Після того як “Фронт змін” у Бориславі отримав свого міського голову, більшість у депутатському корпусі й двох обласних депутатів, здавалося, говорити про якусь опозицію було неможливо.
І все ж про створення опозиції заявив Михайло Лазар, який балотувався на міського голову і зайняв друге місце. Про це було сказано на другому пленарному засіданні першої сесії Бориславської міської ради шостого демократичного скликання, яке відбулося минулого четверга, 18 листопада.
Михайло Лазар наголосив, звертаючись до міського голови Володимира Фірмана: “Хочу звернути увагу, що для мене неприйнятні ті методи, за допомогою яких Ви прийшли до влади. Ця технологія, про яку вже говорить все місто, виявилась ефективною, але з моральної точки зору не може слугувати прикладом для чесного політика. Тому відразу заявляю, що я і мої небагаточисельні однодумці в цьому складі міської ради будемо знаходитись в опозиції до Вас”.
Проте, за словами депутата, це не буде опозиція заради опозиції: “Ми у своїх передвиборчих програмах декларували багато напрямків розвитку міста та методи їх впровадження. А саме: реорганізація житлово-комунальних контор, забезпечення виконання рішення сесії Бориславської міської ради щодо надання дозволу на встановлення автономного опалення всім бажаючим мешканцям міста, проведення модернізації КП “Бориславводоканал” та негайна виплата заборгованості по заробітній платі його працівникам, відновлення повноцінної роботи комбінату комунальних підприємств, відновлення будівництва мостів, наведення порядку з транспортними перевезеннями, особливо для пільгової категорії населення, завершення виготовлення генерального плану забудови міста, чим унеможливити спекуляцію земельними ділянками, впровадження програми розвитку Борислава як рекреаційної зони шляхом створення оздоровчо-відпочинкових та лікувально-туристичних комплексів, відновлення напрацювань щодо надання Бориславу статусу гірського населеного пункту, відновлення роботи ліфтів та багато іншого. Тому в подальшій своїй роботі ми будемо наші пропозиції виносити на розгляд сесійних засідань. Надіємося, що ці питання будуть прийняті з розумінням і матимуть підтримку усього депутатського корпусу. А також гідні рішення, які запропонує влада, що йтимуть на користь громади, ми також підтримаємо”.
Михайло Лазар закликав міського голову з повагою ставитися до опозиції: “Оскільки “Фронт змін” позиціонує себе як партія європейського типу, про що неодноразово заявляв Ваш лідер Арсеній Яценюк, то і ставлення до опозиції повинно відповідати європейським стандартам, одним із пунктів яких є право опозиції на сесійних засіданнях мати пріоритети на внесення питань до порядку денного та виступів депутатів з того чи іншого питання”.
Втім, слова лідера опозиції не справили, здається, належного враження на міського голову. Володимир Фірман провів сесію згідно чітко встановленого плану. Зокрема, йому вдалося провести головами всіх депутатських комісій представників партії “Фронт змін” і обрати “свого” секретаря міської ради Ігоря Яворського, директора торгової мережі “Гаманець”. Як стало зрозумілим, при цьому не були враховані інтереси інших партій, зокрема “Свободи” чи Республіканської християнської, які хоч і провели набагато менше депутатів, ніж “Фронт змін”, але теж сподівалися на місце під сонцем.
Лідер “Нашої України” Ігор Кобилецький, який теж балотувався на міського голову, сказав, що не буде в опозиції до влади, хоча його однопартійці матимуть свою думку з того чи іншого питання. А лідер “Свободи” Юрій Химин зауважив, що це перша серйозна помилка міської ради, але міському голові дають карт-бланш, залишаючи за собою право здійснення контролю.
Опозиція матиме серйозні проблеми і у власних рядах. Справа в тім, що деякі з депутатів, які формально належать до Республіканської християнської партії та Партії захисників Вітчизни, на відміну від Михайла Лазара та його стійких прихильників, голосували так, як це було потрібно міському голові й більшості депутатського корпусу.
Проте не слід скидати з рахунків і так зване ситуативне голосування, коли може народитися стихійна опозиція. Яскраво це виявилося під час голосування за секретаря ради. Під час таємного голосування Ігора Яворського підтримало 27 чоловік, троє було проти, а 15 утрималося. Якщо врахувати, що на сесії з поважних причин були відсутні двоє стійких опозиціонерів, то стихійна опозиція може нараховувати до двадцяти чоловік, а це вже серйозний дзвіночок для міського голови, який проїхався бульдозером по депутатах, що наївно сподівалися на справедливість у сесійній залі. Крім того, є інформація, що не всі депутати від “Фронту змін” підтримали з тих чи інших причин кандидатуру секретаря ради, так що говорити про монолітність фронтозмінівської команди не доводиться. Звичайно, при відкритих голосуваннях вони навряд чи суперечитимуть міському голові, але є й методи саботажу: не прийшов на сесію, буцімто захворів і таке інше. Таких прикладів у історії Бориславської міської ради (і не лише Бориславської!) маємо достатньо.
Мабуть, не личить міському голові вдаватися до методів шантажу. Коли ситуація вийшла з-під його контролю (все-таки давався знати брак досвіду ведення подібних зібрань), і депутати почали сперечатися між собою, не просячи дозволу для слова у Володимира Фірмана, той заявив, що зараз викличе міліцію й по одному виводитиме народних обранців. Брак власного досвіду не можна компенсовувати силовими методами. Якщо з цього починає міський голова, то можна уявити яким диктатором він може стати наприкінці каденції. Це тим більше небезпечно, якщо бориславці не відчують якісних і реальних змін на краще. Про це насамперед повинні говорити Володимирові Фірману не представники опозиції (вони теж), а ті, хто допомагав йому і його команді прийти до влади. Якби Віктора Ющенка відразу опустили з небес на землю, ми б не були розчаровані результатами Помаранчевої революції.
Повертаючись до формування депутатських комісій, вкажемо ще на один штрих. Дуже вже хотілося Володимирові Фірману принизити Михайла Лазара, запхавши його в комісію з охорони здоров’я. Мовляв, доктор повинен займатися своєю справою. Проте з цієї затії нічого не вийшло, і Михайло Лазар відстояв своє право як депутата працювати в бюджетній комісії. Виходить, що керівник гуртівні може керувати містом, а лікар не здатний розібратися у фінансах, хоча на прикладі минулої каденції ми побачили, що саме Михайло Лазар чи не найкраще з усіх депутатів володів саме бюджетними питаннями. Чи, може, власне тому і не хотів мер, аби головний опозиціонер грав головну скрипку в цій комісії?
Сам Михайло Лазар до цього і не прагнув, хоча міг спокійно зайняти місце заступника голови бюджетної комісії. Але він уступив це право лідеру “свободівців” Юрієві Химину.
Володимир Фірман хотів без проблем прийняти і регламент міської ради, заявивши, що той цілком співпадає з регламентом попередньої каденції. Але його обман не пройшов. Депутати відразу побачили підміну багатьох пунктів, які йшли врозріз з діючим законодавством і здоровим глуздом. При цьому дехто, як, наприклад, Ігор Кобилецький, заявили, що їхні поправки, озвучені напередодні, до нового-старого тексту не ввійшли. Міський голова змушений був прислухатися до деяких порад депутатів-старожилів, але там, де бачив небезпеку своєму безроздільному пануванню, ставив надійний заслін. Прикро, що його однопартійці сліпо підтримували свого патрона й голосували так, як він.
Якщо чесно, сесія справила гнітюче враження. Звичайно, “Фронт змін” отримав перемогу, але мудрий міський голова повинен стати мером усіх бориславців, а не тих, хто за нього проголосував. Нагадаємо, що перевагу йому надала третина з тих, хто прийшов на вибори. А половина взагалі не прийшла. В сухому залишку маємо результат: приблизно кожний п’ятий голосував за “Фронт змін”. А 80 відсотків населення висловилося проти. Фактично це нелегітимна влада, й будемо мати демократію меншості. Мудрий міський голова мав сконсолідувати депутатів з різних політичних сил, запросити до своєї команди професіоналів, а не вимагати: давайте працювати разом. Навряд чи справиться з цим завданням і новообраний секретар ради, який заявив про свої наміри об’єднати зусилля депутатського корпусу на розв’язання нагальних бориславських проблем. Очевидно, що прихильники Михайла Лазара будуть у жорсткій опозиції до влади, а “Свобода” вестиме політику тихого саботажу, тобто відверто не виступатиме проти “Фронту змін”, але здійснюватиме свою політику, чекаючи кращих часів.
Цього всього можна було би уникнути, якби не амбіції міського голови і поради йому тих, хто насолоджується владою. Навряд чи такий підхід піде на користь Бориславу й бориславцям.
Анатолій Власюк, часопис «Тустань»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень