Моя любов до футболу почалась ще з раннього дитинства. Цим почуттям «заразив» мене мій дід, який частенько, як правило, по неділях, брав мене за руку і ми йшли на стадіон «Нафтовик». Дорогою нас могли зустріти його колеги по роботі, чи друзі – з палким рукостисканням та пропозицією випити свіжого бочкового пива. Перед стадіоном майже завжди було багато хаотично припаркованих автомобілів, велика кількість людей, які жваво і гамірно спілкувались між собою, у повітрі пахло димом і шашликом. Атмосфера тут панувала святкова — легке відчуття ейфорії. Під час гри, сидячи на трибуні, мій дід міг емоційно обговорювати якісь теми зі своїми товаришами і тільки зрідка споглядав за матчем. Навіть якщо наша команда програвала, то особливо розчарованим він не виглядав. Коли після гри його хтось запитував, який рахунок, то дуже часто дідусь цього й не знав. Для нього відвідини футбольного матчу були таким собі культурним явищем, що просто робило його щасливішою і вільнішою людиною. Я бачив, як змінювалась його поведінка, погляд ставав м’якшим, проглядала радість в очах, зникали напруженість та надмірна зосередженість, що були завжди такі притаманні йому, особливо на роботі. Його вабила футбольна атмосфера, естетика навколо гри, але не сам футбол.
Колись для багатьох людей стадіон був не просто місцем, де можна подивитися гру, але й можливістю висловити свої емоції, поспілкуватися і навіть показати громадянську позицію. Футбол у Бориславі – це велика соціальна подія. Так було колись, так є і тепер: тільки тут можна почути найсвіжіші новини чи плітки. Тільки тут знають, коли відремонтують дорогу на Мразниці чи як забезпечити Борислав цілодобовим водопостачанням. Тільки тут знають, звідки Україні брати дешевий газ, хто буде наступним президентом і коли випустять Тимошенко.
Після довгого затишшя футбольний Борислав знов прокинувся і прийшов на стадіон. Яка ще подія у нашому місці збирає понад 2 тисячі людей?! Цього року Футбол у нашому місті почав цікавити навіть тих, хто не любить цю гру і не розуміє, вважаючи його грою, «де 22 вар`яти бігають за одним м’ячем».
За багато років улюблена команда «Нафтовик» відродилась і гідно виступає на футбольній першості Львівської області, до завершення якої залишилося ще два тури. Ми, всі уболівальники нашої команди, відчували «голод», який дуже хотілося вгамувати в період цього футбольного сезону. Всі домашні матчі на стадіоні «Нафтовик» відбувалися в незабутній емоційній атмосфері. Коли ти чуєш, як 2 тисячі людей разом скандують: Нафтовик – до перемоги!, Борислав, Борислав – відчуваєш якусь приналежність до спільноти, в середовищі якої живеш, загострюються патріотичні почуття до рідного міста. Виникає повага до самоідентичності і тим самим підсилюється значення футболу, як сильного соціального явища.
Поки ніхто не знає, чи матиме свято футболу наше місто в 2014 році. Ми знаємо, що утримання футбольного клубу — справа недешева і непроста, але дякуємо від імені чисельних уболівальників усім тим хто долучився фінансове та організаційно до відновлення футбольного клубу. Ми всі віримо в команду і цінуємо запал та ентузіазм, з яким працюють і тренер, і гравці у відродженні славних традицій бориславського футболу.
Детальний репортаж про здобутки та невдачі нашої команди, про футбольний клуб «Нафтовик», про спонсорів та меценатів читайте на сторінках нашої газети після закінчення першості Львівської області з футболу.
Назар Хоп`як, газета «Нафтовик Борислава»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень