/Трускавець на порозі адміністративно-територіальної реформи/
В методичних рекомендаціях з моделювання територій подані пропозиції щодо зон впливу та віддаленість від центру територіальної громади сіл та поселень: для невеликих міст віддаль – 10 км, міст обласного підпорядкування – не більше 15 км. Якщо віддаль від центру є більшою, то громада зустрінеться з великими вкладеннями в інфраструктуру: інженерні споруди, дороги, мости, соціальні об’єкти, зв`язок, утримання шкіл, медичних закладів тощо. Тому незрозуміло, навіщо до курортного поселення Трускавець приєднувати села Орів, Зимівки, Уличне та Доброгостів. Віддаль до цих населених пунктів більша за 15 км і складає по колу до 50 км.
Маючи добру інфраструктуру (школи, медичну амбулаторію. діючі невеликі підприємства, птахофабрику, лісництво, тартак, цегельню), громада села може втратити вплив на вирішення соціальних побутових проблем. Жителі села залишаться статистами, німими свідками, немов гості на чужому святі. Їхні проблеми вирішуватимуть без них. Нічого не витративши, нічого не отримають.
Що стосується села Орів, то між містом Трускавцем та селом Орів є природна перепона – гірський хребет, яри. Село Орів – поселення іншого району, лежить в зоні впливу іншого адміністративного утворення. Відсутня логістика та цивільна транспортна інфраструктура, відсутні інженерні споруди. Як і за які кошти ці проблеми будуть вирішуватися?
Села Зимівки, Доброгостів та Уличне могли б розвиватися як сільськогосподарські поселення з іншим центром економічної активності, як громади з раціональним використанням робочої сили, орієнтовані на закупівлю с/г сировини, збуті сільськогосподарської продукції, створенні допоміжних переробних господарств, можливо розвитку зеленого туризму.
Тепер щодо утворення центрів економічної активності громади. Чи потрібні Трускавцю наближені села Модричі та Станиля? І чи потрібен їм Трускавець як адміністративний центр?
Жителі сіл Модричі та Станиля мають власні фінансові надходження, добру інфраструктуру, власну можливість отримати якісні соціальні та адміністративні послуги. І все це вони можуть втратити. Трускавець як центр економічної активності жителі цих сіл вже використовують.
Жителі ж навколишніх сіл думають, що після приєднання на них посиплеться манна небесна, вони стануть багатшими, що, для прикладу, село Доброгостів раптом стане столицею Трускавця. Задарма ще ніхто нічого нікому не давав.
Для втілення ідеї моделі трансформації громад потрібно дати відповідь на багато запитань. Який правовий статус та функції керівних органів в об’єднаній громаді? Як буде проходити розвиток фінансової взаємодії між населеними пунктами? Як розподілятимуться фінансові ресурси: скільки і кому? Як будуть вирішуватися проблеми гуманітарного і соціального розвитку? Хто буде враховувати проблеми протистояння між елітами сіл та центру в боротьбі за бюджетні та природні ресурси? Та найголовніше, неготова, а точніше взагалі відсутня документація на змодельовані центри громад (паспорт громади, картографічний матеріал), не визначені межі громад.
Запитань більше, ніж відповідей.
Основна мета адміністративної реформи – це покращення надання населенню соціальних та адміністративних послуг, раціональне використання робочої сили, пожвавлення ринку праці, закупівля сировини та збуту продукції.
Та наближені до намісників фінансові групи сприймають реформу по-іншому і вже потирають руки та рахують власні прибутки, а навіть вже ділять сфери впливу. Це великий перерозподіл для землевласників та містечкових феодально-аристократичних груп в боротьбі за зони впливу. Проект під назвою «Золота лихоманка» або «Великий Трускавець».
А де прості люди? Де ремісники, торгівці, міщани, обивателі міста та сіл? Чи враховані їхні інтереси? Як будуть вирішуватися спільні проблеми?
Курортне поселення Трускавець не може справитися з власними проблемами, а йому нав’язують нові.
Відсутній План дій сталого розвитку території міста Трускавець. А що вже казати про санітарно-оздоровчі заходи в зонах санітарної охорони курорту! Не підготовлені характеристики природних лікувальних ресурсів м. Трускавець, їхніх лікувальних факторів, кліматичних, інженерно-геологічних та інших умов, сприятливих для лікування та реабілітації, інших цінностей природних територій міста Трускавця та урочища Помірок. Не зібрані відомості про місце розташування, розміри, характер використання, про власників і користувачів природних територій м. Трускавець. Навіть не визначені проблемні питання та шляхи їх вирішення.
Реформи потрібні безумовно, але все повинно бути продумано та враховано. Трускавцю необхідно визначити межі міста, вирішити проблеми з територією (частина землі, на яких розташовані об’єкти інфраструктури міста належить громадам сіл Модричі та Станилі). Урочище Помірки, землі на Долах, де зараз знаходиться санаторій «Карпатські Зорі», територія Ланів (теперішній IV мікрорайон з СШ № 3) – це історично трускавецькі землі, які зараз на території інших населених пунктів.
Необхідно створити паспорт громади як центру економічної активності, провести інвентаризацію об`єктів комунальної інфраструктури, і найголовніше – визначити чіткі межі міста.
Складається враження, що на всі проблеми курорту держава закрила очі. Відсутня програма державної підтримки курорт Трускавець.
Найголовніше – відсутній патріотизм і небажання чиновників всіх рівнів щось поміняти. Трускавець просто кинули напризволяще, залишили сам на сам зі власними проблемами.
Що стосується цілого регіону з назвою Дрогобицький район, то тут проблем не менше:
– не визначені центри економічної активності району,
– відсутня документація та не змодельовані громади,
– відсутні проекти кластерної програми.
Дрогобиччина мала б орієнтуватися на створення логістичного центру: розвиток транспортної та інженерної інфраструктури, створення сектору ІТ-технологій, машинобудування, розвитку деревообробної та харчової промисловості, роздрібної торгівлі, розвитку поліграфічної промисловості, виробництва пластмасових виробів, розширенні транскордонного співробітництва, розвитку туризму (тимчасове розміщення та харчування) та ін. Все це створило б додаткові робочі місця, наповнило бюджети територіальних громад.
Натомість депутати всіх рівнів під гаслом проведення адміністративно-територіальної реформи раді перекласти власні проблеми з хворої голови на здорову.
«Всі повинні бути в рівних умовах…» – дивна позиція депутатів обласного та районного рівня. В кожної з громад умови рівні, але різні можливості.
Місто Трускавець, ставши центром територіальної громади, перетвориться на такий собі анклав (велика територія поза законом та маса проблем економічного та соціального характеру).
Поселення Трускавець просто перестане бути затишним курортним містечком, а це останнє, що залишилося від відомого колись європейського курорту.
Недарма при будь-якій владі (чи то за Польщі, чи при Австро-Угорщині, навіть за Союзу) Трускавець мав особливий статус курорту, місто обласного підпорядкування – курорт Трускавець.
Слуги народу, то чим завинила перед вами Нафтуся?
А поки десь там нагорі «вирішують» нагальні проблеми децентралізації, у Трускавці місцеві «великі комбінатори» прикрившись вивіскою «приватних товариств» та «добрими намірами» при повній згоді місцевих намісників віддають з молотка останнє, що залишилося: землю та майно профспілок. Здають в оренду стратегічні об’єкти курорту (як приклад: приміщення курортного туалету біля бювету).
Невже місто не може самостійно утримати туалет? Вхід туди повинен бути безкоштовний. Цей стратегічний об’єкт курорту – своєрідне лице міста. Трускавець – курорт бальнеологічний, люди п’ють мінеральну воду, мають певні потреби…
Натомість власники приміщення, загубивши совість (чого не зробиш заради особистої вигоди!), віддали об’єкт в оренду новітнім «інвесторам».
Останній неприватизований об’єкт, що залишився без «інвестора» в Трускавці, це приміщення бювету мінеральних вод…
Де ж ваш патріотизм, намісники? Репутація, довіра людей – їх дуже легко втратити…
Тож коли буде виконане розпорядження Президента України від 10 жовтня 1995 року №294/95-рп. «Про забезпечення раціонального використання природніх ресурсів та впорядкування санаторно-курортної діяльності на території курорту Трускавець»? Зокрема п.3. «…Фонду державного майна визначити частку державного майна у власності профспілок…»?
То що ж більше потрібне поселенню Трускавець? Стати центром територіальної громади? Чи все-таки залишитися затишним курортним містечком, локомотивом розвитку цілого регіону?
Трускавецька громада готова до змін на користь місту та краю.
Єдине турбує, чи зможуть місцеві депутати переступити через чиюсь захланність та дурість,Є знайти в собі політичну волю та силу і повернути Трускавцю минулу славу, славу міста-курорту європейського рівня? Покаже час…
Віктор Пиців
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень