Із булінгом у колі однолітків в Україні стикалися майже 70% дітей. Найголовніша проблема булінгу – мовчання та відчуття безпорадності. Той факт, що про булінг зараз говорять відвертіше, дає надію, що ситуація з цькуванням може зрушитися з місця у бік більшого розуміння та активних дій.
Зупинимось на такому різновиді булінгу як економічний булінг. В чому він проявляється?
Економічний булінг – це крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей жертви, вимагання грошей тощо.
Розглянемо одну із ситуацій. Одна з учениць львівської школи розповідає: коли я перейшла до нової школи, я стикнулась із таким явищем як булінг. Мені було важко знайти спільну мову із своїми однокласниками. Через зміну обстановки, нову школу я була доволі мовчазна і ні з ким не спілкувалась. Дуже часто під час уроків або після школи мої речі викидали у вікно, просто кидалися ними, рвали мої книги тощо. Батькам доволі часто доводилось купляти мені новий портфель чи вносити плату за пошкоджені книги…
Очільник Головного територіального управління юстиції у Львівській області Тарас Грень розповідає про те, що більшість з нас навіть не здогадується, що вони є або жертвою, або навіть агресором , власне, економічного булінгу. Адже хто з нас, хоч і жартома, але не псував особисту річ однокласнику?
Важливо знати: структура булінгу, як правило, має три елементи, а саме:
– переслідувач;
– жертва;
– спостерігач.
Зупинимось на рисах учнів, схильних ставати переслідувачами:
– в них сильна потреба панувати й підпорядковувати собі інших учнів, переслідуючи власні цілі; вони імпульсивні й легко шаленіють;
– їх поведінка зухвала та агресивна в ставленні до дорослих (передусім батьків і вчителів);
– в них відсутнє співчуття до своїх жертв;
– якщо це хлопчики, вони зазвичай фізично сильніші за інших.
Типові жертви булінгу також мають свої характеристики:
– вони полохливі, вразливі, замкнуті й соромливі;
– вони часто тривожні, невпевнені в собі;
– вони схильні до депресії й частіше за своїх ровесників думають про самогубство;
– вони часто не мають жодного близького друга та легше знаходять мову з дорослими, ніж із однолітками;
– якщо це хлопчики, вони можуть бути фізично слабшими за своїх ровесників.
Деякі психологи фіксують увагу не стільки на індивідуальних властивостях дитини, скільки на її місці в групі. Ті діти, які активно не включені в групові процеси, тримаються осібно, менш товариські, як правило, є аутсайдерами, і їх (інколи більш обдарованих і талановитих) не люблять у групі. У таких випадках знаходиться хтось, хто бере на себе роль виконавця групової волі. У результаті виникає булінг.
Що варто знати та що робити, коли з’явилися перші ознаки економічного цькування
1. Поговорити з агресором. З агресором варто спілкуватися наодинці, при свідках він не піде на контакт, буде на ту саму публіку працювати. А от в ситуації один на один є шанс нормально поговорити і прояснити позицію.
2. Якщо це свої люди, то треба змінювати поведінку і свою реакцію на їх випади: аналізувати, що їх більше підбадьорює і робити навпаки.
3. Якщо при «сутичці» не можеш сказати ні слова, у тебе тремтить голос, просто задумливо мовчи, але дивись в очі. Погляд повинен таким, щоб у ньому читалася твоя позиція і все, що ти хочеш сказати, але не можеш.
У Європі в такій ситуації застосовують механізм шкільної медіації. Спеціально підготовлений педагог чи психолог, який не має жодного стосунку до конфлікту, модерує зустрічі між дітьми, їх батьками та вчителями. Всі отримують право висловитися, розповісти не лише про довідки, що “підтверджують побиття”, але й про свої почуття, про своє бачення ситуації. В Україні поступово теж запроваджують цю практику.
Страх… Він володіє людьми, він призводить до того, що жертви не наважуються діяти – приховують свої проблеми… Вони бояться бути собою. От той хлопець, що завжди сідає на задню парту і щось постійно пише… Він міг би видати свій роман, який, можливо, став би світовим бестселером. А та дівчина, яка носить дивну одежу, могла б зробити прорив у світовій моді. Мабуть, хтось скаже «Це неможливо», але повірте можливо все…
Дорогі діти, будьте добрішими одне до одного, поводьтесь з іншими так, як би ви хотіли, щоб поводились з вами, – закликає Тарас Грень.
Прес-служба Головного територіального управління юстиції у Львівській області
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень