Можливо, я помиляюсь, але, здається, лояльні до Тараса Кучми засоби масової інформації жодного разу не повідомили про приїзд до Стебника Дрогобицького міського голови. Окремі питання по Стебнику звучали на щопонеділкових апаратних нарадах у дрогобицькій ратуші.
Кажуть, що Тарас Кучма в Стебнику все-таки був, але приїздив до своїх однопартійців із “Народного контролю”.
Тарасові Кучмі приписують фразу, ніби без стебничан він все одно став би Дрогобицьким міським головою. Якщо це правда, то маємо стиль Путіна-Порошенка. Перший заявив, що без українців Радянський Союз все одно би виграв у Другій світовій війні, а другий – що без волонтерів наша армія дала би гідну відсіч росіянам.
Усі колишні претенденти на міського голову традиційно звертали увагу на Стебник у своїх передвиборчих кампаніях, розуміючи, що без голосів виборців із міста калійників важко стати Дрогобицьким міським головою. І цього разу стебничани постаралися на славу, аби Тарас Кучма на білому коні в’їхав до дрогобицької ратуші. Шість осіб від “Народного контролю” стали депутатами Стебницької міської ради. Разом ще з трьома депутатами із партії “Солідарність” Петра Порошенка вони створили фракцію “Майбутнє Стебника”. Дев’ять депутатів із двадцяти шести – це все-таки сила.
Те, що Дрогобич відхрещується від Стебника, має своє логічне пояснення.
Насамперед усі живуть очікуванням адміністративної реформи, яку на днях або раніше мають запровадити в Україні. Дрогобич нарешті скине баласт – Стебник і займеться розв’язанням виключно власних проблем. Він і зараз не дуже опікується Стебником, але нинішній статус до цього зобов’язує, тож треба хоч щось робити для стебничан.
На цьому тлі Стебник і сам хоче відділитися від Дрогобича, і принаймні два попередні міські голови про це говорили. Нинішній Стебницький міський голова Петро Старосольський теж не оминув цього у своїй передвиборчій програмі.
Проблема полягає в тому, що ніхто досконально не знає параметрів адміністративної реформи. Навколишні села не горять бажанням влитися до Стебника, побоюючись втратити основне своє багатство – землю. Також мова йде про елементарну амбітність сільських голів. У себе вони – перші пани. А ким будуть у Стебнику?
Не позичати амбітності й Тарасові Кучмі та Петрові Старосольському. Якби вони не були такими гоноровими за своїми характерами й трішки вгамували свої начальницькі пристрасті, то співпраця Дрогобича й Стебника приносила би більш зримі результати.
Як на мене, велику роль у взаєминах між двома міськими головами грає належність до різних політичних сил. “Народний контроль” тяжіє до партії “Солідарність” Петра Порошенка (а багато політичних експертів ще минулого року вважали його клоном президентської сили, який мав би притлумити на виборах “Правий сектор”, який знявся з перегонів, “Самопоміч” і “Батьківщину”). Петро Старосольський є представником “Батьківщини”, і його політична сила фактично стоїть в опозиції до партії Порошенка.
Мені можуть заперечити, що на місцях цього нема, що всі дружно працюють заради загального блага, але дозвольте мені мати власну думку, навіть якщо вона не співпадає з вашою.
Отже, як не крути, а Стебнику доводиться розраховувати на власні сили. Кадровий потенціал команди Петра Старосольського бажає бути кращим. Мабуть, великою помилкою було обирати й секретаря ради із членів “Батьківщини”, бо в такому випадку важко вимагати співпраці з іншими політичними силами, представники яких могли спокійно обійняти цю посаду і висунули відповідні кандидатури. А в провінційних містечках пристрасті навколо, здавалось би, суто господарських питань киплять не менші, ніж у Верховній Раді України щодо питань політичних.
Стебник, як і будь-яке інше місто, можуть врятувати інвестиції. Я не впевнений, що люди, які зараз цим займаються, зможуть уповні розв’язати цю проблему.
Ентузіазм тих, хто переміг, схоже, давно вже випарувався. Щоденна чорнова робота, яка, до того ж, не приносить конкретних результатів, багатьох можновладців уже починає дратувати. Ті, хто обіцяв бути несхожими на попередню владу, можуть загрузнути у прихватизації земельних ділянок і відмиванні коштів із міського бюджету.
На зорі незалежності Тарас Варивода зняв фільм про Стебник. Багато стебничан його бачили. Абсолютна більшість проблем, які були чверть століття тому, й досі не розв’язані. Звісно, Стебнику треба віддалитися від Дрогобича, тим більше, що той і не може йому допомогти. Але в мене виникає одне запитання: коли Стебник по-справжньому й остаточно кинуть напризволяще, завдяки чому він зможе виживати?
Анатолій Власюк, Тустань
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень