74-річний трускавчанин Богдан Миколайович Мисько – пристрасний фанат гри в шахи та діючий Чемпіон світу на Міжнародному турнірі з шахів серед ветеранів. Шахи – не просто його хобі чи пристрасть, шахи – це його життя.
Грати в шахи Богдан Мисько навчився ще у віці чотирьох років. До батька в рідному селі Викоти Самбірського району часто приходили в гості товариші і грали в шахи. Малий хлопчик дивився, вчив правила та комбінації і зрештою став обігрувати дорослих.
В шахи пан Богдан грає все життя: під час навчання (вчився за фахом «промислове й цивільне будівництво»), після роботи (працював у відділі капітального будівництва нафтопереробного комплексу «Галичина» в Дрогобичі), вдома, на різноманітних шахових турнірах та змаганнях. Зокрема грав він у шахи на Всесвітньому Форумі Українців, на Світовому Конгресі Бойків, на Всесвітніх Бойківських Фестинах.
Та найдужче полюбляє грати в шахи під грибками біля бювету мінеральних вод у Трускавці. Богдан Мисько так полюбив це місто, що коли потрапив сюди вперше – твердо вирішив: «Буду тут жити!».
Думки мають властивість матеріалізуватися. Після науки хлопець переїхав до Дрогобича, де працював, а згодом випала нагода придбати житло у Трускавці. Тож тепер має можливість не просто грати в улюблену гру, а ще й робити це в улюбленому місті.
Одна з останніх перемог Богдана Миська – перше місце в міському турнірі до Міжнародного Дня шахів, який проходив у Трускавці в липні 2021 р.
Про шахи та життя – наша розмова з Богданом Миськом, трускавчанином, членом МГО «Рада Старійшин» м. Трускавця, діючим Чемпіоном з шахів серед ветеранів, ініціатором проведення Шахового турніру імені Михайла Галя, лауреатом та володарем багатьох грамот, подяк, дипломів, призів та інших нагород.
– Пане Богдане, у Вашому житті переплелися шахи та Трускавець…
– Так. Коли я вперше приїхав до Трускавця попити «Нафтусі» та підлікуватися, то тут зустрів біля бювету шахістів. Мені дуже сподобалося, що тут люди відпочивають, співають, танцюють і грають в шахи. Це краса душі та краса розуму. І так я полюбив Трускавець, як то кажуть, з першого погляду.
Потім, коли я переїхав на роботу до Дрогобича, то можливостей бувати у Трускавці в мене стало значно більше. Я потрапив у шаховий клуб Трускавця, почав грати спочатку в товариські ігри, а потім на змаганнях. Взяв перше місце на Чемпіонаті Трускавця з шахів, перше місце у Міжнародному турнірі з шахів в честь Галя Михайла Миколайовича.
До речі, це була моя ідея започаткувати такий турнір в честь Михайла Галя, і мою ініціативу тоді підтримали вже покійний нині ректор Дрогобицького педуніверситету Валерій Скотний та тодішній міський голова Трускавця Лев Грицак.
Михайло Галь не просто був видатним шахістом, а й видатним науковцем, кандидатом наук, очолював кафедру на фізматі ДДПУ. І цей турнір по сьогодні відбувається.
– За що Ви любите шахи?
– Шахи – це мистецтво, наука і спорт. Вони сприяють аналітичному складу розуму. Шахи розвивають логічне мислення та творче мислення. Шахи не просто виховують красу душі, а ще вчать мислити, мислити глобально та масштабно.
Якщо шахіст сильний, то він прораховує ситуацію на 5-7 ходів вперед, і йому в житті всюди легше: і в армії, і на роботі, і в бізнесі, в будь-яких обставинах.
– Чому ж тоді шахісти не стають олігархами, мільйонерами та мільярдерами?
– Як це не стають? Стають! Просто потім, коли добиваються бажаного, вони часто відходять від шахів, переключаються на щось інше: подорожі, відпочинок, інший вид діяльності, здоров`я, фізична форма.
Щоб досягти висот, зокрема в бізнесі, щоб досягти фінансового успіху, потрібно мислити стратегічно, прораховувати ходи вперед. А хто це зробить краще, як не шахіст? Він бачить з ким варто співпрацювати, а з ким зв’язуватися не слід, він бачить що принесе прибуток, а коли ризикувати не варто. Шахи вчать життю, вчать виживати і знаходити місце під сонцем. Та і взагалі шахи – це модель життя!
Той, хто не грає в шахи, хто не прораховує кілька ходів вперед, далеко не піде. Бо він не бачить перспективи.
– В шахах є чіткі правила гри, а в житті трохи інакше: як в картах. Тобто, шахи – це теорія, а практика, реальність зовсім інші…
– Над цією темою працювали науковці, професори, академіки. І вони вже давно відповіли на Ваше запитання. Я вже вище сказав, що шахи – це реальна модель життя. Так, люди в житті різні, але в сукупності шахова партія – це як життєва партія. Бо є координація дій між фігурами і так само координація дій між людьми. Недарма шахи – це мистецтво, наука і спорт.
Чому мистецтво? Бо людина творчо підходить до гри, вона творить, а мистецтво – це і є творчість. Шахи – це гармонія між фігурами.
Чому наука? Бо там треба знати багато, не лише різноманітні варіанти комбінацій, а й те, до чого вони можуть призвести. Повинна бути координація дій між фігурами, вироблення оперативного плану, підключення резерву, відкриті діагоналі та вертикалі, тож хіба це не наука?
Чому спорт? Бачимо як футболіст б`є ногою, а боксер рукою. А в шахах хто чим б`є? Та головою, мозком, думкою! Голова – це ж основний орган людини, котра обдумує дуже багато варіантів і змушена приймати рішення. Від того яке рішення буде прийнято, залежить подальший хід гри чи перебіг життя людини.
Граючи в шахи, ми розвиваємо свій мозок, мислення, вправляємося так само, як і в фізичних вправах. Тому я закликаю займатися шахами, бо вони дійсно дають дуже багато для життя.
– На закінчення запитання, яке шахів не стосується. Ви свідомо обрали для життя Трускавець, переїхали сюди на постійне місце проживання. Чому?
– Я просто зачарований Трускавцем. І не тільки тому, що тут прекрасні живописні краєвиди, ландшафти, озера, свіже чисте повітря, а ще й тим, яка тут чудова організація життя та дозвілля. Як тут все чисто, які тут парки, і сюди дійсно хочеться приїжджати, хочеться тут жити.
А ще тут є «Нафтуся», дійсно чудодійна вода, котра допомагає при багатьох хворобах.
На жаль, в нас люди часто не вміють належно оцінити те, що мають. Бо в них відсутнє оте шахове мислення, яке дозволяє бачити на кілька ходів наперед. От взяти хоча б ті нарікання, що «Нафтуся» платна. Люди, та хіба це ціна – 4,50 грн. за 200 грам? А чим же оплатити видобуток, доставку води до бювету, оплату роботи обслуговуючого персоналу? А санітарна побілка, а ремонт?
Як людина багатіє від розуму (бо дурень багатим не буде), так місто багатіє від доброго керівництва. Завдяки розумному керівництву місто стає багатим і успішним. Я маю на увазі наше місто Трускавець і бажаю, щоб праця над містом-курортом продовжувалася в тому ж дусі.
Спілкувався Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень