Вдало вибраний ракурс – і картинка готова, а заодно і «галочка» про виконану роботу.
Але є друга сторона медалі, тобто фото, зроблене теж 9 травня 2019 року, але вже в іншому ракурсі.
І тоді стає ясно, який насправді має вигляд Монумент Слави та як насправді вшановується пам`ять трускавчан. Про мораль судити вам, трускавчани. Коментарі тут зайві.
Проблема стану Меморіалу Слави у Трускавці піднімалася мною ще з 2016 року, але, як бачите, безрезультатно.
Ця тема болюча для мене, оскільки фронтовиком був мій батько Володимир Багрій. В статті «Їм було по 18» описано що й до чого. Стаття була написана Л. Поливком і надрукована 8 січня 1988 року в газеті «Трускавецкая здравница».
Ми в боргу перед тими, хто віддав своє життя як у Великій Вітчизняній війні, так і сьогодні на фронті – за нас, за наше мирне життя.
І ніхто не вправі спекулювати на цьому.
Олег Багрій, корінний трускавчанин
Від редакції “ТВ”. Стаття Олега Багрія «Забуті…» на тему стану обеліска на вул. Дрогобицькій – за посиланням http://protruskavets.org.ua/zabuti/
ТОП коментованих за тиждень