Вже по-весняному теплого дня 4 квітня в Народному домі відбулася дуже душевна і тепла зустріч. Зустріч з поетом, письменником, перекладачем, громадським та політичним діячем, лауреатом Національної премії України ім. Шевченка, Надзвичайним та Повноважним послом України і просто мудрим та іронічним чоловіком Романом Лубківським та презентація його книги «Чаша непокори».
Про історію видання збірки поезій Романа Лубківського «Чаша непокори» у Дрогобицькому видавництві «Коло» розповів упорядник книги – доцент Дрогобицького педагогічного університету Євген Пшеничний. Вся серія «100 поезій», у якій вже вийшли поетичні доробки Дмитра Павличка, Івана Драча, Романа Лубківського, готується з великою любов’ю і старанністю, поезіям передує бесіда-інтерв’ю з автором, папір для книг замовляється і привозиться аж з Голландії. Та, головне, це, звичайно, зміст, нерв, суть – поезія.
«Для когось поезія – чаша натхнення, чаша краси і насолоди. А для мене – і чаша непокори!» – говорить сам автор Роман Лубківський. Він дуже скромний, іронічний та самоіронічний. Не називає себе шістдесятником, розповідає, що коли вимагалося писати якісь хвальби партії, рятувався в поетичних перекладах. Хоча першу збірку «Зачудовані олені» видав у 1965 році. Потім були перерви у виданні збірок й до десяти років. Потім була нова історія і депутатство першого демократичного скликання. Але депутатство не вважає панацеєю, каже: «Зараз я знову нормальна людина». Згадує як занесли до Верховної Ради жовто-блакитний прапор, а першому Президенту Леоніду Кравчуку запропонували присягати на Пересопницькому Євангеліє, Плющ казав: «Ви б ще Коран приволокли». Як займався дослідженням життя і діяльності «Руської трійці», як один депутат Верховної Ради казав «А русская тройка єто хорошо…». А Роман Лубківський і сина назвав Маркіян. Зараз, коли Степан Хмара питає: «Вам Маркіян хто?» Відповідає «Стрийко». Молоді Роман Лубківський порадив читати не «Отдохни», а газету «День». А всім нам – жити і добре робити свою справу, свою роботу на своєму місці.
З великою любов’ю Роман Лубківський говорив про Трускавець. Для поета це місто має свій запах, свій колір, свій колорит. Любов до Трускавця, співів у курортному парку прививав пану Роману ще Олесь Гончар, який часто відпочивав на курорті. Тому Роман Лубківський висловив пропозицію назвати одну з вулиць Трускавця іменем Олеся Гончара.
Серед інших привітав поета, подякував за зустріч і міський голова Руслан Козир. Він одразу купив не одну «Чашу непокори», а дві пачки книг, одну – для міських бібліотек. А на рахунок вулиці Олеся Гончара міський голова питання запропонував винести на депутатську комісію.
Іра Циган, газета «Франкова криниця Підгір’я»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень