Таку піднесену крапку поставив отець-декан Петро Івасівка в урочистій академії з нагоди 110-ї річниці заснування читальні Товариства «Просвіти» в Трускавці. Урочистість пройшла в Народному домі в неділю, 25 грудня, і була напрочуд пізнавальною і корисною. Та «Просвіта» завжди була поруч з церквою, це була фактично ідея церкви, тому спершу була панахида на могилі ініціаторів і подвижників «Просвіти» у Трускавці отців Тадея Скородинського та Івана Валюха.
На молебень і в Народному домі зібралася численна громада. Пізнавальною зустріч зробили, в першу чергу, голова і заступник історико-краєзнавчого клубу «Сива давнина» Микола Іваник та Ігор Ліщинський, котрі розповіли трускавчанам багато цікавого про трускавчан столітньої давнини, про історію заснування «Просвіти» в тоді селі Трускавець. «Просвіту» засновано у Львові в грудні 1868 року. А 29 грудня 1901 року затверджено статут трускавецького товариства «Просвіта». Головою ініціативної групи створення «Просвіти» у Трускавці, до якої входили поважні трускавчани – Біласи, Габшії, Петрушаки – був отець Тадей Скородинський. До речі, «Просвіта» виникла в селі Трускавець на два роки раніше, ніж у повітовому Дрогобичі. Розпочали роботу з закупівлі книг: про корисних і хижих тварин, «Пісні до Святого Миколая», «30 років тверезості» тощо. В 1910 році при «Просвіті» організовано драмгурток. При «Просвіті» також діяли Каса взаємодопомоги, Союз українок, товариство газд і господарів «Зоря», молодіжне товариство «Сокіл», хор, «Пласт», бібліотека, кооператива тощо. Попри те, у товариства не було локалю – приміщення, тож збиралися на зустрічі та репетиції у господаря Івана Гандзюка. «Просвіта» просить позику 12 тисяч гривень на будівництво будинку товариства. Якщо у 1903 році в «Просвіті» було три жінки, то у 1935 – вже 35 жінок і всього 110 членів. 14 вересня 1937 року зібрання відбувається в новозбудованому двоповерховому приміщенні «Просвіти». Товариство допомагає українцям не лише навчатися і розвиватися, а й боротися за свої права. Так, з допомогою «Просвіти» Олекса Різняк виграє суд з власником курорту Ярошем про право ходити курортним парком до свого поля. Батько і вся родина Романа Різняка-Макомацького дістали дозвіл не лише ходити парком, а й пити «Нафтусю» безкоштовно. 23 квітня 1939 року – останнє довоєнне засідання «Просвіти» у Трускавці…
Відродження товариства розпочалося аж в кінці 80-х років ХХ століття. З щемливою ностальгією спогадами про ті роки поділилася активна просвітянка, яка пізніше очолила Союз українок, який вийшов з «Просвіти», Ореслава Хомик. 1989-1990 роки – час справді великого піднесення і єдності, тоді всі були єдині. Всі подальші громадські організації та національно-демократичні партії незалежної України вийшли з «Просвіти». Першим головою відродженої «Просвіти» у Трускавці став В’ячеслав Умнов. Пізніше товариство очолювали Юрій Хомик, Федір Коник. Сьогодні міську «Просвіту» очолює Галина Шиманська, яка тепло і по-сімейному далі повела урочисту академію. Тому що «Просвіта» завжди була ще й справою сімейною, сюди вступали цілими родинами. Діти – продовження світлої справи батьків, і Оксана Нич – зовсім маленька україночка у вертепі відродженої «Просвіти» і зріла патріотка сьогодні, Юрій Хомик, Тарас Шиманський, Володимир та Іван Бондарчуки та багато інших молодих українців доводять, що продовження в України і «Просвіти» є!
З вітальним словом виступив і міський голова Руслан Козир, який пообіцяв, що 2012 рік буде роком «Просвіти» у Трускавці, а він за свої кошти закупить плитку для міської «Читальні». А громада спільними зусиллями також підзбирала на закінчення будівництва «Читальні» тобто, як сказав отець-декан Петро Івасівка, релігійно-просвітницького центру ім. отця Івана Валюха майже 10 тисяч гривень.
В концертній програмі урочистості взяли участь хор «Воля» Народного дому (керівник Марта Пагута), дует «Живиця» – Леся Павлик і Леся Баб’як, хореографічний ансамбль «Золоті діти» дитячої школи мистецтв (керівники Ніна та Олександр Мойсеєнки), квартет «Сузір’я», дитячий зразковий камерний оркестр дитячої школи мистецтв (керівник Ігор Нич).
Іра Циган, газета «Франкова криниця Підгір’я»
ТОП коментованих за тиждень