27 вересня 1952 року на базі середньої школи відкрив свої двері для дітей міста Трускавця Будинок піонерів. Почали працювати три гуртки, в яких займалося 35 дітей: танцювальний, драматичний і хоровий.
До свого 60-ти річчя Будинок піонерів прийшов як Будинок учнівської творчості – великий комплекс в окремому приміщенні на вулиці Стебницькій, в якому працюють 44 гуртки та 29 педагогів-керівників гуртків. У групах займаються понад 800 дітей. Радістю і маленькою перемогою колективу БУТу, вихованців та всієї громади міста є те, що на ювілейну імпрезу ювіляри змогли запросити гостей до себе додому – в не надто великий, але свій, затишний актовий зал Будинку учнівської творчості, а не, наче повернувши колесо історії назад, знову тулитися десь по школах. Адже минулого року приблизно в такий самий осінній час саме «чесна трускавецька влада», а не жодні антиукраїнські сили, які вона (влада) любить згадувати проти ночі і прикривати всі свої помилки та невдачі, заговорили про можливість перенесення гуртків Будинку учнівської творчості в приміщення середньої школи №3, які пустують. Минулого року наданням такій фактично рейдерській пропозиції широкого розголосу та резонансу, обуренням батьків та громади Будинок учнівської творчості вдалося відстояти. Та, вибачте, осад залишився, і це відчувалося протягом всього загалом веселого святкування 60-річчя БУТу.
Найперше непрямо згадав про ці минулорічні спроби міський голова Руслан Козир, який у вітальному слові зазначив:
– Незалежно від влади, її змін, та політичної ситуації Будинок учнівської творчості був, є і буде! Бо я роблю для себе висновок, що БУТ – це щось стале, що дає духовну поживу молоді та забирає дітей після школи з вулиці.
Воістину, на злодієві шапка горить. та краще пізно, ніж ніколи (якщо про висновок). А стратегічне бачення міським головою ролі влади у сприянні розвитку позашкільної освіти проявилося в обіцянці … замінити лампочки на енергозберігаючі … на другий рік.
Та якщо спробувати охарактеризувати одним словом урочистості з нагоди 60-річчя БУТу, то мені йде на думку таки одне слово: весело. Можливо, це суб’єктивні відчуття, але, як на мене, творчі люди святкували весело, часом з легкою іронією, часом навіть з відчайдушним сміхом. В ударі була і ведуча вечорі Лідія Зубрицька, яка, представляючи, назвала теперішнього директора БУТу Василя Петранівського, десятим, ювілейним керівником Будинку учнівської творчості. Василь Левкович дружню «підколку» вловив та парирував: десятий директор є, ще б десяток нових гуртків відкрити… Чомусь впевнена, що такому талановитому самовідданому альтруїстичній праці з дітьми колективу таке завдання по силі. Адже вже сьогодні в БУТі діють гуртки художньо-естетичного та науково-технічного напрямів, туристично-краєзнавчі, військово-патріотичні та фізкультурно-спортивні. В ногу з часом йдуть еколого-натуралістичний та соціально-реабілітаційний напрями, а також гуртки англійської, німецької, французької мови.
Нагадав притчу про талани та побажав Божого благословення всім працівникам Будинку учнівської творчості та вихованцям отець Василь Нестер. Звичайно, цього дня не могло обійтися без подарунків та грамот всім – і педагогічним, і технічним працівникам БУТу: від головного управління освіти Львівської облдержадміністрації, від міської ради, від відділу освіти та власне від Будинку учнівської творчості. Міський голова Руслани Козир разом з заступником Валентиною Бодак подарували ювілярам велику ікону Божої Матері. З вітальними словами та лазерною друкарською машиною прийшов на День народження завідуючий відділом освіти Михайло Шубак. Тренажер для зміцнення постави – подарунок від підприємця Сергія Розори та «Клубу щасливих людей». З великим святковим тортом прийшла на свято голова міської організації профспілки працівників освіти Марія Заміщак. Привітати ювілярів також прийшов колишній працівник БУТу валеолог-реабілітолог та козак Володимир Саратовський, який вручив ювілярам Грамоту Українського реєстрового козацтва. Вже п’ятий рік Будинок учнівської творчості плідно співпрацює з музеєм історії міста. Тож на сцену зі словами вітань та подарунками вийшла і директор музею Галина Коваль.
Теплими словами згадали ветеранів позашкілля. Від ветеранів привітала ювілярів Ольга Марківська. Півроку не дожив до 60-ти річного ювілею Будинку учнівської творчості його багатолітній директор Тимофій Бойко. Тож пам’ять Тимофія Михайловича та всіх працівників БУТу, яких уже немає поруч, згадали хвилиною мовчання зі сльозами на очах.
Духовно-піднесене обрамлення урочистості забезпечив хор духовного співу «Хвиля» Будинку учнівської творчості (керівник Роксолана Мартинюк), пісенні привітання подарувала присутнім Наталія Бегін, хореографічну композицію «Вчителька, мікрорайону нашого жителька» під жартівливу пісню «ТіК» – вихованці Зоряни Денисюк.
Та фінальним акордом свята стала демонстрація фільму «Трускавецькі казки» гуртка – кіношколи, яка віднедавна діє при Будинку учнівської творчості під керівництвом Олега Бачинського. В алегорії про ляльку Оксану та «людей в чорному», які хотіли забрати Будинок, в якому народжуються мрії, кожен зміг побачити щось своє – хтось побачив в ляльці Оксані всю освіту, культуру, мову в державі, хтось українську нікому не потрібну дитину, хтось – саму Україну, хтось ще щось інше. Та представники влади не дочекалися фільму, тож тепер губляться у здогадках, що ж мали на увазі автори…
Іра Циган, газета «Франкова криниця Підгір’я»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень