в кого вже немає сумніву, що це приміщення без бою дістанеться КП “МВУЖКГ”. Можливо, й наступної сесії не дочекаються, а все вирішать на засіданні міськвиконкому…
Анатолій Власюк, газета «Воля громади»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень