До річниці створення УПА трускавчанин Богдан Шкільник видав нову пісенну збірку

Я сьогодні від вас від`їжджаю

Боронити ріднесенький край,

Може вернусь, а може загину,

Ти, дівчино, про мене згадай.

Ти згадай ті щасливі хвилини,

Як любились, кохалися ми…

Твоє личко – рожевий цвіточок,

Твої очі чарують мене.

А удома старенькая мати,

Свого сина в вікно вигляда.

Чи поверне з чорного лісу,

Чи полегшить матусі життя?

Ой не плач, не ридай, стара мати,

Твого сина на світі вже нема.

Він загинув в повстанському бою,

Залишилась могила сумна.

Ой у полі висока могила,

Кругом неї шовкова трава.

Поскидайте, друзі, мазепинки,

Бо вже вірного друга нема.

Поскидали вони мазепинки,

І клялися за нього помстить,

Щоб вже кров не лилася даремно,

І щоб неньку стару звеселить.

Гей, друзі, помстіть смерть свого брата,

Що віддав своє юне життя,

В боротьбі із наїзником-катом,

Щоб повстала Вкраїна вільна.

Повстанська пісня

Ми недарма розпочинаємо розповідь про нову пісенну збірку трускавчанина Богдана Шкільника текстом повстанської пісні. Кожен, хто уважно прочитає цей текст, зауважить, що там немає згадки про москалів, комуністів, большевиків, чи взагалі якоїсь політики чи агітації. Ця пісня – про любов: любов до неньки-України, до рідного краю, до коханої дівчини. За сам текст цієї пісні можна було загриміти на Сибір, до «білих ведмедів», стати ворогом народу. Тільки за те, що вдома зберігався цей текст або хтось доніс, що ти його співав, тоді ти і твоя сім`я виселялися з рідної батьківської (чи дідівської) хати, таврувалися як «посібники українських буржуазних націоналістів» і відправлялися ешелоном на Колиму.

Але ці пісні співалися. Чим більше окупант їх забороняв, тим більше народ їх співав. І цю «Я сьогодні від вас від`їжджаю», і «Ой у лісі на полянці», і стрілецькі пісні, і колядку «Сумний Святий Вечір в 46 році», і багато інших перлин народної творчості. Люди не знали хто автор слів та музики, не знали де виникли ці пісні і чому їх не можна співати, адже вони такі мелодійні, щирі, правдиві. Але люди співали їх в родинному колі, іноді на гулянці з надійними друзями, при сінокосі чи жнивах, у лісі, на полонині, під час випасання худоби чи мугикаючи під ніс ці мелодії на смертній постелі. Бо пісня – душа народу. Тому москаль хотів змінити (і змінював) наші душі насаджуванням своїх пісень.

Нова збірка пісень УПА «Достигає жито», упорядником якої є викладач Трускавецької дитячої школи мистецтв імені Романа Савицького Богдан Шкільник, вміщує далеко не всі пісні повстанців. 15 пісень цієї 42-сторінкової збірки є квінтесенцією українського повстанського руху середини ХХ століття. Збірка на часі, і це можна трактувати в двох значеннях: по-перше, видана вона напередодні святкування чергової річниці створення УПА та Дня Захисника Вітчизни (14 жовтня), а по-друге, в нелегкий час запеклої боротьби за збереження української державності та намагань витягнути рідний край з занепаду. Так, зараз саме той час, коли треба згадувати про героїчні сторінки минувшини, саме той час, коли українська мова та українська пісня мають звучати повсюдно, заглушуючи голос Кремля та його посіпак. І свідченням тому є факт захопленого сприйняття мільйонами українців відповіді московській журналістці на сесії ПАРЄ саме словами української пісні, нашого національного гімну.

Збірку «Достигає жито. Пісні Української Повстанської Армії для мішаного хору» Богдан Шкільник присвятив нашому краянину, трускавчанину-упівцю Роману Різняку (псевдо Макомацький). Книга видана у дрогобицькому видавництві «Посвіт» невеликим тиражем (300 примірників), у Трускавці вона доступна для перегляду в Трускавецькій центральній бібліотеці. Автор збірки Богдан Шкільник походить з роду Івана Франка, працює викладачем фортепіано та концертмейстером Трускавецької школи мистецтв, акомпаніатором Народного дому Трускавця, є регентом хору церкви Різдва Пресвятої Богородиці в Бориславі, автор чисельних пісенних збірок, статей (у тому числі наукових), віршів. Можливо, талант передався йому від прапрадіда Івана Яковича Франка по генах, проте безсумнівним є факт і особистого прагнення Богдана Шкільника вдосконалювати свої творчі здібності, служити рідному краю та рідному народові.

14 жовтня Україна святкуватиме потрійне свято. Дуже багато посадових осіб різного рівня виступатимуть на різноманітних заходах, говоритимуть гучні патріотичні фрази, закликатимуть до єдності, до жертовності. Але чи всі вони пройшли б іспит совісті, котра поставить одне-єдине запитання: «А що ти зробив для України?». Як казав великий митрополит Андрей Шептицький, «Не потоком шумних і галасливих фраз, а тихою, невтомною працею любіть Україну!». Збірка пісень УПА «Достигає жито» Богдана Шкільника, як і вся його творча діяльність – це приклад саме такої тихої та невтомної праці.

Володимир Ключак

P.S. Нижче з дозволу Богдана Шкільника публікуємо зміст, інформацію про автора збірки, а також передмову пера старшого викладача кафедри методики музичного виховання і диригування Інституту музичного мистецтва Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Дзвенислави Василик.