88 осіб зареєструвалося на громадські слухання у справі детального плану території на вулиці Городище, які проходили 20 грудня. З них 25 підтримали цей детальний план, 40 висловилися проти, 1 утримався, а решта не брали участі в голосуванні. Але насправді громада нічого не вирішує, бо слухання мають такий собі дорадчий характер. З їх результатами просто ознайомлять депутатів, а ті вже вирішать долю детального плану.
Громадські слухання 20 грудня можна б охрестити вечором-бенефісом Володимира Шиманського. Цей знаний громадський діяч, керівник Клубу греко-католицької інтелігенції при парафії святого Миколая, трускавчанин з діда-прадіда, вже не перший раз стоїть на передовій захисту інтересів мешканців. Після його палкої промови ніхто не насмілився щось заперечувати. Вірніше, по-іншому показати ситуацію захотів заступник міського голови Петро Нестерівський, який почав доводити, що прийняття такого детального плану дало б можливість корінним мешканцям, чиї хати та землі біля річки є споконвічними, здійснити омріяну приватизацію. Але у відповідь почув образи та вигуки типу «шулери-наперсточники», а навіть звинувачення в тому, що він не має права голосу, бо не мешкає у Трускавці. «До Борислава їдь дельфінарії розводити!» – вигукували окремі вороже налаштовані до представника міської влади трускавчани. Заради справедливості відзначимо, що Петро Нестерівський все ж мешкає у Трускавці, на вулиці Стуса і що честі тим, хто ображав чиновника, їхні вигуки аж ніяк не додавали.
Проблема полягає в тому, що фірма «Альфа Плюс», котра спочатку орендувала землі біля озера, а згодом їх викупила, перепродала частину території і там почалася забудова. Пан Шиманський називав прізвища пп. Сухіни та Лози, грубо обірвав Наталію Петрівську у її спробі заперечити йому, розповідав про незаконні форельники та недопустимість втрати джерела води, яке було збудоване за часів радянської влади спеціально для забезпечення водою курорту. Нехай буде хоч десять гілок водогону з річки Стрий, але це не альтернатива, бо все одно вони – з однієї водойми, запевняв пан Володимир. А тут чиста, фактично джерельна вода забруднюється через відсутність вирішення каналізаційного питання. Оскільки нова забудова сприятиме подальшому забрудненню озера, то пан Шиманський заявив, що він проти цього детального плану.
Своїми думками поділилися і трускавчани Ігор Кісак, Любов Петрів, пан Босак, інші, виступив і депутат Львівської обласної ради Осип Магур, котрий закликав трускавчан контролювати своїх депутатів, як вони голосують, які рішення приймають. «А де будуть надавати земельні ділянки Вашим дітям та онукам?» – риторично запитував він і продовжив: «Зобов’яжіть своїх депутатів голосувати так, як хочете Ви». Коли депутат-свободівець дякував трускавчанам за високу довіру до «Свободи» на жовтневих виборах, люди обірвали його: «А тепер ви нам допоможіть!».
Незважаючи на те, що тема питного озера тягнеться далеко не перший рік, прозорості роботи влади як не було, так нема і надалі. Прикладом цього, зауважив пан Шиманський, є організація громадських слухань в робочий час, коли багато громадян просто фізично не можуть взяти в них участь. Друге порушення – відсутність інформації про те, що такі слухання заплановані. Тільки з другого разу учасник Клубу греко-католицької інтелігенції Остап Голець зміг довідатися в ІАЦ ТМР про конкретний час, годину, коли ж ці слухання мають бути, зазначив Володимир Михайлович. Отже, ці слухання так само нелегітимні, як і слухання першого березня цього року – підрезюмував громадський активіст. Але протокол складено, процедуру виконано, Олександр Грищенко представив план, люди обговорили його та проголосували, так що влада навряд чи наново оголосить слухання з цього питання. А якщо йти за логікою, то хіба потрібні такі слухання, які все одно нічого не вирішують? Бо у Трускавці громада давно позбавлена права впливати якимось чином на владу, незважаючи на те, хто цю владу в місті очолює чи представляє і незважаючи на те, чи ця влада «чесна», чи «заможна», чи якась інша. А з озером віз і нині там. Пан Шиманський каже, що його експлуатують, а за воду ми платимо, начеб її дійсно всю транспортували з річки Стрий. Але слова – не докази, а доказати щось при круговій поруці нелегко. Навіть таким впертим борцям за інтереси громади, як Володимир Шиманський.
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень