Нещодавно на нараді в міського голови було задекларовано, що недавнє подорожчання газу не є останнім. Чергове зростання цін на «блакитне» паливо очікується у квітні – травні, а через певний проміжок часу відбудеться ще один ривок підняття ціни на газ. Ми повинні, переконаний Володимир Фірман, готуватися до цього. Прийшов час зрозуміти, що ціна на теплоносії буде зростати, і газ буде дуже дорогим. Виходом у цій ситуації може бути перехід зі старого на сучасне, більш енергоощадне та економне, обладнання із широким використанням у побуті новітніх технологій, альтернативних джерел енергії. Це і застосування для підігрівання води та приміщень сонячних батарей, і використання як палива для котелень не лише дуже дорогого газу, а й твердого палива – вугілля, торфу, деревини.
Використання альтернативних видів палива, особливо деревини, для побутових потреб набуває популярності. Хочу відзначити, продовжує міський голова, що сьогодні в Україні взято напрямок на будівництво заводів на нових торфородовищах, які виготовлятимуть альтернативне паливо для котелень. До цієї важливої для держави справи повинен долучитися і приватний бізнес. Пріоритетним визнано виробництво горючих матеріалів на основі саме торфу й виготовлення так званих пелетів – невеликих гранул циліндричної форми з подрібненої та спресованої за спеціальною технологією деревини, яка досі не використовувалась.
– Як стверджують аналітики, – продовжує бориславський міський голова, – потреба в цьому виді палива, яке, до того ж, екологічно чисте, відчувається велика. І не лише в Україні, але й за кордоном – у Польщі, Фінляндії, Швеції, – де уже сьогодні готові платити за таке паливо солідні гроші. Цей факт спонукає Україну розробити спеціальну державну програму, яка передбачає промислову розробку торфовищ. До числа об’єктів потрапили торф’яники Дрогобицького району. Це створює передумови, що дадуть можливість перевести більшість котелень міста на альтернативне паливо.
Зрозуміло, що переобладнання котелень під торф чи дрова потребує додаткових затрат. Проте дешеве тверде паливо, як альтернативу дорогому газу, для обігрівання приміщення окремі приватні власники почали уже сьогодні. Причому досить ефективно, і не лише в побуті. Деревину, як альтернативне паливо, досить активно і успішно застосовують окремі підприємці Борислава для обігрівання виробничих площ.
Сировинна база на це альтернативне вуглеводням джерело енергії у нашому регіоні достатня. Науковці стверджують, що відходи деревини на Львівщині оцінюються, як стабільні. На паливні брикети йде в основному непродуктивна деревина – тирса, гілля, кора, впалі дерева тощо. А це відкриває широкі перспективи для її застосування у теплоенергетиці. Наразі про альтернативне паливо мова ведеться, як про резервне, проте постійне зростання цін на вуглеводні змушує зайнятися питанням встановлення котлів для спалення твердих горючих матеріалів – торфу та деревини.
На деревині уже сьогодні працює котельня шостої школи. У найближчих планах міста запуск котельні ЗОШ № 8, яка також працюватиме на твердому паливі. Міні-котельні із використанням твердого палива будуть задіяні також для обігрівання бюджетних установ, які отримували тепло від котельні по вул. Д. Галицького, – навчально-виробничий комбінат, Палац культури, центральна міська бібліотека для дорослих та будівля міської ради.
На переконання міського голови, було б добре, якби мешканці житлових будинків центральної частини міста, облаштовуючи автономне опалення, також передбачили можливість використання твердого побутового палива. Зрозуміло, наголошує міський голова, що мова йде про будинки, де мешканці ще не вирішили остаточно, як і у який спосіб вони обігріватимуться після виведення з експлуатації котельні по вул. Д. Галицького. Для прикладу, у двадцятип’ятиквартирному будинку на пл. І. Франка, 1 індивідуальні системи опалення встановлені лише у трьох квартирах. То, може, решті мешканцям вартує подумати і замість двадцяти двох індивідуальних двосекційних котлів встановити поблизу будинку одну блокову міні-котельню, яка зможе, окрім газу, працювати на твердому паливі – дровах, вугіллі чи торф’яних брикетах.
Володимир Фірман наголошує, що до вирішення проблем теплозабезпечення Борислава міська влада планує залучити усі фірми, які працюють на ринку надання послуг із теплозабезпечення та енергозбереження. Причому, за висловом міського голови, буде суттєво змінений сам принцип підходу до реконструкції опалювальної системи будинку. Проект розроблятиметься не для окремої квартири, як це було досі, а будинку в цілому. Відтак мешканцям відпаде потреба вистоювати у чергах, оформляти окремі замовлення. Для отримання проектної документації досить буде прийти та заплатити за виконану роботу. Ми, наголошує міський голова, не виключаємо, що серед мешканців будинку знайдуться такі, які не здатні будуть заплатити. Для таких міська влада уже зараз вишукує можливості, які б дозволили переобладнати опалення у квартирі шляхом отримання пільгового кредиту чи із використанням інших можливостей програм із енергозабезпечення.
При вирішенні питань децентралізації теплозабезпечення будинків люди мають розуміти, що опалювати
будинок міні-котельнею значно дешевше. В середньому для облаштування індивідуального опалення кожен власник помешкання в середньому затрачає 15 тис. грн. Для 25-квартирного будинку загальна сума затрат коливатиметься в межах 375 – 400 тис. грн. У той же час буде достатньо, якщо половина мешканців дасть згоду і вкладе свої кошти не в індивідуальне опалення, в невелику блокову чи дахову котельню. Орієнтовна вартість такої котельні складає 200 тис. грн.
Зрозуміло, у кожному конкретному випадку проектанти пропонуватимуть декілька різних варіантів вирішення питання теплозабезпечення того чи іншого будинку. Пропозиції будуть підкріплені конкретними розрахунками. Люди матимуть право вибору. Важливо, щоб рішення власники приватизованих квартир багатоквартирного будинку сприймали з поглядом на перспективу та враховували інтереси усіх мешканців, а не обмежували свій погляд на проблему через поріг власної оселі.
Володимир Фірман пояснює, що блоково-модульна котельна установка – це котельня, що змонтована, як окремий автономний і транспортабельний модуль чи блок модулів із повним комплектом усього необхідного котельного устаткування. Як правило, така котельня не вимагає постійного контролю оператора і на випадок незвичайної ситуації оснащена зовнішньою сигналізацією. Монтується на будь-якому рівному майданчику і може бути оперативно під’єднана до існуючої системи опалювання. Помітною особливістю блоково-модульної котельні є швидкість введення в експлуатацію, низька собівартість і економічність експлуатації.
Практика життя свідчить, що в Україні за останні 10 років змонтовані та успішно працюють модульні котельні різної потужності (від 200 кВт до 15 мгВт). Конструктивно вони являють собою вагончики або модуль з вагончиків (залежно від потужності), де всередині розташовані: котел і на газі, і на твердому паливі, автоматика, вузол підготовки води. По суті – це велика газова колонка, куди подають газ і холодну воду, а на виході – гарячу воду. Весь процес автоматизований і не вимагає втручання людини. Міні-котельні встановлюються поряд з будинком, або в центрі групи будинків, або на даху будинку. Головна перевага цієї технології – відсутність теплотрас, а також автономність роботи котельні, що дає змогу різко скоротити витрати на тепло, завжди мати точний облік теплової енергії, відключати котел при підвищенні зовнішньої температури.
Через два-три роки у Бориславі, – продовжує Володимир Фірман, – на зміну нині діючим експлуатаційним конторам прийдуть об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. Міська влада буде всіляко стимулювати процес їх створення. Що дасть таке об’єднання на практиці? На думку міського голови, створення ОСББ дасть можливість людям самостійно визначати операторів надання комунальних послуг на умовах чесної конкуренції, отримувати якісні комунальні послуги, самостійно визначати потреби будинків та прибудинкових територій і встановлювати обсяги їх фінансування. Радянський підхід до управління ЖКГ призвів до того, що люди, давно ставши власниками квартир, і надалі продовжують вважати прибудинкову територію, дитячі майданчики, підвали, під’їзди будинків, ліфти – комунальною власністю, яку повинні обслуговувати ЖЕКи. Звідси і відповідне варварське ставлення наших громад до всього майна, що формально їм не належить. Переважна більшість населення не усвідомлює, що прибудинкова територія чи дитячий майданчик – це також частина їхнього житла, яка потребує відповідального ставлення і догляду.
Петро Магур, газета «Нафтовик Борислава»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень