Кожен поважаючий себе трускавчанин мав би мати в своїй домашній бібліотеці книгу «Архітектура курортної забудови Трускавця ХІХ – першої половини ХХ ст.». Це наукове видання, автором якого є Христина Харчук, вийшло тиражем в 1 тисячу примірників ще в 2008 році. Видана книга у видавництві «Апріорі».
Чи цікава ця книга? Чому вона потрібна? Чи є щось краще? На ці питання нехай відповість сам читач. Можливо, не все написане легко читається, адже є багато вузькоспеціалізованих термінів, які не кожен розуміє. Можливо, не кожному вона потрібна, бо фактично не кожен цікавиться історією міста, в якому живе. Можливо, буде і краща монографія, але як наразі кращої книги про архітектуру Трускавця в своїх руках тримати не довелося.
Вперше книгу Христини Харчук «Архітектура курортної забудови Трускавця ХІХ – першої половини ХХ ст.» я тримав у руках в 2009 році, коли видавництво «Апріорі» презентувало свою продукцію в центральній бібліотеці м. Трускавця. Хто не має можливості придбати її, може почитати в тій же бібліотеці, де вона – на одному з почесних місць на стенді, присвяченому Трускавцю. Принагідно хочу подякувати п. Віктору Пиціву, громадському діячеві та невтомному ентузіасту, який зробив мені такий несподіваний та приємний подарунок – подарував саме цю книгу, «бо Володимир Ключак мусить її мати у себе».
Дозволю собі викласти тут два абзаци з монографії, в яких йдеться про знаменитий Дептак.
«Біля джерела «Марія» у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. на одній з терас лісопарку закладено новий сквер «Адамівка». Тут близько 1896 р. при джерелі «Марія» побудована прогулянкова галерея в модерні у формі «закопанського» стилю за проектом львівського архітектора В. Галіцького. Ця паркова будівля, одна з найкращих цього типу в тодішній Австрії, вирізнялася гарним в`язанням даху із «застрілами» (тобто дерев`яними скісними елементами, що ущільнюють два розміщені під кутом елементи рами, з`єднані з ними накладкою, здебільшого, так званий “ластівчин хвіст»). Будівлю покривали високі ґонтові причілкові дахи, характерні для «закопанської» архітектури».
Спорудження прогулянкових галерей в парках вимагала інструкція з будівництва курортів 1864 р. В ній наголошувалося, що найнеобхіднішою в кожнім курорті є прогулянкова галерея біля джерел лікувальних вод, призначена для прогулянок відпочивальників у негоду. За інструкцією, вона повинна бути вмістима і довга, захищена від сторони переважаючих вітрів».
Дептак спалили, але є люди, які піднімають питання відновлення цієї чудової пам’ятки архітектури, котра прикрашала наш Трускавець. До речі, саме зображення Дептаку Христина Харчук розмістила на обкладинці книги. Тоді, в 2008, він ще був цілий.
А ось ще один абзац, про «Кришталевий палац». Не лінуйтеся, прочитайте.
«Кришталевий палац» був збудований у 1939 р. за проектом 1937 р. (архітектор Р. Гермелін) у стилі функціоналізму для багатого промисловця з Бидгощі – С. Ґжеґожевського. Спочатку планувалося збудувати перший у Трускавці дванадцятиповерховий пансіонат, але спілка «Трускавецькі джерела», що керувала курортом, не дала згоди на це будівництво через те, що високий будинок міг затіняти сусідні вілли. Згодом збудовано триповерховий, з житловим цокольним поверхом санаторій, розмірами в плані 40х18 м. В інтер’єрі ручки дверей були справді виконані з кришталю, підлоги виготовили з мореного дубу. Стіни кімнат прикрашали дорогі килими і картини в золочених рамах На першому поверсі санаторію містилися: їдальня, товариська кімната, хол, читальня, кімната лікаря з почекальнею, буфет, кімната для бриджу і 17 житлових кімнат. Другий і третій поверхи нараховували кожен по 16 житлових кімнат. У цокольному поверсі та на піддашші містилися службові приміщення. Для того, щоб стіни фасадів блищали, нагадуючи хрусталь, в тиньк додали мідних стружок і скляного лому. Надмірному декоративному оздобленню інтер’єру та фасаду «Кришталевого палацу» не було рівних на той час у таких європейських країнах як Німеччина, Австрія і Швейцарія».
Захоплення викликає і текст про концепцію міста-саду, яка була особливо популярною на початку ХХ століття. На 2015 рік замість міста-саду маємо у Трускавці місто-базар. Жаль…
Вся книга гарно ілюстрована, тут є зображення практично всіх вілл, які були у Трускавці (крім тих, зображення яких не збереглися ніде). Є перелік всіх 320 об`єктів курорту періоду 1921-1939 рр., переважно це вілли. Тут є цікаві плани забудови Трускавця, кадастрові карти часів Австрії та Польщі, загальні види курорту, аналізи містобудівного розвитку. Читач може порівняти знайомі об’єкти архітектури у Трускавці з аналогічними об’єктами в Австрії, Норвегії, Німеччині, Швейцарії, Чехії чи Польщі. Словом, це книга, яку потрібно мати, щоб гордитися тим, що ти причетний до такого славного курорту як Трускавець. Інакше кажучи, це книга для тих, хто любить Трускавець.
Монографію автор присвятила тому, хто теж дуже любив Трускавець – світлої пам`яті Орестові Мацюку, покійному директору Центрального історичного архіву Львова, трускавчанину. Як пише Христина Харчук – «людині, яка навчила мене любити неординарну архітектуру Трускавця».
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень