Влада блискавично завершила бюджетний процес. 10 грудня проект держбюджету надійшов до Верховної Ради, 14 його було ухвалено в першому читанні, а вже 23-го – затверджено цілком. Цікаво, що процедура другого читання зайняла в депутатів аж 33 хвилини. Владоможці знехотя визнають недоліки такого “недозрілого” документа, обіцяють усувати їх протягом року, економічне життя якого цей бюджет мав би регламентувати. Ручне керування продовжується.
1. Непрофесійний бюджет. Насамперед слід відзначити поспішний характер підготовки та ухвалення цього документа. Достатньо звернути увагу на те, як швидко, без належного розгляду поправок (понад 2000 змін і доповнень до бюджету просто не були розглянуті), Верховна Рада ухвалила бюджет. Як результат, в цьому бюджеті ми можемо побачити не лише технічні неточності, а й низку принципових макроекономічних помилок, які визначають його загальну низьку якість. Макроекономічні прогнози, закладені на 2011 рік можна сміливо назвати нереальними. Моделюючи економічні тенденції 2011 року, Уряд спробував поєднати суворі вимоги МФВ зі своїми оптимістичними бажаннями. По суті Уряд рахує, скільки він хоче витратити і вже під це підганяє макропоказники замість того, щоби намагатися спрогнозувати якомога точніші макропоказники, на їхній основі зробити консервативні прогнози доходів бюджету, й вже ці прогнозовані доходи розписувати на видатки.
Як результат, уряд прогнозує інфляцію 8,9%, а світові експерти оптимістичним варіантом називають 10,5%. Уряд прогнозує що в 2011 році доходи бюджету досягнуть 280 млрд., коли малоймовірним є те, що цього року Уряду вдасться зібрати й 200. Одночасно прогнозується ріст ВВП у розмірі 4,5%, який є надто оптимістичним, але який все одно не може пояснити, звідки візьмуться ці 280 млрд. Більше того, прогноз зборів та ріст ВВП явно не бере до уваги негативний вплив податкової реформи.
Отже, такі маніпуляції можуть закінчитися або друком грошей, або подальшим збільшенням зовнішнього боргу, або банальним невиконанням бюджету. Складається враження, що Уряд не надто й хвилюється про реалістичність бюджету, а просто розраховує керувати економікою у “ручному режимі”.
2. Бюджет тоталітарної держави. У новому бюджеті передбачене різке збільшення фінансування силових структур – СБУ на 20%, а МВС – на майже 2 млрд. Тим чином міліція майже прирівнюється в потребах росту до національної армії, що дає чіткий сигнал того, які оборонні пріоритети у діючої влади. Одночасно Генеральній прокуратурі виділять з держбюджету на 81%, або на мільярд гривень більше, ніж у 2010 році. ВО “Свобода” вже неодноразово звертала увагу на те, що в Україні останнім часом формується поліцейська держава, й цей проект бюджету лише надає нам чіткі фінансові докази цієї політики.
3. Бюджет чудового життя для влади і безкультур’я правлячої псевдоеліти. Влада заклала до держбюджету значне збільшення витрат на утримання найвищих органів влади – і то не скільки на управління, скільки на медичне обслуговування та лікування себе. Наприклад, фінансування сумнозвісної ДУСі збільшилося на більше ніж на 383 мільйона гривень у порівнянні з 2010 роком. На 45% збільшується фінансування діяльності Адміністрації Президента, на 200 млн. грн збільшуються витрати на медичне обслуговування чиновників, а транспортне обслуговування можновладців потягне 180 млн. (на 60 млн. більше, ніж цьогоріч).
І це при тому, що на розвиток української мови у бюджеті на наступний рік передбачено в понад сорок разів менше, ніж на оздоровлення можновладців, а фінансування освіти планується зменшити на 1,5 млрд., і лише 64 млн. відправити на її модернізацію. Серйозно урізано фінансування спорту, охорони здоров’я. Фінансування книговидавництва зрізано з 33 млн. грн до 20 млн.
Тим часом, шляхом недофінансування різних бюджетних установ Азаров зміг акумулювати на єдиному казначейському рахунку близько 26 мільярдів гривень у різних валютах, які тримаються невідомо для чого, замість того щоб запускати їх в обіг й піднімати економіку. Звідки така політика? Яка її логіка? Слід зазначити, що Путін вже не один рік душить російську економіку наповненням нікому не потрібного багатомільярдного “стабілізаційного фонду”. Складається враження, що відсутність базової економічної освіти у наших урядовців (до речі, жоден безпосередньо відповідальний за бюджет член Кабміну такої не має) не дозволяє їм зрозуміти згубність беззмістовного накопичування зекономлених державних коштів.
4. Продовження “рятування” приватних банків. Одночасно в бюджеті немає хоча б загального плану оздоровлення банківської системи України. Після мільярдних вливань грошей простих платників податків в приватні банки, Уряд був просто зобов’язаний розписати чітку схему дій, через які українці могли побачити якусь користь від рятування фінансової обслуги олігархів. Проте, все що ми бачимо в проекті бюджету – це дозвіл уряду понадлімітно випускати ОВДП для поповнення статутних фондів рекапіталізованих установ. Напевно не треба пояснювати, чиї банки отримують чергові вливання.
5. Бюджет смерті для українського села. У бюджет закладено суттєве скорочення розміру передбачених держбюджетом коштів на компенсацію селянам витрат з вирощування великої рогатої худоби. Одночасно Уряд погодився на чергові забаганки МВФ, і відтепер селяни зможуть отримати ту мізерну допомогу, що лишається не як дотація або субсидія, а лише як кредит. Не треба навіть бути експертом з аграрних ринків, щоб зрозуміти: така “державна підтримка” села дуже швидко відгукнеться подальшим стрімким скороченням в Україні дійного стада та черговим стрибком цін на м’ясо, молоко та молокопродукти до рівня, недоступного багатьом споживачам.
6. Бюджет прихованого дефіциту. Нереальним є задекларований в держбюджеті дефіцит у розмірі 3,1% від обсягу ВВП. Вже зараз видно, що насправді обсяги видатків держбюджету виявляться значно більшими – хоча би за рахунок неврахованих витрат на Аграрний фонд у розмірі 5 млрд. грн. та збільшення статутного капіталу НАК “Нафтогазу України”, яким планується покрити збитки компанії. До цього можна додати й надто райдужні прогнози щодо Пенсійного Фонду. Планувати настільки суттєве скорочення дефіциту Пенсійного Фонду (на 6 млрд.) абсолютно не логічно з огляду на невизначеність з пенсійною реформою, впровадження Податкового кодексу та досвід минулих років. Таким чином очевидним є те, що реальний дефіцит бюджету вкотре перевищить 10%.
Одночасно жодного реформування економіки новий бюджет не передбачає. На 85% – це бюджет споживання.
7. Боргова яма для нащадків. Бюджет наступного року продовжує ганебну традицію української влади жити в борг. У документі закладено суму в 91,6 мільярд гривень держзапозичень, з якої тільки 3 мільярди буде спрямовано на розвиток. Решта ж 88 млрд – це банальне “проїдання”. Між тим сума витрат на обслуговування державного боргу в 2011 році перевищує витрати на утримання українського війська та на охорону здоров’я разом узятих. Зауважмо, що йдеться не про погашення величезного боргу України – це лише витрати на сплату відсотків за ним.
Цей розрахунок на постійне збільшення державного боргу, як зовнішнього так і внутрішнього, є особливо загрозливим через очевидний тиск на ручний Нацбанк (надто після призначення “друга родини” його Головою), що буде просто друкувати нічим не підкріплені гроші, спричиняючи тим самим величезну інфляцію, яка в свою чергу буде дуже далекою від мрійливих макроекономічних прогнозів. Одночасно один з рідкісних напрямків видатків, для якого було б якраз логічно брати в борг – інфраструктурні проекти – отримає різке скорочення державних видатків, з розрахунком на неіснуючі іноземні інвестиції та кредити. До речі, під такі та схожі бажання залучити іноземний капітал закладаються державні гарантії з загальним обсягом на 35 мільярдів гривень, а це, хоч і приховане, але цілком реальне й суттєве збільшення держборгу в перспективі.
8. Бюджет смерті для українського війська. Не заплановано фінансування жодного з пріоритетних оборонних проектів – ані будівництво флоту, ані розвиток авіації, ані модернізацію ракетної техніки. Не передбачено коштів на розвиток космічних програм. На кошти, передбачені в держбюджеті на купівлю озброєння, можна придбати лише 10 танків.
9. Бюджет добивання підприємництва. За рахунок запровадження норм Податкового кодексу влада мріє отримати збільшення податкових надходжень на 36,1 млрд грн.
Хоч цей прогноз малоймовірний, але знаковим є сам факт, що збільшення надходжень планується за рахунок малого та середнього бізнесу, на чиї плечі якраз і перерозподілив основний податковий тягар новий Податковий кодекс.
10. Бюджет безправ’я регіонів. Насамкінець слід зазначити, що проект держбюджету-2011 ризикує поставити великий хрест на планах розвитку в Україні місцевого самоврядування. Централізація державних коштів сягає небачених з часів Кучми рівнів. 79% доходів сконцентруються в центральному бюджеті, і лише 21% буде підконтрольним місцевим органам влади. Це змусить міських голів звертатися до Києва по гроші з центрального бюджету для фінансування вирішення проблем на місцях. Вочевидь, таким нехитрим способом намагатимуться тримати місцевих керівників на надійному мотузку – зрозуміло ж, що дотації вище мінімального рівня даватимуть лише лояльним до влади.
Підсумовуючи бюджет 2011 року, достатньо сказати, що він зменшує витрати на малозабезпечених (і мова тут іде як про народ, так і про сектори економіки), збільшує на владу, та дозволяє можновладцям гратися зі своїми “національними проектами”. Влада буде робити з цим бюджетом що їй заманеться, а роздуті Прокуратура, МВС та СБУ будуть її захищати.
Аналітична служба ВО “Свобода”
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень