Розповідає головний спеціаліст відділу «Бориславське бюро правової допомоги» Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Галина Ляхович.
– Пані Галино, скажіть будь ласка, чому саме говоримо сьогодні про домашнє насильство?
– Як не прикро, період самоізоляції на карантині – це не лише можливістьподбати про себе та родину, але й для когось важкий життєвий етап, коли через карантинні обмеження особи перебувають у домівках зі своїми кривдниками. Таким чином, цей період також носить і певні загрози, зокрема, щодо посилення сплеску домашнього насильства. У групі ризику теперперебувають не лише сім’ї, де раніше були зафіксовані випадки домашнього насильства, а й ті, де хтось тимчасово втратив роботу або заробіток, сім’ї зі складною фінансовою або житловою ситуацією або сім’ї, де є літні чи недієздатні особи. Всі ці обставини, в основі яких лежить ще й психологічний тиск у період карантину, можуть викликати агресію і напруження в сім’ї.
– Що ж таке домашнє насильство?
– Відповідно до ст. 1 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”(надалі – Закон)домашнім насильствомвизнаються діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Зазначаю, що діяння визнається насильством лише тоді, коли воно порушує вимоги чинного законодавства і призводить чи може призводити до порушення конституційних прав і свобод члена сім’ї. Домашнє насильство може мати форму, як активних дій (нанесення побоїв, знищення майна тощо), так і бездіяльності, тобто пасивної поведінки особи, коли вона не вчиняє дій, які могла та повинна була вчинити, щоб запобігти настанню шкідливих наслідків (наприклад, ненадання допомоги члену сім’ї, який перебуває у небезпечному для життя становищі).
– Які ж є ознаки домашнього насильства?
– Особу, яка тривалий час потерпає від насильства, можна виявити за низкою ознак фізичного, економічного, сексуального та психологічного характеру, зокрема:
Фізичне насильство має такі ознаки:
– Погіршення фізичного й психічного здоров’я, емоційні та неврологічні розлади.
– Головний біль, біль у м’язах, синці, забиті місця відсутність зубів, ушкодження кісток та м’яких тканин, наявність частково залікованих попередніх травм, сліди укусів, опіки незвичайної форми та в різних частинах тіла.
– Поганий догляд за ротовою порожниною, недотримання правил особистої гігієни, відсутність догляду за волоссям, нігтями.
– Втрата ваги, зневоднення.
– Наявність інфекцій, що передаються статевим шляхом; викиди плоду, мертвонароджені діти, передчасні пологи, недостатня вага у немовлят.
Сексуальне насильство може характеризуватися такими ознаками:
– Порушення сексуальності, зокрема зниження або втрата сексуального потягу.
– Інфекції, що передаються статевим шляхом.
– Травми та пошкодження статевих органів.
– Наявність викидів, мертвонароджених дітей та небажаних вагітностей.
– Примусове залучення до комерційного сексу.
– Назвіть будь ласка, пані Галино, ознаки економічного насильства.
– Економічне насильство може характеризуватися такими ознаками:
– Неможливість розпоряджатися сімейним бюджетом та власними коштами.
– Відмова від праці або навчання під тиском; праця на посаді/робочому місці, обраному під тиском.
– Робота, зумовлена необхідністю утримувати того, хто водночас контролює (відбирає) всі гроші.
– Одяг, взуття, що не відповідають сезону та погоді; старе вбрання; наочні ознаки існування в злиднях (незважаючи на реальні прибутки).
– Недоїдання.
– Наявність житлових проблем (негараздів).
– Скажіть, як характеризують психологічне насильство?
– Психологічне насильство може характеризуватися такими ознаками:
– Страхи, тривожність, постійне почуття небезпеки (завжди перебуває напоготові), нерішучість, повна безініціативність та відчуття безпорадності.
– Труднощі з концентрацією.
– Наявність скарг психосоматичного характеру.
– Депресія; нав’язливі рухи та думки, схильність до одноманітних рухів та дій на кшталт розгойдування в кріслі, різання паперу, розчісування одного й того ж пасма волосся тощо.
– Надмірне збудження, безсоння або, навпаки, підвищена сонливість та уповільнення рухів (останні вважаються проявом “лінощів”, “нездатності добре виконувати свої домашні обов’язки” та підсилюють почуття провини).
– Втрата соціальних контактів з родичами, друзями, гостре відчуття/прагнення самотності та ізольованості.
– Уникання погляду в очі.
– Суїцидальні наміри, погрози позбавити себе життя.
– Почуття провини, сорому за отримані фізичні ушкодження.
– Звуження свідомості, нездатність адекватно оцінювати ситуацію, власне майбутнє, свої вчинки та вчинки інших людей, поєднання підозрілості з безмежною довірливістю.
– Відкладання часу звернення за допомогою або відмова від неї чи будь-якого зовнішнього втручання, спрямованого на вияснення та зміну ситуації.
– Зневіра в можливості змін у власному житті на краще, відсутність ініціативи, страх перед життям, втрата сенсу і інтересу до життя.
– Яка відповідальність настає за вчинення домашнього насильства?
– Звертаю увагу, що домашнє насильство є адміністративним правопорушенням, яке підпадає під дію ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення Водночас його систематичне вчинення є кримінальним злочином, за яке передбачена відповідальність згідно ст.126-1 Кримінального кодексу України.
– Куди звертатися особі у разі виникнення ситуації домашнього насилля під час карантину?
– Якщо Ви або Ваші близькі зазнали домашнього насильства, Ви можете зателефонувати:
– Поліція – 102;
– Урядовий центр з протидії насильству – 15-47;
– Національна «гаряча лінія»: 0-800 – 500-225, 116-111 (з мобільного);
– Національна «гаряча лінія» по запобіганню домашнього насильства: 0-800-500-005, 116-123 (з мобільного);
– Трускавецьке бюро правової допомоги: 097 18 18 351
Ми продовжимо співпрацю зі Стрийським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги. А зараз нагадуємо, що система безоплатної правової допомоги працює у дистанційному режимі. У разі необхідності для отримання: правової інформації; консультацій і роз’яснень з правових питань; послуги зі складення заяви, скарги та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру); звертайтесь у зручний для Вас спосіб:
– зателефонувавши: 097 18 18 351 (Трускавецьке бюро правової допомоги), 067 16 77 144 (Стрийський місцевий центр), на гарячу лінію 0800 21 31 03
– надіславши запит в месенджер нашої фейсбук сторінки: https://www.facebook.com/Stryi.Legalaid.UA/
– надіславши листа на одну з адрес електронної пошти: truskavets@legalaid.lviv.ua (Трускавецьке бюро ), stryy.lviv@legalaid.lviv.ua (Стрийський місцевий центр)
– skype: Трускавецьке бюро правової допомоги
– залишивши своє звернення у скриньці для звернень громадян
– Ви можете також скористатися довідково-інформаційною платформою правових консультацій «wikilegalaid» https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php
Марія Бойко
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень