РЕСУРС ГРОМАДИ ВИЧЕРПАНО, А МІСЬКІ ПРОБЛЕМИ ЗАЛИШИЛИСЯ НЕВИРІШЕНИМИ
Поштовхом для написання цієї статті стало почуття обурення, яке виникло у нас, батьків, коли, користуючись наданою директором можливістю, ми наприкінці навчального року обирали клас для своїх дітей, учнів першої школи. Приміщення, запропоновані для оглядин, чесно кажучи, шокували: голі, подекуди облуплені стіни, надщерблені кришки парт та сидіння стільців, дошки з тріщинами, придбані, мабуть, ще за царя Гороха, відсутність книжкових шаф чи бодай полиць, нерівний паркет, вкритий кількома шарами фарби. Мимоволі складалося враження, що ми потрапили у виправний заклад суворого режиму. Було страшенно прикро за дітей та вчителів, які в таких жахливих умовах покликані сіяти розумне, добре, вічне. Коли накал емоцій дещо вщух, зваживши «за» і «проти», ми дійшли згоди: робитимемо ремонт!
ТУРБОТА ПРО ДІТЕЙ – ПОНАД УСЕ?
Саме такий принцип на всі лади декларувало колишнє керівництво міста, проголосивши освіту пріорітетним напрямком своєї діяльності. «Інвестиціями у майбутнє», – так пафосно провладні видання називали фінансування ремонтних робіт в освітянських закладах, яке впродовж останніх чотирьох років сягнуло 20,7 млн. грн.! Майже половину з них «з’їла» реконструкція басейну ДЮСК «Спортовець», інша була витрачена на відновлення шкіл, садочків, Будинку учнівської творчості. Так, скажімо, на встановлення металопластикових вікон у школах міста було освоєно понад 3,2 млн. грн., на ремонтні роботи у шкільних туалетах – більше 1 млн., на реконструкцію системи тепловодопостачання: у СЗШ №1 – понад 809 тис. грн., у СЗШ №2 – майже 440 тис. грн., на ремонти спортивних залів у школах – близько 678 тис. грн. Суми, направду, вражаючі. Чому ж тоді заклади освіти не набули того сучасного, привабливого вигляду, який мав би бути з огляду на освоєні мільйони?
– Ремонти внутрішніх приміщень повинні проводитися за бюджетні кошти, але їх хронічно не вистачає. З бюджету заледве покриваються видатки на зарплатню та комунальні послуги, – говорить директор СШ №1 Володимир ЩИГЕЛЬ. – А що стосується придбання миючих засобів, канцтоварів, посуду для їдальні – мусимо якось самі «викручуватися». Фінансування з бюджету розвитку може скеровуватися лише на реконструкцію: впродовж останніх років нам оновили ситему опалення, туалети, вікна, спортивний зал.
Скільки було витрачено на перелічені роботи у його школі Володимир Степанович не знає. Розпорядником коштів був завідувач міського відділу освіти Орест ЛОБИК. Як не дивно, директорів шкіл відсторонили від процесу рекострукції очолюваних ними закладів. І до їхньої думки, як з’ясувалося сьогодні, не надто прислухалися. Усе вирішувалося наверху, де краще «знали», що потрібно зробити в першу чергу, а що може зачекати.
Результатом такого підходу є величезна кількість проблем у школах міста, які потребують термінового вирішення. Ремонти класів та коридорів – це лише вершина айсберга. В основі його значно потужніші за обсягами фінансування потреби. Так фасад першої шкоди просто «вимагає» оновлення, як і асфальтне покриття доріжок навколо будівлі закладу та майданчику, де відбуваються урочисті лінійки. Як стверджують технічні працівники школи, прибираючи подвір’я, вони шматками «вимітають» асфальт. Система електрозабезпечення школи №1, збудованої у 1970 році, також давно чекає на реконструкцію. Проектно-кошторисна документація для цього розроблена, а от коштів у бюджеті розвитку – забракло. Не вистачило їх і для встановлення теплопостачання у новому актовому залі школи, який взимку можна використовувати замість холодильника. Через що з листопада до травня позаурочні заходи немає де проводити. Тому постала необхідніть відновити малий актовий зал, а ще замінити двері в класах, вхідні двері у школі, відремонтувати паркет та підлогу, придбати нові учнівські парти, стільці, дошки, посуд. Перелік можна продовжити…
Що стосується облаштування кабінету, на якому ми, батьки дітей одного з п’ятих класів школи зупинили свій вибір, то його впорядкування складатиметься з двох етапів. Цього літа повністю міняємо електрику: лампи, проводку, кришки на партах, доводимо до ладу стелю, фарбуємо стіни, купляємо штори й тюлі, вчительський стіл. За попередніми підрахунками, на це потрібно близько 10 тис.грн. А про нові стільці, підлогу, дошку та шафи потурбуємося вже наступного року. Приміщення настільки занедбане – що одразу не осилити усіх нагальних потреб.
ОБІЦЯНКИ-ЦЯЦЯНКИ
Ситуація у НВК «СЗШ №2-гімназія» є аналогічною. Яскравим прикладом ставлення колишньої влади до проблем школи можна вважати передвиборчу зустріч кандидата на посаду міського голови Лева ГРИЦАКА з колективом цього навчального закладу. Тоді агітатори були заскочені кількома репліками директора школи Олексія БУТЕНКА, які звели нанівець полум’яні промови Лева Ярославовича та його довіреної особи Галини ТАТАРЕВИЧ про неустанну опіку міської влади освітянською галуззю. Як стверджує Олексій Григорович, він нічого крамольного не сказав, лише звернув увагу високих гостей на вздутий паркет посеред актового залу, де відбувалася зустріч, і на стіни приміщення, які відсиріли, через те, що дах школи нагадує решето. Окрім того цілком буденне запитання директора: коли буде встановлено нову духову шафу у їдальні (яка на той момент користувалася старим обладнанням, вилученим зі вжитку у третій школі) вчинило справжній переполох в рядах команди ГРИЦАКА. У терміновому порядку для надання відповіді викликали завідувача міськво Ореста ЛОБИКА. Головний освітянин з хвилюванням в голосі пообіцяв залагодити питання з обладнанням для харчоблоку ще до виборів. Лев Ярославович також «не пас задніх», і в присутності всього вчительського колективу дав слово відремонтувати паркет, не дивлячись на те, стане він втретє міським головою чи ні.
Сказав – зробив? Якби ж то. Мабуть, «забув», сердешний, клопотів і без того вистачає.
– Ми не стали його турбувати і самотужки як могли полагодили старий паркет, – говорить Олексій БУТЕНКО.– А духову шафу, електроплити, холодильну камеру накінець-то отримали два тижні тому. Трохи оновилися, але шкільна їдальня потребує реконструкції. Минулого року зробили лише санітарну побілку.
Дивна річ, як свідчать дані про використання коштів бюджету розвитку, у 2008 році на реконструкцію їдальні з допоміжними приміщеннями другої школи було використано понад 100 тис.грн. Тут про це не підозрюють?
– Щороку я письмово звертався до завідувача відділу освіти Ореста ЛОБИКА, просив: зробіть бодай елементарне, – продовжує Олексій БУТЕНКО. – Стадіон може почекати! Для чого та металева загорожа навколо футбольного поля? Дайте кошти на школу: дах тече, стіни кидаються грибком, паркет страшний, теплопостачання нікудишнє, бо труби поміняні лише в підвалі! Ні, на це не виділили ні копійки. Коли нам вдалося «вибити» гроші на бруківку, якою замостили подвір’я школи, то ми ледь не ворогами стали для нашого керівництва, бо, бачте, посміли втрутитися у процес розподілу фінансів. А те, що об старі плити діти травмувалися – нікого не хвилювало.
До слова про стадіон: від його «реконструкції» вартістю понад 1 млн. грн. навчальний комплекс «СЗШ №2 – гімназія» лише втратив. Будівельники вантажівками вщент розбили доріжки навколо школи – так і залишили. А стадіон перейшов у спільне з ДЮСК «Спортовець» користування, яке полягає в тому, що працівники другої школи прибирають його, а від загратованих кортів вчителям фізкультури цього навчального закладу ключів не дали. П’ятий рік поспіль простоює й обгороджене сіткою футбольне поле. Згідно кошторисів виконаних робіт тут зроблено потужний дренаж. Але поле рясно вкривається калюжами, навіть коли дощик ледь мрячить. Хто відповість за таке «доцільне» використавння громадських коштів? А за фантастичні, майже десятимільйонні, витрати на відновлення плавального басейну, який вважався символом правильної інвестиційної політики колишньої влади в освіті?
Утримання басейну коштує недешево – понад 1,5 млн. грн. щороку. І уже відтепер практично нова будівля потребує ремонтних робіт. Цю проблему озвучив директор ДЮСК «Спортовець» Любомир МАЦЬКОВИЧ на батьківських зборах, які прийняли рішення створити благодійний фонд. Опікунські батьківські ради організовано також в першій та другій школах міста. Великі надії стосовно фінансування освітніх закладів влада покладає на допомогу батьків та меценатів. Бо бюджет міста – у плачевному стані.
ДЕРИБАН ПО-ДОРОСЛОМУ?
Нинішня ситуація у Трускавці нагадує фінал відомої казки про рибака та золоту рибку, коли, втративши даровані їй багатства, головна героїня опинилася біля розбитого корита. Порівняння, на жаль, не вселяє оптимізму. Але маємо те, що маємо: міська казна відчуває гостру нестачу коштів, а наповнювати її практично нічим. Адже чималенький ресурс трускавецької громади екс-міський голова Лев ГРИЦАК та його команда «освоїли» стовідсотково.
У часи їхнього перебування при владі основним джерелом надходжень до міських бюджетів розвитку були кошти від тотального розпродажу землі та комунального майна. Вражають не лише його масштаби, а й подекуди смішні ціни, за якими «йшла з молотка» власність трускавецької громади. Одним із найодіозніших прикладів «господарювання» колишніх є продаж у 2007 році ТзОВ «Альфа Плюс» землі площею 132 га, ціна якої склала 50 грн. за кв. метр. Тобто в рази менше за її ймовірну ринкову вартість. Але
земельні аукціони за часів Лева ГРИЦАКА практично не проводилися. Чи не єдиний відбувся у грудні 2008 року, коли уряд Тимошенко зобов’язав відчуджувати землю тільки на конкурсних засадах. Подейкують, що відкриті торги мерові були не вигідні – тоді ж усі виручені кошти йшли б у міську казну, а як же відкат від вдячних покупців? Можна собі уявити, скільки втрачала громада через таку «принципову» позицію. Проте це були лише квіточки…
Виглядає на те, що ягідки «дозрівали» під час освоєння коштів бюджетів розвитку міста, основними розпорядниками яких були: керівник відділу освіти Орест ЛОБИК, головний лікар міської лікарні Осип СВІЖИНСЬКИЙ, начальник управління ЖКГ і Б Василь СТЕЧКЕВИЧ, начальник КП «Наше місто» Юрій АЛІЄВ, завідувачка відділу культури Світлана КОВАЛЬЧИН. У 2007, 2008 і 2009 роках надходження до бюджетів розвитку вражали : 40,2 млн. грн., 31,5 млн. грн., 21,7 млн. грн. Для порівняння, минулорічний не дотягнув навіть до 4 млн. грн., цьогорічний прогнозується приблизно на таку м ж рівні. Відповідно видатки на соціально-економічний розвиток Трускавця тоді і тепер – це дві великі різниці.
Депутати, звісно, не стояли осторонь процесу розподілу фінансів. Вони голосували за ту чи іншу статтю видатків, а, отже, були співвідповідальними за використання бюджетних коштів. У 2008 році у частини народних обранців виникли сумніви щодо їх раціонального освоєння і вони вимагали здійснити перевірку. Міський неочікувано пішов їм назустріч і своїм розпорядженням створив комісію з контролю за використання коштів бюджету розвитку, до членства у якій долучив також і розпорядників. Проте «готовність» Лева Ярославовича привідкрити завісу над механізмом використання коштів насправді виявилася відволікаючим маневром. Майже одразу Орест ЛОБИК, Василь СТЕЧКЕВИЧ, Світлана КОВАЛЬЧИН, Осип СВІЖИНСЬКИЙ та Юстина КОГУТ оскаржили створення комісії у прокуратурі як незаконне. З’ясувалося, що для цього потрібно було рішення сесії, а не розпорядження міського голови. Під тиском депутатів екс-мер вніс це питання у порядок денний одного із засідань, але у такий спосіб затягувався час. Чинилися й інші перепони: у відповідь на депутатське звернення голови комісії Петра ІВАНИШИНА Лев ГРИЦАК відмовив йому у наданні актів виконаних робіт та інших документів, які стосувалися проведеної реконструкції об’єктів за кошти бюджету розвитку, назвавши вимоги депутата безпідставними. Розпорядники коштів також не горіли бажанням «відкривати карти». За словами депутатів, які здійснювали рейди об’єктами освіти, кошториси виконаних робіт їм показували лише в присутності Ореста ЛОБИКА та генпідрядників, не дозволяючи зробити копії чи занотувати цифри. Орест Павлович переконував, що у випадку надання документів їм на руки, комерційна таємниця, якою ніби-то є освоєння бюджетних надходжень, буде розголошена на увесь Трускавець. А чому б не розголошувати? Що приховувати? Мабуть, таки мали підстави розпорядники коштів чинити спротив тому, щоб процес використання громадських коштів був відкритим і прозорим.
ТРУСКАВЕЦЬКИЙ «ФЕНОМЕН»
Полягає в тому, що «добрий господар» Лев ГРИЦАК та очолюване ним міське керівництво, витративши за час свого перебування при владі понад 120 млн. грн. з міських бюджетів розвитку, жодного стратегічного питання у місті-курорті не вирішило: про стан доріг й говорити годі, цілодобове водопостачання вже стало «притчею во язицах», міська комуналка сьогодні перебуває в стані реформування, освіта та медицина потребують радикальних змін. Чому досі державні органи, які наділені повноваженнями контролю за використанням бюджетних коштів, не віднайшли причин цього «парадоксального» явища? Невже «ефективне освоєння» ресурсу громади зійде з рук тим, хто причетний до нього? Коли буде здійснено аудит господарської діяльності колишньої влади, підтриманий більшістю депутатів нового скликання ще у грудні минулого року? Хто чи що гальмує його проведення?
Ці питання аж ніяк не є риторичними. Громада міста повинна отримати відповіді на них. Тим більше, що тепер трускавчанам доведеться надолужувати те, що не зроблено, виходячи зі значно скромніших можливостей. Тому «Ґазета», керуючись Законом «Про доступ до публічної інформації», звертається до керівництва обласного контрольно-ревізійного управління з інформаційним запитом: просимо надати для оприлюднення результати перевірки, яка зараз триває в міських закладах освіти, лікарні та інших установах. Наш запит підлягає виконанню відповідно до пункту 5 статті 6 цього Закону, який говорить: «Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядженння державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по-батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно». Окрім того, примірник цього числа «Ґазети» ми надсилаємо у прокуратуру м. Трускавця. Переконані, що ця структура не повинна стояти осторонь процесів, які стосуються захисту прав і законних інтересів громади.
Ольга КУЦ,
«Твоя Трускавецька Ґазета», липень №4
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень