Весняна атака ротавірусів. Ротавірусна інфекція
Ротавірусна інфекція – гостре вірусне захворювання, яке характеризується проносами, блюванням, слабкістю, підвищенням температури тіла.
Джерелом ротавірусів є людина. Передача відбувається фекально-оральним шляхом під час прямого контакту, вживання в їжу інфікованих ротавірусом страв і води та при контакті з іншими поверхнями та предметами, що могли бути забруднені фекаліями (іграшки, підлога, меблі, одяг тощо). Ротавірус дуже легко передається від людини до людини. Велика кількість вірусів міститься у фекаліях інфікованих осіб у період з двох днів до початку діареї до десяти днів після зникнення симптомів захворювання. Тривалість виділення ротавірусу з фекаліями в осіб із ослабленою імунною системою може бути протягом більш ніж 30 днів після інфікування.
Ротавірусне захворювання може мати легку форму перебігу – водяниста діарея при цьому триває декілька днів, при тяжкій формі захворювання спостерігається блювання, жар. Тривалість інкубаційного періоду 1-3 дні. Для ротавірусної інфекції характерний гострий початок — різке підвищення температури (близько третини пацієнтів мають підвищену температуру тіла до 39°С), нудота, іноді біль в животі, часте блювання, сильний пронос, випорожнення — яскраво-жовті, водянисто-пінисті. Крім того, у більшості хворих з’являється нежить, почервоніння в горлі, біль при ковтанні. Багаторічні спостереження виявили, що найбільші спалахи захворювання виникають під час або після епідемії грипу, за що ротавірусне захворювання отримала в народі неофіційну назву «кишковий грип». Симптоми з боку шлунково-кишкового тракту, як правило, зникають через 3-7 днів
Для підтвердження діагнозу необхідно провести лабораторні дослідження, найбільш доступним з яких є виявлення антигену ротавірусу у зразках калу методом імуноферментного аналізу.
Під час захворювання необхідно дотримуватися заходів особистої гігієни, щоб запобігти зараженню. Особи, що наглядають за хворими, повинні часто мити руки, обробляти руки антисептичними засобами. Забруднені поверхні повинні бути вимиті водою з милом. Обробка 70% розчином етилового спирту інактивує ротавірус і попереджує передачу захворювання.
Профілактика ротавірусної інфекції – це дотримання чистоти та особиста гігієна (мити руки після вулиці, туалету і прибирання будинку). У повсякденному житті, особливо, якщо є маленька дитина, бажано використовувати кип’ячену воду і обдавати окропом іграшки, якими грає малюк, адже окріп згубно діє на мікроби. Купати дитину до року життя потрібно в кип’яченій воді. Рекомендується робити профілактичні вакцинації.
Стежте, щоб продукти, які ви їсте, були чистими. Овочі і фрукти потрібно добре мити.
Л. В. Янківська, зав. відділення організації епідеміологічних досліджень Дрогобицького ММВ ДУ “ЛОЛЦ МОЗ України»
Імунокеровані інфекції та їх профілактика
/Попередити. Захистити. Щепити!/
24-30 квітня в Україні проводиться Європейський тиждень імунізації. Сьогодні ми знову звертаємо увагу на підготовку та організацію важливого профілактичного і протиепідемічного заходу специфічного захисту населення від збудників інфекційних хвороб – імунопрофілактику. Проведення вакцинації населення є вкрай важливою!
Унаслідок контакту зі збудниками інфекцій (мікробами чи вірусами) у людини формується тимчасовий або постійний імунітет. Імунопрофілактика дозволяє виробити імунітет до контакту зі збудниками, тобто уникнути захворювання.
Імунізація є одним із пріоритетних напрямків діяльності системи охорони здоров’я України. Вона показала себе ефективним засобом контролю керованими інфекціями. Проведення імунопрофілактики регламентується Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», в якому в статті 12 ідеться про профілактичні щеплення. Захист населення від інфекційних хвороб належить до національної безпеки.
Календар щеплень створює можливості для максимально безпечного проведення вакцинації. Він є наближеним до західних календарів щеплення, що забезпечує профілактику завезення інфекційних хвороб в Україну.
До Календаря профілактичних щеплень передусім включають вакцини проти інфекцій, що мають епідеміологічну значущість, яка визначається ризиком зараження, рівнем і структурою захворюваності з урахуванням вікових, професійних та інших груп населення, тяжкістю клінічного перебігу, віддаленими наслідками перенесеного захворювання тощо. Крім цього, епідеміологічна значущість інфекційної хвороби залежить від соціально-економічних, клімато-географічних, санітарно-побутових умов, особливостей епідемічного процесу інфекції.
Одним із вирішальних чинників зниження захворюваності на керовані інфекції є високий відсоток охоплення населення щепленнями, що призводить до розвитку “колективного імунітету”. У цьому випадку відбувається сповільнення передачі збудника захворювання від людини до людини і зменшення циркуляції. Низька частка охоплення щепленнями проти деяких дитячих інфекцій не досягає такої мети. Циркуляція збудника не скорочується, а підвищення захворюваності зміщується у групи населення старшої вікової групи.
Високий рівень санітарно-гігієнічної культури населення, доброякісні продукти харчування, питна вода допомагають захиститись від багатьох інфекційних хвороб, але при ряді інфекцій, які передаються в основному повітряно-крапельним шляхом: коклюш, дифтерія, кір, паротит, краснуха, інші, які загрожують життю, цього не достатньо, і лише вакцинацією можна захиститись.
Щорічно вакцинація рятує від смерті 2-3 мільйони, від ускладнень – понад 700 000 дітей, а могло б бути врятовано на 1,5 мільйони більше.
Вакцини безпечні. У більшості випадків вакцина викликає незначну і тимчасову реакцію, наприклад, хворобливе відчуття в руці або незначне підвищення температури. Серйозні побічні ефекти надзвичайно рідкісні і ретельно відстежуються і розслідуються.
У вкрай взаємопов’язаному світі збудники попереджуваних вакцинацією хвороб можуть перетинати кордони і заражати будь-яку незахищену людину. Таким чином, зробивши щеплення – захистися сам і захистиш людей навколо себе.
Грип – це серйозне захворювання, яке щорічно забирає 300-500 тисяч людських життів в усьому світі. Вагітні жінки, діти молодшого віку, підлітки, особи похилого віку зі слабким здоров’ям і будь-яка людина з будь-якою патологією, наприклад астмою або хворобою серця, піддаються більшому ризику тяжких інфекцій і смерті. Більшість протигрипозних вакцин забезпечують імунітет проти трьох найбільш поширених штамів, які циркулюють в будь-який сезон.
Вакцини взаємодіють з імунною системою, викликаючи імунну реакцію, схожу з імунною реакцією на природну інфекцію, проте вони не викликають хворобу та запобігають виникненню ускладнень.
Л. В. Янківська, зав. відділення організації епідеміологічних досліджень Дрогобицького ММВ ДУ “ЛОЛЦ МОЗ України»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень