Що таке бюджет? Як він наповнюється? Хто здійснює розподіл коштів, які надійшли в скарбницю міста? Чому в одних містах грошові надходження величезні, а інші живуть в очікуванні дотацій?
На ці та інші питання більшість рядових громадян відповіді не знають, і, правду кажучи, не завжди й намагаються дізнатися. Легше сказати: «Місто гроші має, та їх все одно краде кожна влада» або «А що нам до чужих грошей?». Насправді ж, бюджет міста – це не чужі гроші, це спільна каса трускавецької громади. Громада обирає владу, якій довіряє ключі від цієї каси – депутати затверджують бюджет, а розпорядники бюджетних коштів освоюють їх, витрачаючи на ті чи інші потреби. Які потреби першочергові – це визначають ті ж депутати, кожен з яких обраний певною кількістю голосів і діє від імені своїх виборців.
Сьогоднішня наша стаття – невеличкий лікбез для трускавчан. Особливо тих, які звинувачують владу (теперішню чи попередні) у «дерибані» бюджетних коштів, в неефективному господарюванні та інших гріхах.
Отже, згідно Бюджетного кодексу, основними надходженнями до бюджету міста є податок та збір на доходи фізичних осіб плюс місцеві податки і збори, до яких належить і плата за землю (одне з основних надходжень до бюджету міста). Також до бюджету міста надходять кошти від сплати акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів і податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Основна складова бюджету – це є податок та збір на доходи фізичних осіб. Зарахування даного виду податку здійснюється в розмірі 60% від контингенту, який збирається по місту. При попередньому Бюджетному кодексі, який діяв до 2014 року включно, з такого податку зараховувалося до бюджету міста 75%.
Якщо говорити про місцеві податки і збори, то основним видом платежу є плата за землю. Орієнтовно плати за землю у Трускавці надходить близько 20 млн грн. за рік.
Мільйонами вимірюється і «акциз». Про акцизний податок слід сказати трохи більше – він зараховується в місцевий бюджет починаючи з 2015 року. Отримані кошти йдуть на розвиток міста, тоді як раніше бюджет розвитку формувався виключно за рахунок продажу (відчуження) землі чи комунального майна.
Тут слід зупинитися детальніше і зазначити, що в часи міського голови Лева Грицака (2002-2010 рр.) надходження в міський бюджет Трускавця зросли в рази саме завдяки ефективному господарюванню. Оскільки тодішнє законодавство не передбачало продаж землі на аукціонах чи інших джерел надходжень до бюджету, то Леву Ярославовичу не залишалося нічого іншого як максимально ефективно використовувати наявні ресурси та потужності. Для прикладу, здача в оренду 132 гектарів пустирів в районі питного озера дозволила наповнювати бюджет міста в розмірі 1,5-2 мільйони в рік. До речі, до цього весь бюджет міста склала трохи більше півмільйона. А продаж цієї землі, яку ж ніхто нікуди не вивіз і на якій планувалося створення «розумного міста» (нового надсучасного мікрорайону), дало можливість зробити справжній прорив. Тому місто почало стрімко розвиватися, медицина, освіта та міська господарка отримали свіжі грошові вливання, через що Трускавець здійснив різкий стрибок у своєму розвитку та залишив далеко позаду інші міста, зокрема й сусідні. Інше діло, що наступник Лева Грицака замість посприяти у розвитку бізнесу підприємцю, котрий купив цю землю, почав ставити підніжки. Але це вже інша історія…
Можна собі лише уявити, що було б, якби Левові Грицаку довелося працювати за теперішніх тепличних умов, коли настільки збільшилися повноваження місцевого самоврядування, а джерела доходів міського бюджету так урізноманітнилися! Тоді однозначно наш курорт сягнув би висот, про які зараз може лише мріяти.
Але повернемося з небес на грішну землю та погляньмо, чому тема акцизу настільки важлива, що на ній слід акцентувати окрему увагу.
Отже, КОЖНА ГРИВНЯ, яку ми витрачаємо, купуючи на території міста підакцизні товари (пальне, алкоголь, тютюн) – це інвестиція в місто. Кілька мільйонів гривень (від шести і вище), які Трускавець щороку отримує від сплати акцизного податку – це нові спортивні майданчики та шкільне обладнання, це відремонтовані дороги та тротуари, це заходи з популяризації Трускавця як курорту та соціальна підтримка наших трускавчан. Виплати на встановлення індивідуального опалення, допомога воїнам АТО та ветеранам війни і праці, турбота про інвалідів, багатодітні та малозабезпечені сім`ї, чисте та затишне місто – це все фінансується за ті гроші, які водій витратив, заправляючи своє авто бензином, дизпаливом чи газом на одній із заправок міста, або ж купуючи вино або сигарети на території Трускавця.
Ця стаття жодним чином не є заохоченням до шкідливих звичок вживання алкоголю чи паління, проте ті, хто не може кинути курити або ж потребує купити алкоголь для якоїсь урочистої події, мають пам’ятати, що купувати ці товари за межею Трускавця – це обкрадати і самих себе, і своїх власних дітей, і всю громаду.
Що стосується автозаправних станцій, то на території Трускавця їх є три: «ОККО» біля автовокзалу, «WOG» на вул. Мазепи і АЗС на вул. Стебницькій з лівої сторони. Увага: АЗС від «Укрнафти» на вул. Стебницькій з правої сторони не знаходиться на території Трускавця і акциз від неї в бюджет міста не поступає.
5% від вартості пального та інших паливно-мастильних матеріалів, які є підакцизними, зараховується до бюджету Трускавця виключно в тому випадку, якщо заправляємося на АЗС на території міста. Інакше кажучи, якщо Ви заправилися на 200 гривень, то 10 з них пішло в бюджет міста, якщо заправилися на 500, то пішло відповідно 25 грн.
Між іншим, коли міським головою Трускавця був Лев Грицак, його тодішні опоненти (фракція «Наша Україна», зокрема такі одіозні особи як Іванишин та Шумин) постійно критикували мера за те, що в місті появилися АЗС. Мовляв, автозаправні станції на території курорту – це неприпустима річ, вони мають бути виключно за межами населеного пункту, а не на таких людних вулицях як Мазепи, Дрогобицька, Стебницька. Як бачимо, час все розставив на свої місця і тепер видно, хто має інтуїцію та бачення, а хто виявився недалекоглядним критиканом.
У 2015 році від акцизу на алкоголь у бюджет Трускавця поступило біля 2 млн грн, більша частина з цього – за лікеро-горілчану продукцію. Близько 600 тис грн. надійшло від акцизу на тютюнові вироби. Натомість від акцизу на паливо та паливно-мастильні матеріали бюджет Трускавця поповнився в 2015 р. на суму близько 3 млн грн.
За два роки ціни на підакцизні товари не зменшувалися, а навпаки – зростали. Не стала меншою і кількість людей, які володіють власними транспортними засобами, а отже, потребують заправлятися. Як кажуть, наше щастя – в наших руках: будемо заправлятися у Трускавці – будемо мати ліпші дороги, більший бюджет та впевненість у завтрашньому дні.
Ця стаття підготовлена в рамках просвітницької роботи серед населення. Наступна публікація цього проекту буде продовженням цієї ж теми (розмова з начальником фінансового управління ТМР Миколою Федоричаком).
Підготував Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень