20 червня президент України Володимир Зеленський скасував 161 указ попередників. Як пояснила прессекретарка глави держави Юлія Мендель, зроблено це з метою дерегуляції бізнесу. Для прикладу, скасовано штраф у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми за порушення касової дисципліни.
Не є таємницею, що в часи президента Петра Порошенка бізнесу було нелегко. Для прикладу, Державна служба України з питань праці (Держпраці) могла по кілька разів на рік проводити інспекційні відвідування (перевірки) та накладати чималенькі штрафи. Причому робилося це без попередження і з можливістю безперешкодного цілодобового доступу до будь-яких приміщень. Про це для журналу «Бізнес» розповів заступник директора з юридичних питань YouControl Данило Глоба.
Бізнес, який не встигав підготуватися до перевірок і навіть зателефонувати адвокату, “попадав” на кругленьку суму штрафу. Причому усунення виявлених порушень від штрафів не рятувало. Кількість “покараних” підприємств обчислювалася тисячами, а санкції – мільйонами гривень. Найчастіше під “приціл” потрапляли IТ-компанії, представники роздрібної торгівлі та споживчих послуг. У цих сегментах співпраця з ФОП стало традиційною і могла бути легко кваліфікована як неоформлені трудові відносини. Саме це і приваблювало інспекторів.
Ситуація з трудовим інспектуванням стала черговим стоп-фактором розвитку підприємництва в Україні, де умови ведення бізнесу і без того вельми складні. Ті, кого відвідували інспектори, часто марно намагалися боротися за свої права. Однак у 2017 році кілька підприємств об’єднали зусилля і звернулися до суду. Вони вимагали визнати незаконність інспектувань, а також в цілому постанову Кабінету Міністрів, яким вони регламентовані. В результаті Шостий апеляційний адміністративний суд врахував аргументи бізнесу та вирішив, що з 14 травня 2019 року будь-які інспектування у сфері праці в Україні є незаконними.
Проте бізнесу все ще рано відкорковувати шампанське: скасований лише процедурний документ. Держпраці продовжує свою роботу, і лише питання часу, коли Кабмін затвердить новий порядок контролю і нагляду. До слова, вже через два дні після набрання судовим рішенням чинності, на сайті Держпраці розміщений новий проект, який практично повністю відтворює скасовану постанова, а по деяких позиціях навіть підсилює його з точки зору тиску на бізнес. Так що проблема з незаконними інспектуваннями набагато складніша, і її рішення знаходиться не тільки в руках Феміди, зазначає Данило Глоба.
Держпраці в поточному вигляді виникла у вересні 2014 року як результат злиття Державної інспекції з питань праці та Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки. Новому органу дісталися всі повноваження цих відомств (крім функцій з реалізації державної політики у сфері охорони надр). Служба також стала відповідальною за реалізацію державної політики в сфері гігієни праці та здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників. Однак незабаром Кабмін наділив її ще й можливістю без попереджень і безперешкодно проводити перевірки юридичних та фізичних осіб, які використовують найману працю. У будь-який час доби, по “ксиві” інспектора. Обґрунтували це нормами ратифікованих Україною Конвенцій Міжнародної організації праці (МОП) 81 і 129. Так повноваження Служби стали дуже великими і одночасно спірними.
Так що ж не так з повноваженнями Держпраці? А всього лише те, що вони суперечать Конституції України, нормам міжнародного права та чинним законам. Зокрема, Конституція зобов’язує всі органи державної влади та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У той же час жоден український закон не регламентує порядок і способи інспектувань, про які йде мова в конвенціях МОП. До всього іншого, при створенні Держпраці, Кабмін не наділяв її додатковими повноваженнями крім тих, які перейшли до неї від реорганізованих відомств, – інспекційний функціонал незаконно “прикрутили” пізніше.
Також варто акцентувати на тому, що конвенції МОП припускають наявність системи інспекцій праці тільки на промислових, торговельних і сільськогосподарських підприємствах. На інші галузі і на суб’єкти, які не є підприємствами, дія конвенцій не поширюється.
Принципи та порядок проведення, а також повноваження органів, які здійснюють контрольно-наглядові заходи, повинні відповідати “профільному” Закону “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”. Однак цим законом не передбачена можливість трудового інспектування в такому форматі, який Кабмін закріпив за Держпраці. Це ще один вагомий аргумент у скарбничку незаконності повноважень відомства.
Зараз ні Держпраці, ні взагалі будь-хто не може здійснювати контроль (нагляд) у сфері праці. Але це тимчасово. Законність судового рішення про скасування процедур трудових перевірок неминуче буде переглядатися Верховним Судом і результат такого перегляду залишається непередбачуваним. До того ж, судом скасовано лише порядок інспектувань, а повноваження щодо їх проведення у Держпраці ніхто не відбирав. Так що Службі просто варто дочекатися від Кабміну ухвалення нової постанови і з новою силою почати прокачувати бізнес. Ситуація може розвиватися по-різному.
Очевидно одне: державі давно слід змінити підхід до взаємин з бізнесом. Зокрема, в сфері трудових відносин. Про це прямо і відкрито говорять всі: представники бізнесу та бізнес-омбудсмен, Державна регуляторна служба, адвокати та громадські активісти. А побічно це підтверджується протоколами про факти корупції, на яких постійно “горять” контролери.
Існування державних “монстрів” з функціями загального нагляду, яких позбавлена навіть прокуратура, суперечить не тільки закону, але також сучасним принципам цивілізованої демократії і здоровій логіці. Тому створення, функції і діяльність інспекційних органів в трудовій сфері допустимі виключно в тому форматі, який відповідає Конституції і законам України, з обов’язковим урахуванням позицій бізнесу, інститутів громадянського суспільства та оцінок міжнародних експертів, зазначає експерт з юридичних питань Данило Глоба.
Тож позиція бізнесу зрозуміла – йому Держслужба не потрібна з ряду причин, описаних вище.
А що кажуть в самій Держслужбі? Почути позицію її представників випала нагода під час семінару, який проходив 20 червня у Трускавці в приміщенні залу засідань міської ради в форматі виїзної інформаційно-роз`яснювальної кампанії. Зокрема у вступному слові представник Головного управління Держпраці у Львівській області Андрій Материнський наголосив на тому, що рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року не означає того, що підприємства чи підприємці можуть порушувати законодавство про працю України. Адже ніхто не відміняв законодавство України про працю ні в частині оформлення трудових відносин, ні щодо розміру та термінів виплати заробітної плати. Не скасовано і штрафні санкції за грубі порушення законодавства, каже пан Материнський.
– Переваги офіційного працевлаштування є як для працівників, так і для роботодавців, – каже Андрій Материнський. – Для працівника це офіційна заробітна плата, виплата допомоги в разі тимчасової втрати працездатності, по безробіттю внаслідок втрати роботи, та інших соціальних виплат, ну і на перспективу це пенсійне забезпечення.
Розповідаючи про діяльність ГУ Держпраці у Львівській області в 2018 році, Андрій Материнський зазначив, що було проведене 31 інспекційне відвідування суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території міста Трускавця. За результатами проведених контрольно-оглядових заходів було винесено 25 приписів, складено 11 протоколів, накладено штрафний санкцій на посадових осіб у розмірі 2 890 гривень, а на суб’єктів господарювання на загальну суму 822 782 грн. На даний час видано одне посвідчення головному спеціалісту, інспектору з питань праці у Трускавці Миколі Стефанківу – в рамках децентралізації та передачі повноважень органу місцевого самоврядування. В січні-квітні 2019 р. інспектор ТМР провів 16 відвідувань, в ході яких суб’єктам господарювання роз’яснювалася необхідність дотримання норм чинного законодавства про працю.
Про основні порушення законодавства про працю розповіла на семінарі начальник відділу контролю ГУ Держпраці у Львівській області Любов Лєсна. Її виступ можна переглянути в групі «Трускавець. Оперативно» в соціальній мережі Фейсбук за посиланням https://www.facebook.com/volodymyr.kluczak/videos/2294789190557759/ .
Участь в семінарі також взяли інші посадовці, зокрема начальниця Трускавецької міської філії Львівського обласного центру зайнятості Маргарита Роман та начальниця Трускавецького відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області Руслана Каніна.
Руслана Каніна зокрема ознайомила присутніх із основними змінами в пенсійному законодавстві, із порядком призначення пенсії, умовами надання тимчасової державної соціальної допомоги за відсутності необхідного страхового стажу, роз’яснила можливості добровільної участі у системі за загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Зосереджено увагу на прямій залежності майбутньої пенсії від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати. Керівниця Трускавецького сервісного центру поінформувала, що кожен найманий працівник має можливість контролювати нарахування йому заробітної плати, зареєструвавшись на веб-порталі Пенсійного фонду України та щомісячно перевіряти з якої заробітної плати сплачено ЄСВ, яку тривалість страхового стажу йому зараховано. Крім того, таку інформацію він може отримати і безпосередньо в територіальних органах Пенсійного фонду України. Дуже важливо, щоб громадяни усвідомили, що згода отримувати заробітну плату „в конвертах” позбавляє їх соціального захисту. Адже розмір пенсії обчислюється лише з офіційно нарахованої суми заробітної плати, – наголосила Руслана Каніна.
Загалом семінар у Трускавці від ГУ Держпраці у Львівській області видався інформаційним та продуктивним. Представники бізнесу отримали чіткі месиджі: працівників слід працевлаштовувати офіційно, зарплату слід платити двічі на місяць, в повному обсязі і вчасно, розраховуватися зі звільненими працівниками потрібно в день звільнення і в повному обсязі, нарахування слід проводити уважно, інакше ображений працівник може через суд домогтися значно більше від заробленого.
При виникненні питань підприємцям та підприємствам порадили звертатися до ГУ Держпраці у Львівській області за телефоном 235-48-42.
Але в цілому питання майбутньої долі Держпраці як окремої структури та перевірок як способу «батога» для порушників умисних чи ненавмисних залишилися відкритими. Позиція нового президента і програм багатьох політичних сил є зрозумілою – поменше тиску на бізнес, більше «пряників», аніж «батогів», поменше втручання та державного регулювання в сфері бізнесу. Тож вже найближче майбутнє покаже як саме в Україні збираються полегшувати долю бізнесу та життя простим найманим працівникам і хто має це робити. Але те, що Держпраці при умові збереження її як окремої структури має позбавитися іміджу репресивного органу та постраху для підприємств – це однозначно.
А поки питання «висить» в повітрі, підприємцям слід пам’ятати, що заходи державного контролю можуть бути розпочаті лише в присутності керівника. Одночасно, законодавство не зобов’язує керівника постійно знаходитись за місцем реєстрації компанії, або здійснення нею господарської діяльності. Тому одноразова відсутність підприємця на робочому місці не може вважатися його усвідомленою перешкодою до проведення заходів перевірки. Згідно із ч. 3 ст. 7 ЗУ № 877, перевірка, ревізія, обстеження, огляд та інспекція — це різні форми державного нагляду. Ч. 2 ст. 265 КЗпП визначено штраф за недопуск, або здійснення перешкоди до проведення перевірки (про ревізію, інспекцію та інші форми контролю не говориться нічого). На сьогодні наслідки за виявленими порушеннями в ході перевірок Держпраці є більш небезпечними, ніж ДФС. Штраф за фактичний допуск одного працівника до роботи без трудового договору (наказу), або його оформлення на неповний трудовий день у разі фактичного виконання роботи повний робочий час становить 30 мінімальних зарплат на кожного робітника — в 2019 році ця сума дорівнює 125 190 грн. А також передбачена адміністративна відповідальність керівника підприємства: від 8 500 до 17 000 грн.
Підготував Володимир Ключак, використано матеріали журналу «Бізнес»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень