За статистикою відділу державної реєстрації цивільного стану Трускавецького міського управління юстиції у 2009 році відбулося 316 шлюбів, у минулому році зареєстровано 275 одружень. У той же час розлучень кожного року було по 82. У міському суді таких справ про розлучення розглянуто 90.
Так чи інакше. Але це досить велика кількість пар, у яких сімейне життя не склалося, а в результаті нещасливими стали не лише ВІН і ВОНА, але й народжені від цього шлюбу діти. А розлучаються пари, які щойно побралися, і такі, яким поза шістдесят.
Чому розлучаються двоє? Хто в цьому винуватий? На ці питання важко дати об’єктивну відповідь, бо, як кажуть – чужа сім’я – темний ліс. Та все ж певну картину причин розлучення можна створити, послухавши, або розглянувши судові справи про розірвання шлюбу.
Ольга і Олег П. ( імена з етичних міркувань змінено. Авт.) побралися у вересні 2007 року. У шлюбі народилася донечка. На жаль подружнє життя у цієї молодої пари не склалося. А все через те, чоловік став постійно зловживати спиртними напоями. В сім’ї почалися конфлікти та скандали. Життя під одним дахом стало нестерпним. Взявши дитину, Ольга пішла до своїх батьків. Олег просив дружину простити йому помилки і повірити, що стане на праведний шлях. Ольга дала йому такий шанс. Та витримки у Олега вистачило лише на декілька тижнів. Він знову почав пити і навіть бити дружину. Не витерпівши таких знущань, Ольга остаточно вирішила порвати з Олегом і подала заяву в суд на розлучення.
У березні минулого року трускавецький суд розглянув цю справу і вирішив – раз Ольга і Олег на примирення не згодні, задовольнити позов молодої жінки.
Ось друге молоде подружжя Оксана та Роман Г. Побралися у листопаді 2007 року. Позовну заяву робить Оксана. Вона стверджує, що їх шлюб носить формальний характер. Як чоловік і дружина вони практично одне одного ніколи не розуміли . До Романа Оксана втратила почуття любові та поваги, через несумісність характерів та різні погляди на життя, збереження нашої сім’ї неможливе, пише дружина. Суд розлучив цю молоду пару, яке , і це, напевне, не зле, ще не нажило дитини.
Галя і Василь Г. уклали шлюб у квітні 2009 року. Не прожили разом і року, як Галя вирішила розлучитися. Суду вона пояснила, що життя з Василем не склалося. « Ми не розуміємо одне одного, пише вона, через що вдома виникають сварки. Василь не приділяє мені останнім часом належної уваги. Ми не маємо спільних інтересів та поглядів на життя, не підтримуємо подружніх зв’язків. Дітей у шлюбі нема.
Чоловік став дратівливим, інколи погано ставиться до мене. Такі відносини призвели до того, що я втратила почуття поваги та любові до нього. Внаслідок чого я прийшла до остаточного переконання, що надалі спільне життя і збереження сім’ї неможливе. На примирення я не згідна». І ніхто розлученню цієї пари зарадити не міг.
Надії і Роману Р. уже поза п’ятдесят. Шлюб взяли у лютому 1979 року. Мають 22-річного сина. Та, як пише у позовній заяві Надія, подружнє життя не склалося зі самого початку. Чоловік грошей на утримання сім’ї не давав, дитиною не цікавився від самого народження, не брав участі у вихованні сина, почуття поваги і любові втрачено. Жінка має намір створити нову сім’ю, тому просить суд розірвати їх шлюб.
Не менш драматичним виявився шлюб 65-річного Івана П. та 72-річної Зіни Ф. Одружилися вони у 1982 році. На перших порах жили нормально, пише чоловік, бо він є позивачем про розірвання шлюбі. З часом дружина почала вести себе зверхньо, так як мала певне відношення до ресторанного бізнесу. Потім хтось з «добродіїв» вирішив зіграти з нами злий жарт і наговорив дружині, що в мене є коханка. А насправді, запевняє чоловік, ніякої іншої жінки в нього не було. Він клявся в цьому Зіні, та вона йому не вірила, стала дорікати в зраді. Дійшло до того, що уже років десять разом не живуть. Сім`я розпалася, а дітей не має, то і сенс зберігати шлюб втрачено. Суд усе це врахував і дав розлучення.
Як бачимо, в основному позивачами щодо розірвання шлюбу виступають жінки. Та справа не в тому, хто є ініціатором у цьому процесі. Важливо те, що причини, які призводять до розпаду сім’ї, не завжди є серйозні. Де коли бракує молодим людям трохи терпіння, трохи взаєморозуміння, доброї поради з боку батьків та друзів і все було б гаразд. І добре було б перш, ніж побратися, глибше розібратися у своїх почуттях, розпізнатися, а тоді приймати рішення. Та, як кажуть, судженого і на бистрому коні не об`їдеш. Але воля до збереження сім’ї має завжди переважати.
А. Пруський, газета “Франкова криниця Підгір’я”
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень