Завершенню першого етапу реалізації стратегії розвитку краю був присвячений круглий стіл, який пройшов у тижневику «Каменярі». Висновки, озвучені ініціатором розробки документу, головним редактором «Каменярів» Ігорем Курусом, були несподіваними: найсумніша перспектива в Дрогобича та Борислава, найоптимістичніше майбутнє в сіл.
Нагадаємо, що перший етап підготовки стратегії включає аналіз поточного стану й вироблення бачення майбутнього. Аналіз поточного стану вказує на занепад практично в усіх галузях господарювання. Результатом того, що сільське господарство поступово наближається до найнижчої позначки, стало те, що район майже на 95 відсотків є дотаційним. А внаслідок згортання промислового виробництва навіть колись потужні промислові центри Дрогобич і Борислав тепер здатні заробити хіба на третину від потреб міст. Зауважимо – мінімальних потреб.
Чому так сталося? На думку Ігоря Куруса, причина в тому, що керманичі наших міст, сіл, та району – «занадто мудрі». Коли їм пропонують об’єднатися й разом вирішувати інфраструктурні проблеми вони відмовляються, мовляв, і так усе знаємо. Та якщо знаємо, то чому не робимо? – запитує Курус. Наприклад, Дрогобич одним із пріоритетів розвитку визначив для себе туризм. Місто має достатньо пам’яток архітектури, одна із яких – храм св. Юра – претендує на те, щоб потрапити під охорону спадщини ЮНЕСКО. Та що зроблено, щоб привернути увагу туристів?
– Здоровий глузд підказує, – наголосив Ігор Курус, – що в такому випадку влада мала б зробити все можливе, щоб якнайкраще відремонтувати дорогу до храму св. Юра, поруч із яким є найстаріше діюче в Європі підприємство сіль завод, організувати там туристичний сервіс, і принаймні на в’їзді поставити вказівники, а у Львові, Трускавці та Східниці розмістити рекламні щити про ці об’єкти. Цього не зроблено! Чому? Бо дуже мудрі.
Ініціатор розробки стратегії зупинився на ще одному моменті. Більшість із опитаних дрогобичан вважає, що розвиток міста треба пов’язувати з відновленням промисловості. Якби міська влада виражала інтереси громади, то вона всі свої зусилля зосередила б на вивчені ситуації з приватизованими промисловими об’єктами. Натомість реалії протилежні: зусилля влади спрямовані на залучення капіталовкладень у торгівлю. Про це свідчить перетворення в торговий центр колишнього кінотеатру «Прометей», будівництво поруч, на місці Дошки пошани, ще одного торгового центру, добудова критого ринку на вул. Пилипа Орлика й, нарешті, виділення майже сотні місць під будівництво малих архітектурних форм на вул. Малий Ринок.
– Схоже на те, що з великого промислового центру Дрогобич поступово перетворюється на великий базар, – наголосив Ігор Курус.
А позаяк відновлення роботи промислових підприємств пов’язане також і з реприватизацією, то це значно ускладнює його. Якщо до цього до плюсувати також відсутнє ресурсне забезпечення, то стає зрозумілим, чому Дрогобич та Борислав, в якому ситуація з економікою подібна, мають найгірші перспективи.
То що владі робити? Понад 70 відсотків дрогобичан відповіли: «Не красти». Така ж відповідь домінувала навіть серед трускавчан, хоча в курортному місті проблем значно менше. Взагалі, тільки Трускавець та Східниця мають чітко визначений напрямок руху. Та є ще один унікальний випадок, з яким ініціатори зустрілися в Підбужі. Тут і селищна влада й громада мають однакове бачення перспективи розвитку й пов’язують його із розвитком туризму.
Власне кажучи, туризм і рекреація, сільське господарство й переробка сільгосппродукції, згідно з попередніми даними, є найперспективнішими для Дрогобиччини напрямками, однак формування ініціатив і пріоритетів – це вже другий етап розробки стратегії розвитку краю, яка вже розпочалася і завершиться у червні цього року.
Прес-служба Ігоря Куруса
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень