Чи запрацюють з 1 червня готелі? Коли відкриються санаторії? Який алгоритм дій, якщо один з гостей готелю виявиться зараженим на COVID-19? Чи буде відкрита стара дорога на Трускавець попри загрозу провалля? Як зберегти кадри, щоб вони під час простою курортних закладів не повиїжджали до Польщі? Коли відкриють трускавецький бювет? Як перейти від конкуренції між закладами та курортами до їхньої співпраці?
На ці та інші питання спільно шукали відповіді представники влади та санаторно-курортних закладів (готелі, санаторії, медичні центри тощо) під час відкриття ІІІ сезону Клубу готельєрів та рестораторів м. Трускавця. Виїзна зустріч відбулася на гірськолижному комплексі «Буковиця» (м. Борислав) у п’ятницю, 22 травня, і стала де-факто наймасштабнішою подією у посткарантинній реальності курортного бізнесу. Бо зібралися не лише представники закладів Трускавця, як це зазвичай бувало на засіданнях Клубу готельєрів та рестораторів. Участь в заході взяли заступник голови Львівської обласної державної адміністрації Юрій Холод, радник голови Львівської ОДА, колишній міський голова Трускавця Богдан Матолич, чинний міський голова Трускавця Андрій Кульчинський, заступник міського голови Моршина Микола Воєвода, селищний голова Східниці Іван Піляк, депутати Львівської обласної ради Олександр Чебаненко та Олексій Балицький, начальниця управління розвитку міста Трускавецької міської ради Наталія Скибак, більше трьох десятків керівників чи власників оздоровчих, відпочинкових та готельних закладів Трускавця та Східниці, спортивний директор ГК «Буковиця» Дмитро Мицак, представник власників підприємства «Трускавецькі лікувальні води» Тарас Бакай, представники ресторанного бізнесу Львова подружжя Володимир і Оксана Каплун, директор Львівського Міжнародного аеропорту імені короля Данила Тетяна Романовська.
Вже не вперше збирає готельєрів та владу Іван Цегенько – голова правління Міжнародного Центру «Європейська інтеграція України». Ось і цього разу, в екстремальних умовах карантину саме він організував такий потрібний майданчик для дискусії – щоб влада вислухала та почула бізнес, а підприємці зрозуміли чому влада діє саме так, а не інакше.
Про всі перипетії кількагодинної і багатоаспектної зустрічі ми розповідати не будемо. Адже дві години розмов в залі гірськолижного комплексу продовжилися спілкуванням безпосередньо на горі Буковиця, звідки відкриваються неймовірні пейзажі та види на Борислав, Трускавець і Дрогобич. Зупинимося тезово на тих важливих речах, які надзвичайно важливо почути всім, хто має дотичність до курортної сфери.
- Хоча в Україні карантин послаблюється з 22 травня, та Львівщина продовжила обмеження фактично до 1 червня. Причина – сплеск захворювання на коронавірус. Тому готелі змушені почекати до початку літа, а санаторії ще довше. Залізничне сполучення планується відновити з 8 червня, авіа – з 15.
- Найбільшими потерпілими від коронавірусної кризи (карантину) виявилися саме курорти і туристична галузь. У трьох курортах регіону (Трускавець, Моршин, Східниця) виконання бюджету за квітень складає від 52 до 54%. Про це в один голос заявили очільники курортів. Ситуація з виконанням бюджету за травень кращою не буде.
- Джерела в Східниці – у вільному доступі, бо їх не закриєш. Тож питні галереї були відчинені, але гостей було обмаль. Це ті, які вирішили перечекати карантин у горах. Зрештою, в Трускавці теж такі гості були. У Моршині бювет відкрили 18 травня, але воду пити нікому. Трускавецький бювет може відкритися хоч завтра, ремонтні роботи перед ним – не завада, є альтернативний бічний вхід. Але поки не запустяться готелі і санаторії, відкривати бювет для «диких» туристів на приватних квартирах ніхто не збирається.
- Місцевій владі нададуть повноваження закривати ті заклади, які порушують встановлені правила та санітарно-гігієнічні вимоги. Через один готель, одну віллу чи один санаторій не має постраждати весь курорт. Про це заявляли представники ЛОДА, і з цим погодилися представники органів місцевого самоврядування.
- Коронавірус не зникне ні цього року, ні наступного, а ефективну вакцину навряд чи швидко винайдуть та запустять в дію. Смертність від COVID`у не є аж такою великою, щоб переоцінювати масштаби. Іншими словами, не такий страшний чорт, як його малюють.
- Держава повинна інвестувати в медичний туризм, дати можливість не лише відпочивати (через соцстрах), але і оздоровлюватися на вітчизняних курортах, потрібно інвестувати у передові медичні технології. Дрогобиччина має унікальний шанс стати першим Регіоном Здоров`я, двома основними осередками якого були б Трускавець та Східниця, а допоміжною базою – Дрогобич, Борислав, Стебник, район (лікарні, туристичні та спортивні об’єкти тощо). Плавний перехід від промоції Трускавця як міста здоров`я до промоції всією Дрогобиччиною регіону здоров`я посилило б ефект промоційно-рекламних кампаній.
- Після відновлення руху транспорту та послаблення обмежень стару дорогу на Трускавець однозначно потрібно відкривати (тимчасово, на період будівництва нової об’їзної). Умови – рух тільки для легкового автотранспорту, встановлення обмежень по висоті та вазі. Рух вантажних автомобілів та рейсових автобусів – через Стебник чи Борислав.
- Відпочивальник не поїде в червні на курорти з кількох причин: 1) психологічна (ще не подолано страх), 2) транспортна (сполучення між областями все ще буде утруднене), 3) відсутність дозвілля (харчування в номері, неможливість поплавати в басейні, відсутність вечірніх культурно-розважальних програм тощо), 4) невизначеність з протоколами дій при виявленні захворювання в інших гостей закладу. Тому про повноцінну роботу готелів та санаторіїв можна думати тільки з липня, червень – на «розкачку».
- Так звані «паспорти здоров`я» (довідки про буцімто відсутність захворювання на COVID) є неефективними, і від цієї ідеї варто відмовитися.
- Перетворення санаторіїв у готелі (без лікування) містять в собі небезпеку дискредитації курорту як такого. Який сенс їхати на курорт, якщо там немає лікування?
- На курортах Львівщини в курортному бізнесі працює близько 35 тисяч осіб, річний оборот біля 6 мільярдів гривень, відрахування до бюджетів – більше 1 мільярда. Від зупинки курортів та туризму постраждали не лише підприємці, але і держава, тож влада має напрацювати заходи підтримки цього виду бізнесу, інакше кажучи його реанімації. Пропозиції від ЛОДА подано до Кабміну, але відповіді поки що не отримано.
- Запровадження жорсткого карантину у Трускавці (одночасне закриття всіх курортних закладів, ринку, перекриття дороги) має той плюс, що в місті-курорті не зафіксовано жодного хворого (двоє осіб з трускавецькою пропискою, в яких виявлено COVID, живуть та працюють у Львові). Але після двох місяців простою курорт треба запускати, інакше наслідки можуть бути плачевними. М`яч на полі Кабміну та ЛОДА, влада та бізнес Трускавця чекають на їхні дозволи.
- Сильний імунітет – це важливий фактор, щоб не захворіти на коронавірус, а у випадку хвороби пережити її безсимптомно чи в легкій формі. Наша «Нафтуся» має потужну імуномоделюючу та імунопротекторну дію, і про це має знати вся Україна. Олександр Чебаненко повідомив, що свою статтю на цю тему він надіслав до Польщі, тож є надія, що й поляки їздитимуть на наш курорт.
- Трагічна ситуація з курортами не лише у всій Україні, подібне твориться в країнах Європи. Кожна криза – це одночасно і нові можливості, тож потрібно спільно подумати, як вийти з карантину з користю для себе та всього регіону.
- Відкриваємося в червні – хто 1 числа, хто 8, хто в середині, хто в кінці місяця – при дотриманні всіх нових санітарно-гігієнічних правил (дистанція, антисептики, дезобробка, маски тощо). І всі спільно працюємо на те, щоб український турист обрав не море чи сидіння вдома, а саме профілактично-оздоровчу, лікувально-відпочинкову поїздку до Трускавця, Східниці чи Моршина.
Звісно, вищенаведені 15 пунктів – це всього лише екстракт того, що автор почув на засіданні Клубу готельєрів та рестораторів. Було озвучено значно більше пропозицій, сказано значно більше слів. Крім згаданих вище осіб своїми думками на тему виходу з кризи ділилися Герой України, професор Володимир Козявкін, директор Дрогобицького ВПУ № 19 Володимир Маринкевич, директор готелю «Трускавець 365» Сергій Чурбанов, генеральний директор ПрАТ «Трускавецькурорт» Андріан Драновський, депутати Трускавецької міської ради, дотичні до курортного бізнесу (Олег Карпин, Андрій Остапчук, Анатолій Стародуб, Руслан Пристай), власники чи керівники таких закладів як «Ріксос-Прикарпаття», «Міротель», Клініка Геннадія Саєнка, готель «Візит», санаторій «Джерело», готель «Алькор», готель «Грін Парк», готель «Тустань» (Східниця), дельфінарій «Оскар», готель «Золота корона», готель курортного типу «Лісова пісня», готель «Марко», ТОВ «Трускавецькі лікувальні води» та ряду інших.
Чи то в офіційних виступах, чи то в приватному спілкуванні всі сходяться в одному – є криза, і з неї треба виходити. При виході з кризи потрібно не наламати дров, не зашкодити собі та іншим. Біду краще долати не поодинці, а разом. Тому консультації між владою (обласною і місцевою) та представниками курортного бізнесу продовжуватимуться й надалі.
Володимир Ключак, фото Анни Герич
До теми. Коментар заступника голови Львівської ОДА Юрія Холода:
«Карантин наразі мусить тривати, але сезон для туристів продовжуємо готувати.
Сьогодні у цьому знайшли порозуміння з готельєрами і рестораторами Трускавця під час засідання їхнього клубу.
Тішить, що маємо розуміння: попри економічні показники, нам насамперед важлива безпека персоналу і клієнтів. Для цього потрібно закупити наперед достатню кількість засобів захисту і дотримуватися всіх рекомендацій МОЗУ.
Крім протоколів, за якими мають працювати готелі в умовах адаптивного карантину, нам потрібно виробити чіткий план – що робити, якщо в закладі виявили людину з підозрою на коронавірус.
Ще одна тема розмови: як максимально швидко і якісно тестувати якнайбільше жителів регіону на COVID-19.
Для цього пропонуємо для туристичного регіону Східниці-Трускавця-Дрогобича-Моршина закупити та встановити ПЛР-лабораторію. Такі лабораторії потрібні в кожному туристичному регіоні країни. І про це також найближчим часом будемо звертатися до Уряду, бо ця програма потребує дофінансування.
Дякую за запрошення до участі у нинішньому засіданні клубу готельєрів і рестораторів Трускавця. А також дякую за ідеї та підтримку професору і творцю Міжнародної реабілітаційної клініки Володимиру Козявкіну.
Погоджуюся з ним, що ця хвороба не зникне, на жаль, за місяць-два. Нам потрібно вчитися з нею жити.
Відтак запит на оздоровлення тільки зростатиме. І тому нам потрібно думати також про збільшення кількості фахівців галузі, лікарів, реабілітологів.
Трускавець, і Львівщина загалом, можуть стати потужним науково-освітнім центром для оздоровчого туризму та кузнею кадрів для галузі.
Нагадаю, ЛОДА направила до Уряду пропозиції щодо сприяння туристичній галузі. Пропонуємо запровадити пільгові кредити, гарантувати допомогу в компенсації оплати праці, а також створити спеціальну державну програму, за якою скеровувати на санітарно-курортний відпочинок медиків, які на передовій боротьби з COVID-19, та осіб, які перехворіли, саме на українські курорти».
ТОП коментованих за тиждень