У теплу, світлу днину, обіпершись на залізні рами воріт власного подвір’я, під тінню сріблястої ялини та широколистої липи, у теплому безрукавному кожушку, з непокритою головою, яку уже давно засіяла щедра срібляста паморозь, що немов ота срібляста ялинкова читина, міцно тримається голови, з живими іскринками в очах споглядає місто, по-осінньому чисте голубе небо і, взагалі, плин […]
ТОП коментованих за тиждень