Хоч круть, хоч верть, а таки минає сто днів нової влади: чи рахувати з 1 листопада, наступного дня після виборів, чи з того часу, коли міські голови й депутати прийняли присягу. Але результат діяльності чи, вірніше, її імітації або й відвертої бездіяльності – убивчий: нульовий.
Микола Янович Азаров услід за Йосифом Віссаріоновичем Сталіним намагався запевнити нас, що жити стало веселіше, жити стало краще. І хоча він дві складові нового життя переставив місцями, редагуючи вождя всіх часів і народів, за що в сталінські часи міг поплатитися життям, все ж від того ні краще, ні веселіше жити не стало. Втім, як кому. Для можновладців і олігархів таки наступило свято їхнього життя. А ось простий люд у масі своїй зубожів ще більше. Складається враження, що месиджі прем’єр-міністра (першого міністра чи все-таки першого менеджера на службі в олігархів?) стосуються насамперед сильних світу цього, а не тих, кому давалися щирі обіцянки напередодні виборів.
У ці дні минає також перший рік президентства Януковича, і результат його діяльності і діяльності його команди такий самий убивчий: нульовий. Ба, більше! Україна відкотилася навіть не на рік, а на п’ятирічку назад!
Ті, хто думав, що президентські вибори окремо і їхній результат чи, вірніше, відсутність такого, теж окремо, а вибори до місцевих рад, – це інша пара кальош, жорстоко прорахувались. За відсутності системних реформ в Україні не можна побудувати рай в окремо взятому містечку чи районі. Те, що нині в нас відбувається, є грубою профанацією, імітацією бурхливої діяльності, але аж ніяк не реформами. Живучи в такій системі, де вибудована жорстка вертикаль влади, підпорядкована Партії регіонів, керівники на місцях, належачи до інших і навіть опозиційних сил (“Батьківщина”, “Свобода”, “Фронт змін”), не можуть дати собі раду, коли всі грошові потоки зосереджені в тій же провладній політичній силі.
Звичайно, я далекий від думки, що за сто днів можна було кардинально розв’язати проблеми ремонту доріг, водопостачання, утилізації сміття й багатьох інших. Але й за двісті днів при владі, й за триста нова влада, яка на той час уже стане старою, цих проблем не розв’яже. І не тому, що вона така погана чи в ній працюють непрофесіонали (хоча непрофесіоналізм аж зашкалює!), а тому, що вертикаль влади стає безсилою через відсутність реформ, структурних змін. Складається враження, що ми живемо зараз в епоху дикого капіталізму, коли новітні можновладці накинулися на майно, яке ще не вдалося прихватизувати, на гроші з бюджету, які ще не встигли вкрасти. Їхня співпраця в цьому питанні з Партією регіонів навдивовижу відверто злочинна і цинічна, а опозиційністю навіть і не пахне.
Сто днів – це своєрідний рубіж, через який доведеться переступити нинішній владі. Нині тут готуються до звітів, підганяють потрібні цифри, намагаючись переконати електорат у тому, що все йде за планом. Але за чиїм планом? Можновладці вкотре хочуть нам підкинути “пустишку”, обдурити людей, як мале дитя. Та вся біда в тім, що в яскравій обгортці не те що неякісний продукт, а навіть цукерки нема. Пам’ятаєте, як в одному радянському фільмі так з дитям “пожартував” недолугий герой, відверто ржучи зі своєї витівки? Але дівчинка дала гідну відсіч придурку, запитавши: “Дядя, ты что, дурак?”.
Влада тримає нас за дурнів і щодня вже навіть не обіцяє цукерків, а тицяє яскраві обгортки. Звіт можновладців про сто днів керівництва виллється в черговий протокол намірів, що ці люди хочуть зробити і що їм заважало втілити передвиборчі гасла в життя. А ось тепер, мовляв, нам стане жити краще й веселіше. Ну, якщо не в наступні сто днів, то принаймні вже цього року.
Втім, влада добре розуміє, що випробовувати терпіння людей довго не можна. Якісь косметичні реформи таки проведуть. Якусь кістку в вигляді грошових подачок таки кинуть. Але знову будуть обіцянка на обіцянці й обіцянкою поганятиме.
І Янукович, і можновладці на місцях мріють про новий термін свого керівництва. Їх можна зрозуміти, адже влада – це бізнес, який дає шалені прибутки. Але з кожним днем наростає критична маса людей, які не хочуть цієї влади…
Анатолій Власюк, часопис «Тустань»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень