Із таким запитанням наш кореспондент звернувся до головного архітектора міста Борислава Тараса Баумкетнера. Для чому звернувся? Місто уже за керування третього міського голови закладає у міський бюджет фінансування так званого коригування Генплану міста. Виділяють гроші, минають роки, а дуже відповідального документу містобудування нема. Східниця вже має, а у нас діється щось непотрібне, котре вже вимагає втручання прокурора.
Що таке Генплан? Це порядок у забудові міста, порядок у взаємостосунках бажаючих будуватись і тими, хто на це виділяє земельні ділянки, видає інші дозволи, тобто державними чиновниками. Нема Генплану – настає період так званого ручного управління в забудові через вироблення містобудівних обґрунтувань. Власне кажучи, це пора дії негласного, але відомого всім закону чорного ринку, який називається «Хочу дам, хочу не дам». Йдеться, власне, про виділення земельних ділянок під забудову. Отож цей «закон» діє у нашому місті вже понад десять років, відколи владою прийняте рішення про коригування Генплану Борислава. Тоді ще головним архітектором міста був Володимир Гнатюк, а міським головою Володимир Шмігельський. У бюджет заклали кошти, але не всю суму, а частину, домовились із виконавцем робіт про поетапне їх виконання і, відповідно, поетапну проплату. Вже в цьому була закладена міна сповільненої дії, бо фінансова ситуація стрімко змінювалась і. коли доводилось проплачувати Містопроекту за етап виконаних робіт, у міській казні чомусь на це не вистачало потрібної суми. Це тяглося роками і просто дивно, як цей інститут ще не припинив співпраці з Бориславом.
Фірма за той час постійно коригувала ціну за роботу. Борг Борислава перед інститутом замість того, щоби з роками зменшуватись, зростав і на початок минулого року сягнув 50 тисяч гривень, тобто він став вищим, аніж початкова вартість «Коригування» (1996 рік – 55 тисяч). Певну суму місто вже проплатило, «капаючи» виконавцеві щорічно від 15 до 20-ти тисяч гривень, коли як. «Накапали» десь на 50 тисяч. Начальник управління фінансів Юрій Петрів, зіславшись на зайнятість, сказав, що минулого року за Генплан не перечислили виконавцеві ні копійки. Він не роз’яснив чому… Спробую сам.
Фінансування Генплану депутати міськради бюджетом передбачили по статті розвитку, яка в дохідній частині залежить від продажу об’єктів комунального майна та земельних ділянок. Між іншим. так було і в попередні роки, але, якщо тоді фонд комунального майна щось таки продавав, то минулого року нічого. Земельні питання, звідки могли появитися гроші, не розглядали десь півроку, якщо не більше. Таким чинам, стаття бюджету, з якої мав фінансуватися наш довгоочікуваний Генплан, виявилась невиконаною на всі 100%.
Юрій Петрів був не супроти фінансування, але, як бачите, є але… Це «але» роками тягнеться і вже виглядає смішним для сприйняття, бо місто зазнає збитків у стосунках із Містопроектом. Власне, Ви це можете вирахувати зі сказаного вище. «3абави» чиновників під економію Бориславу дорого обходяться. Може, вони думають, що можна просто зігнорувати прийняття «Генплану»?
Не вийде, панове і пані, – ситуація змінилася. Прийняті відповідні документи, які зобов’язують міста та селища міського типу розробити, прийняти і затвердити місцеві правила забудови. € там заувага – «Правила» розробляють і приймають за умови наявності Генплану. Далі ані кроку.
З тої нагоди ми й мали розмову із головним архітектором міста Тарасом Баумкетнером.
– Для нас це катастрофа — Генплану нема, правил не можемо розробити. Зазначу, що Генплан затверджує сесія міської ради, ті Правила – теж. А у нас уже перший квартал десятого року минув. Навіть Київ уже Генплан виставив на обговорення.
– У якому стані наш Генплан?
– Як на сьогодні – не знаю достеменно, і поясню чому. У мене вже нема лиця, як кажуть галичани, телефонувати і слати запити в інститут, бо Борислав не має слова, щодо виконання перед ним платіжних зобов’язань.
Минулого року не заплатили за роботи жодної копійки. Але щось сказати можу. Ще торік наш підрядник привіз до Борислава готову малу (карту, схему) нового Генплану. Ми її презентували депутатам міськради та громадськості міста – вона в мене в кабінеті. Коментувати, що там є, зараз не буду, бо є те, що є. А коротко: у нас мало площ на забудову навіть приватну.
Ще в момент презентації виконавці гарантували, що до кінця року, за умови проплати, буде готова і Пояснювальна записка. Можливо, вже й готова – виконавець скромно про себе не нагадує, а ми «скромно» не надокучаємо. Але знаємо, що доведеться заплатити десь 80 тисяч гривень, аби викупити той життєво важливий документ. Принаймні я запросив таку суму закласти у бюджет 2010 року.
– Пане Тарасе, на що Ви сподіваєтесь, якщо її знову передбачать у фонді розвитку?
– Це справа депутатів, як передбачать. Від жодного я не чув, що Генплану не треба. Сподіваюся, гроші знайдуть і спонукають виконком виплатити. Між іншим, розвиток має перспективу – від нас ще не втік італієць, який хоче викупити землю фабрики нетканих матеріалів. Здається, два роки його митарств по чиновницьких кабінетах минули не безслідно і він таки збирається нам заплатити. Тепер, дай Бог, щоб впертого чоловіка зрозуміли міські депутати і прийняли рішення на його користь. Міська казна, направду, може отримати кілька мільйонів гривень, а землю з Борислава ніхто не вивезе…
Р.S.: Наш міський Генплан уже в розряді «кріпака», якого треба викуповувати. На жаль, благодійники вносити гроші за викуп не можуть і викуповувати нещасний документ мусимо за міські гроші. Зазначу, що коли й цього разу Генплан оминуть, то міську владу дійсно ніхто не зрозуміє. Навіть прокурор…
Богдан Пиріг, газета «Нафтовик Борислава»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень