Чому Радзієвський?

Якби я був дрогобичанином, то на виборах міського голови голосував би за Олексія Радзієвського.

Олексій Радзієвський не належить до кришталево чесних і чистих політиків, і я ніколи не робив з нього кумира. Галичани свого часу всупереч біблійним канонам сотворили собі кумира в особі Ющенка, тим більшим стало розчарування в ньому. Олексій Радзієвський є таким, яким він є, бо бути політиком (а він-таки дійсно є політиком на відміну від багатьох дрогобицьких політиканів) і зберігати моральну цноту не можна.

Проте Олексій Радзієвський ніколи не переступав християнської і людської межі, за якою людина, власне, з людини перетворюється на негідника. Михайло Сендак цю межу переступив – і не сьогодні, коли став “оком” і “вухом” Януковича. Микола Гук теж давно переступив цю межу – мабуть, ще у Севастополі чи коли навчався у Львівському політичному училищі, яке виховало багатьох професійних сексотів.

Перший мій аргумент на користь Олексія Радзієвського той, що я ніколи не ставив знака рівності між ним і Віктором Януковичем та його командою. Луганчанин Радзієвський завжди був чужим для донецьких. Йому й досі не можуть вибачити, що за його сприяння у Дрогобичі постав пам’ятник Степанові Бандері.

Всі ці роки Олексій Радзієвський почувається своїм серед чужих і чужим серед своїх. Під час нинішньої виборчої кампанії він фактично став заручником Партії регіонів. Звичайно, йому було би краще, як і багатьом потенційним мерам інших міст України, йти самовисуванцем, але політична сила Віктора Януковича, розуміючи, що Радзієвський має найбільші шанси стати міським головою Дрогобича, на обласному зібранні висловила йому свою підтримку. Якщо це стане доконаним фактом, Олексій Радзієвський втратить декілька відсотків голосів тих, хто потенційно готовий сьогодні проголосувати за нього, хоча ця кількість виборців не буде критичною, що суттєво не вплине на остаточний результат.

Для Олексія Радзієвського не буде проблем йти на вибори мера від будь-якої іншої партії, крім Партії регіонів. Скажімо, його могла би підтримати Партія промисловців і підприємців Анатолія Кінаха чи “Сильна Україна” Сергія Тігіпка. Та навіть будь-яка екзотична партія, зареєстрована у Дрогобичі, мала би за честь (чи за гроші) висунути Олексія Радзієвського своїм кандидатом. Але всі розуміють, що потім доведеться таки йти на поклін до Партії регіонів, бо Дрогобичу потрібні гроші на те, щоб запрацювали підприємства, які в результаті злочинної бездіяльності буцімто демократа і тим паче буцімто націоналіста Гука нині поставлені на коліна. Без підтримки Партії регіонів Олексій Радзієвський не зможе залучити інвестицій у Дрогобич.

Національно-демократичні сили Дрогобича знову наступатимуть на одні й ті ж граблі. Кандидати на міського голову від них ворогуватимуть між собою, ризикуючи привести до влади нового авантюриста на кшталт Гука. Нашим місцевим лідерчукам не до снаги зрозуміти просту істину: не поборювати Радзієвського треба, а робити його своїм, галицьким, не віддати на поталу донецьким. Я розумію, що навряд чи вони об’єднаються навколо фігури Радзієвського, адже владні амбіції не дозволяють їм тверезо мислити. Але від цього глупого протистояння програє лише дрогобицька громада.

З іншого боку, сам Радзієвський повинен усвідомлювати, що йому доведеться шукати компроміс і з «Нашою Україною», і з «Батьківщиною», й зі «Свободою», залучати їхніх представників до керівництва містом. Уже нині слід зрозуміти, що Олексій Радзієвський буде мером усіх дрогобичан, а не лише тієї партії, яка його висуне. Він змушений буде піти на розумні компроміси з різними політичними силами, які проведуть до влади своїх депутатів, тому ще не факт, що ті, хто нині допомагає йому в передвиборчій кампанії, стануть членами його команди в ратуші.

Нині рейтинг Олексія Радзієвського є найвищим у Дрогобичі. Жодні опоненти не здатні нашкодити Олексієві Васильовичу, якщо, звісно, він сам цього не зробить, послухавши дурних порад тих, хто хоче завдяки Радзієвському розв’язати свої меркантильні проблеми.

Анатолій Власюк, часопис «Тустань»

About admin