Чи є у Трускавці футбольна команда? Чи відродиться колись футбольна слава Трускавця 1930-х рр.? Хто зможе вивести футбол у Трускавці на високий рівень, не думаючи про політичні бали чи іншу кон’юнктуру?
На ці та інші запитання сьогодні відповідають гості нашої редакції, корінні трускавчани Михайло Данилишин та Юрій Титиш. Обидва займаються футболом з тринадцятирічного віку, тобто понад два десятки років. Михайло Данилишин, який тепер є керівником трускавецької футбольної команди, займався під керівництвом добре знаного у Трускавці тренера Юрія Павловича Касьяненка. Юрій Титиш також займався в цього тренера, а ще у Івана Івановича Павлика та на область у Юрія Нестеровича Мінька. Тож слово – нашим трускавецьким футболістам.
– Футбольний клуб «Медик» (м. Трускавець) – це команда молода чи з багаторічним стажем?
– Це команда молода. У Трускавці в різний час були різні футбольні команди. Одну мав Володимир Шиманський, іншу Лев Грицак, згодом ще Ігор Кісак займався цим питанням. Потім чомусь футбол виявився нікому не потрібним. Тому наша мета одна – ми хочемо відродити футбол у Трускавці. Зараз ми граємо на район, в чемпіонаті Дрогобицького району, можливості грати на область немає через відсутність фінансування.
– А скільки для цього потрібно?
– Щоб грати на рівні області треба десь біля 250-280 тисяч гривень на рік.
– Скільки футболістів налічує Ваша команда і чи це все тільки трускавецькі хлопці?
– Всього в нас біля 30 чоловік, які активно займаються футболом. Юнацька збірна (вік від 13 до 18 років) – це всі без виключення трускавчани. Команда дорослих (вік після 18 років) – теж в абсолютній більшості це наші, трускавецькі футболісти. Є тільки два хлопці-легіонери – один зі Стебника, другий з Дрогобича.
– Де тренуєтеся? Є для цього належні умови?
– Зимові тренування ми проводили в ДЮСШ «Спортовець», зараз тренуємося на центральному стадіоні. Стан нашого трускавецького стадіону, що нижче залізничного вокзал, викликає занепокоєння. Поле треба довести до ладу. Вагон-роздягальню для Трускавця подарували будівельники Дрогобича, привіз його нам заслужений для футболу нашого краю ветеран футбольної команди Мирон Адамович Крамар. Але користуватися цим вагончиком-роздягальнею не можемо. В міській раді нам сказали – з чого Ви взяли, що це вагончик-роздягальня? Наскільки нам відомо, у вагончику зараз проживає Бистрих Віктор Миколайович, сторож стадіону, який отримує зарплату від УЖКГіБ.
Наші діти під час ігор роздягаються на вулиці. В минулому році одна дитина отримала запалення легень, діти похворіли, а звинуватили мене. Тому вважаємо, що футболом у Трускавці слід зайнятися більш серйозно.
– Цього року Ваш футбольний клуб бере участь у чемпіонаті Дрогобицького району. Які настрої, які плани?
В районі команди грають у таких лігах: І, ІІ, вищій і прем’єр-лізі. В минулому році команда «Медик» грала у вищій лізі, цього року граємо в прем`єр-лізі, що є кроком вперед.
Торік наші юнаки зайняли сьоме місце з 12 команд, а дорослі – четверте. По закінченні першого кола ми мали друге місце, а по закінченні чемпіонату отримали четверте. Вважаю, причиною цього стало те, що до останніх ігор ми підійшли дещо несерйозно, тому і втратили другу позицію. Та все одно, це дуже добре, бо наші гравці безкоштовно захищали честь міста Трускавця, за що їм щира подяка.
Настрої дуже позитивні, плани – відродити футбол у Трускавці не тільки дорослий, а й юнацький. Запорука майбутнього футболу – це діти, дитячо-юнацька школа.
– А цього року Ваша команда вже брала участь в якихось змаганнях?
– Так, цього року ми вже грали у весняному кубку Дрогобицького району в турнірі на честь Небесної Сотні під егідою Дрогобицької федерації футболу (голова Василь Михайлович Кобільник). В цьому кубку наша команда дійшла до ¼ фіналу.
А цієї неділі, 27 квітня, у нас відбудеться товариська зустріч ФК «Зоря» (Трускавець) – ФК «Бистрий» о 15.00 на нашому трускавецькому стадіоні.
– В якому стані зараз перебуває трускавецький футбол? І що треба зробити, аби футбольна слава Трускавця гриміла на всю околицю?
– Стан трускавецького футболу критичний, можна навіть сказати одним словом – жахливий. Від міської влади жодної підтримки ми не маємо. Треба створювати дитячо-юнацьку базу. Є база при ЗАТ «Трускавецькурорті», але це вже інше питання.
Щоб відродити футбольну славу Трускавця, потрібно більше уваги і ми вдячні всім, хто допомагає команді у будь-який спосіб.
В минулому році у нас було 40 спонсорів – здається, ніби досить багато, правда? Насправді ж хтось дав 50, хтось 100-200 гривень, декілька людей по 500-1000 гривень. І завдяки цьому ми в минулому році купили два комплекти футбольної форми – і юнакам, і дорослим. Ми купили 17 футбольних м`ячів, 24 комплекти маніжок, які одягають на тренуваннях. Також ми закрили всі дірки з виїздами, суддями. На виїзд команда витрачає біля 500 гривень, а всього торік було 11 виїздів і 11 домашніх ігор. Домашня гра – це оплата судді 200 гривень. Так що всі ці видатки можна порахувати.
Якщо коротше, то скажу так – гроші йдуть на розвиток команди! Нам допомагає громада міста і саме громаді ми щиро дякуємо.
А зараз хочемо назвати спонсорів, які нам допомагали в минулому році і, сподіваємося, підтримають нашу трускавецьку футбольну команду і в цей нелегкий час. Це санаторно-готельний комплекс СГК «Дніпро-Бескид» (Олександр Чебаненко), готель «Золота Корона», етно-ресторан «Йо-майо», італійська кухня «Дольче Віта», санаторій «Перлина Прикарпаття» (Олександр Шишко, колектив та адміністрація), санаторій «Шахтар» (Юрій Остапчук), лікувально-рекреаційний курортний комплекс «Шале Грааль», санаторій «Женева» (Андрій Юрків), депутат Трускавецької міської ради, директор Палацу культури імені Шевченка Михайло Кіселичник, депутат Трускавецької міської ради Михайло Гладкий, стоматолог Максим Марфіян, туроператор «Тур-Галичина», готель «Маріот», фірма «Вікна-стиль» (Степан Вовків), «Стоматологія» (Володимир Придатко), «Автофарба» (Михайло Кіселичник), «Плеяда» (Павло Гурба), магазин автозапчастин (Василь Брушко), «Народна гартівня» (Юрій Беднарчук), магазин «Автозапчастини» (Ігор Косак), магазин «Євросвітло» (Віталій Бачик), магазин сантехніки «Арко», компанія «Арко» в особі ПП Варивода Іван Романович, Мількович Роман Ілліч, Ілик Михайло Богданович, Лечечко Андрій Миколайович, Зварич Роман Володимирович, голова федерації футболу, голова міської профспілкової організації працівників санаторно-курортних і медичних установ міста Трускавця Віктор Стецько, добродій Орест Бродович, «Клуб щасливих людей» (Сергій Розора), санаторій «Південний», завод мінеральних вод «Аква-Еко», кафе-бар «Оріана», кафе-бар «Престиж» (Петро Олійник), санаторій «Молдова» (Валерій Бабелюк), готель «Сенатор», санаторій «Світязянка» (Сергій Вронський), готель «Оріана», кав’ярня «Залізний кінь», вілла «Марта» (Марта Аксентійчук), магазин «Домашній» (Любов Лужецька) – ми всім їм дуже щиро вдячні за ту допомогу, яку вони нам надали, підтримавши футбольну команду Трускавця.
Завдяки цим спонсорам за минулий рік ці 18 юнаків не стали ні наркоманами, ні алкоголіками, ні злодіями. Три рази в тиждень проходили тренування, задоволені і діти, і їхні батьки. Здоровий спосіб життя, поєднання приємного з корисним, організація дозвілля, товариські стосунки та самореалізація – це безперечні плюси занять футболом. В нас згуртований колектив, кожен знає – у випадку якоїсь біди ми нікого не залишимо напризволяще.
– Хто тренує наших трускавецьких хлопців і хто є капітаном команди?
– Тренером є Пецкович Микола Іванович, який до речі також займався під началом Юрія Павловича Касьяненка і Івана Івановича Павлика. А капітаном команди є Володимир Смола.
– І останнє запитання, панове. Знаю, що хочете перейменувати ФК «Медик» на ФК «Зоря». Чому?
– Це дуже важливе і актуальне запитання. Дійсно, хочемо, аби наша команда називалася «Зоря», бо саме під такою назвою діяла футбольна команда Трускавця ще у довоєнний період, в часи Польщі. Отже, хочемо повернутися до історичних коренів футбольної команди Трускавця.
Саме в трускавецькій «Зорі» грав наш легендарний земляк Роман Різняк, відомий також як Макомацький. До речі, псевдо «Макомацький» він отримав від прізвища знаного тоді польського футболіста Макомацького. Згодом наш Роман Різняк грав навіть краще від цього польського гравця.
У статті «Це був би чудовий фільм про УПА» в «Українській газеті» (грудень 2008 року) є такі слова: «У першому кадрі мав би бути довоєнний матч трускавецької «Зорі» із польською командою, за яку виступав популярний футболіст Збігнєв Макомацький. «Зоря» у цьому поєдинку програє. Героєм матчу стає пан Збишко. Але за деякий час у «Зорі» з’являється свій «король» футболу Роман Різняк, який демонструє такі фінти, такий дріблінг, уміння забивати голи «сухим листом», що навіть у дечому перевершує польського майстра. Роман виводить свою команду у лідери турніру.
У наступному кадрі Роман Різняк уже з псевдонімом «Макомацький» втомлений йде зі стадіону з ватагою хлопців після чергового переможного матчу. А тут до нього підбігає гурт дівчат: «Романе, поляки закопали високого гладенько обструганого стовпа, а зверху поклали усякого добра. І ніхто не може дістатися до нього. Ляхи ще й глузують, що у нас нема хлопця, який би міг продемонструвати спортивну виучку». Роман розпихає людей, проходить до стовпа, слинить долоні і вмить піднімається вгору, зриває призи, кидає братам-полякам, які наскакують на ті дріб’язки і чубляться між собою».
Так що повернувши трускавецькій футбольній команді її первісну назву «Зоря», зробимо один із кроків до повернення і нашої футбольної слави. Тоді, як Ви зазначили у запитанні, слава футбольного Трускавця дійсно прогримить на всю околицю, а з часом і на область, а може й на Україну.
Спілкувався Володимир Ключак
На фото: зліва направо, верхній ряд: Юрій Хоманчак, Михайло Данилишин, Володимир Смола, Мирон Крамар, Олег Березівський, Юрій Іваник, Віталій Мартич, Михайло Магера, зліва направо середній ряд: Юрій Кулик, Остап Баранський, Віктор Лещак, внизу воротар Ярослав Данчик.
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень