Пригадуєте біблійні кари, які Господь зіслав на Єгипет? Стебник, гадаємо, теж не у великій ласці Божій, бо уже здавна маємо цілу гору проблем: занедбане місто; гори сміття, з яким не можемо дати собі ради; зруйновані дороги; незайнятість населення; відсутність підприємств, які б надавали робочі місця великому загону безробітних, особливо, молоді; загрозливі підземні виробки калійного виробництва; дихаючі на ладан комунальні мережі. Ось далеко не всі проблеми-кари, які нам заважають жити нормально. Як ці проблеми старається вирішувати міська влада. На цю тему ведемо розмову з міським головою Василем Пецюхом.
– Яким є нинішній депутатський корпус Стебницької міської ради, і як складаються Ваші стосунки з виборними стебницького люду?
– Депутатський корпус представлений різними соціальними категоріями населення міста. Є серед них підприємці, вчителі, лікарі, працівники інших сфер. Є вони представниками різних політичних партій, зокрема ВО «Батьківщина», НРУ, «Свободи», партій «Громадянська позиція», «Фронт змін», партії «Захисників вітчизни», КУНу, Партії Регіонів та інших. Звичайно, у нас виникають дискусії з тих чи інших питань вирішення проблем міста, але взагалі ми знаходимо порозуміння.
– Стан дороги на Трускавець довгий час був не те, що поганий, він був жахливий… Проте Ви з цією проблемою дали собі ради, і однієї кари стало наполовину менше. Кажу наполовину, бо частину дороги у 2012 році було відремонтовано. А зараз, починаючи від Мінбуду до Трускавця вона в дуже поганому стані. Чи буде ця робота продовжена у цьому 2014 році? І взагалі – чия ця частина дороги? Хто відповідає за її стан?
– На ремонт частини дороги від «скренту» до «дзигара», яка належить до комунального підпорядкування, плануємо в цьому році витратити 300 тисяч гривень. Щодо ділянки дороги, починаючи від Мінбуду до санаторію «Полонина», то вона перебуває на балансі «Райавтодору». Ми, звичайно інформуємо цю організацію про незадовільний стан цієї ділянки, але, наразі, відповіді немає.
– У поганому стані і міські дороги. Як плануєте виходити з цієї ситуації? Скільки коштів потрібно на їх ремонт? Звідки очікуєте фінансової допомоги на ці роботи?
– Плануємо в цьому році виконати значний обсяг капітальних ремонтних робіт доріг на вулиці Володимира Великого, Андрія Мельника, Михайла Грушевського, Степана Бандери, Пантелеймона Куліша, Дрогобицької (це біля калійного заводу), Отця Микилити (біля цвинтаря). На це виділятимуться кошти з міського бюджету та субвенції з держбюджету на суму 540 тисяч гривень. Але фінансування цих робіт буде залежати від казначейства. На даний час ніяких коштів з цієї фінустанови на наш рахунок не поступало. Більше того, не виділено кошти на проплату виконаних робіт з капітального ремонту доріг за минулий рік.
– Як складаються у Вас стосунки з керівництвом Дрогобицької міської ради? У свій час пан Радзієвський, ідучи на вибори, багато чого обіцяв зробити доброго для Стебника.
– Я би сказав, що ці відносини є нормальними, робочими. Наприклад, зараз Дрогобич виділив нам додатково зі свого бюджету на ремонт вулиці Володимира Великого 200 тисяч гривень.
– У Трускавці проблему з опаленням вирішують активно, там впроваджують індивідуальне автономне опалення. Як нам відомо там із семи тисяч квартир більше половини мають автономку. Як цю проблему планують вирішувати у Стебнику? Адже централізоване опалення дуже дорого обходиться для мешканців.
– На даний час моїм розпорядженням утворено комісію з напрацювання пропозицій щодо встановлення у житлових приміщеннях багатоповерхових будинків індивідуального опалення. Очолює її мій заступник Петро Веклюк. Ця комісія у травні цього року на сесію міської ради повинна уже подати відповідні матеріали для вирішення цього питання.
– Калійний завод, його підземні виробки є однією з найважливіших проблем не лише Стебника, але й цілого регіону. Що робить в цьому напрямку навий власник заводу?
– Згідно угоди з Фондом Держмайна новий власник калійного заводу повинен підтримувати в належному стані гірничі виробки рудника №1 та готувати його до випуску сиромолотного каїніту, дбати про закладку порожнин рудника №2.
– Як складаються у Вас стосунки з підприємцями міста? Чи задоволені Ви їхньою діяльністю, вкладом у розвиток міста?
– Не можу сказати, що вони у нас погані, але не настільки, щоб сказати добрі. Зроблено кроки до поліпшення співпраці з людьми бізнесу. Ми створили робочу групу під керівництвом відомого в місті керівника підприємства Степана Піряника. Вона і займається проблемами розвитку підприємництва в Стебнику. Невдовзі ми заслухаємо інформацію пана Піряника про результати роботи.
– Як вирішується проблема з прибиранням сміття? Інколи його набирається цілі гори. Наприклад, таку картину можна побачити позаду будинку, що на Грушевського, 1. А подібних місць у Стебнику чимало.
– Сьогодні в рамках місячника довкілля вживаються заходи для вивезення так званих негабаритних побутових відходів. Для цього задіюється транспорт сторонніх організацій. Маємо проблеми зі сміттєвозами, які на сьогодні є в незадовільному технічному стані. Маємо намір придбати цього року новий сміттєвоз. Але для цього нам треба виділити з бюджету 700 тисяч гривень. .
– Є ще одна делікатна проблема. Про неї всі знають, але не говорять. Маю на увазі міські вбиральні. Одна в неприглядному стані за будинком колишнього ресторану «Калійник». Друга – на автобусній станції. Нещодавно відкрив для себе, що на двері тут поставили замок. При потребі треба йти по ключ, який знаходиться у працівника автостанції. Чи то правильно?
– Звичайно, це неправильно. Але, на жаль, у нас нема там прибиральника, тому замок поставили працівники станції, щоб підтримувати якийсь порядок. Щодо вбиралень у центрі міста, то вони знаходяться у приватній власності. На жаль, їх власник підтримці там порядку не приділяє належної уваги. Маємо намір придбати два біотуалети і встановити у центральній частині міста.
– За Вашої попередньої каденції завдяки Вашим старанням у Сольці розпочалося будівництво нової школи. За час пана Калапача там не поставлено жодної цеглини. Чи плануєте Ви продовжити це будівництво?
– У зв’язку з важким економічним становищем у державі про подальше будівництво школи у цьому мікрорайоні міста говорити не можемо. Але в перспективі все можливе.
– Відомо, частина стебничан висловила невдоволення рішенням міської ради з приводу надання земельних ділянок під садівництво на вулиці Володимира Великого. Як Ви владнали цю справу?
– Нині питання надання мешканцям земельних ділянок під садівництво вирішується в судовому порядку.
– У Стебнику для потреб пасажирів було збудовано гарну автостанцію, де, чекаючи на автобус, можна було заховатися від будь-якої негоди. Минула влада усі приміщення автостанції розпродала і зал чекання в тому числі. Чи не вважаєте Ви, що цю ситуацію треба би виправити і повернути пасажирам зал чекання?
– Справді, приміщення автостанції перебуває у приватній власності. Нещодавно міська рада направила власнику звернення щодо облаштування залу чекання для пасажирів.
– Міста-сусіди Стебника Трускавець, Борислав, Дрогобич мають по декілька газет. Міська рада Стебника теж у свій час випускала газету «Наше місто». Чи не бачите Ви потреби у її відновленні?
– Така потреба є. Маємо намір відновити її випуск. Але для цього потрібні кошти.
– У цьому році відреставрували пам’ятник Шевченку. Хто був спонсором?
– Цей пам’ятник реставрували підприємці міста. А взагалі для його повноцінного відновлення у міському бюджеті передбачено виділити понад 160 тисяч гривень. Тепер все залежить від казначейства, чи буде фінансовий ресурс.
– Газета «Воля громади», яка виходила два роки тому у Стебнику, піднімала питання стосовно приватизації будинку «Меблі». Як ця ситуація виглядає зараз?
– Як відомо, цілісний майновий комплекс магазину «Меблі» свого часу був захоплений рейдерським способом приватною структурою при застосуванні корупційних схем. В результаті незаконних рішень судів будинок магазину стебницька громада втратила. Та процес поновлення справедливості триває. Минулого тижня у нас відбулася зустріч з одним із заступників прокурора області, з яким йшла мова на цю тему. Ми пропонуємо знайти правові підстави для повернення у комунальну власність цього комплексу. Сподіваємося на справедливе вирішення цього питання.
– У місті – ціла дюжина будинків–привидів.. Тобто таких будинків, що пустують, стоять роками незадіяні, гниють, руйнуються, а багато людей не має житла. До таких будинків я б відніс колишній гуртожиток ПТУ, частину будинку колишньої спецкомендатури, чотирьохповерховий будинок біля міліції, три будинки на вулиці Трускавецькій (де була музична школа, двоповерхова будівля заводської адміністрації і будинок, що навпроти газової контори), колишнє кафе «Ромашка» та інші. Знаю, вони всі давно приватизовані. Чи не пора це питання вирішити з їх власниками, бо ці будинки з часом розваляться і ніякої користі не будуть мати ні вони, ні люди, які б хотіли їх придбати чи орендувати. До речі, чи відомо Вам, як такі питання вирішуються в Європі?
– Колишній гуртожиток ПТУ занесено в перелік об’єктів для приватизації, що проходитиме на конкурсній основі. Щодо інших будинків, то вони знаходяться у приватній власності. А їх власники не мають зараз коштів для проведення там ремонтних робіт. Провести реприватизацію цих об’єктів чи заставити власників до активних дій не маємо законних підстав. Був би хоч закон про оподаткування землі, на якій вони знаходяться, чи досконалий закон про оподаткування нерухомості, тоді ці питання можна було б вирішувати через суд.
– На одній із сесій міської ради йшла мова про зміну статусу міста, тобто його підпорядкування області. Як просувається ця справа? Як на вашу думку – місто програє чи виграє від зміни свого підпорядкування?
– Гадаємо, що місто від цього мало б виграш. А відповідні документи на підпорядкування області давно подано в Львівську ОДА. Але через часті зміни керівників області, вирішення цього питання затримується.
– Що б Ви хотіли побажати стебничанам з нагоди свята Великодня?
– Найперше мирного неба, спокою у державі, сімейного затишку і твердої віри у краще майбутнє. Нехай би зі святом Воскресіння Христового прийшло до нас і справжнє відновлення, воскресіння України.
Андрій Говіщак, газета «Франкова криниця Підгір`я»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень