Декілька днів тому до мене зателефонував мій знайомий і заявив, що в Києві відбувся путч і потрібно би в Трускавці організувати пікет під міською радою. Дехто мене назвав «менеджером» по пікетуванні. Однак в даній ситуації не все так однозначно. Пікетування чого? Першої особи в місті, яка йшла на вибори в мери від «Фронту змін» – партії, яка начебто є в опозиції до сьогоднішньої влади. Нелогічно. Пікетувати за що? За підтримку опозиції в Україні? А вона в нас є? За ту опозицію, в якій знову є тушки? За тих трьох «гетьманів» на одного українця, кожен з яких себе бачить Президентом?
Я вже пройшов Майдан. І стояв я там не за Ющенка, а проти режиму Кучми. Я стояв там, бо вірив в нашу опозицію. Я вірив, що все буде добре, моїй родині, всім українцям. Що з того вийшло, ми всі добре знаємо. Ми йдемо по колу, яке треба розірвати. І я впевнений, що це зробить уже нове покоління, нова генерація, яка повинна сформувати громадянське суспільство на кшталт прибалтійських країн, Польщі та інших цивілізованих країн. І зроблять це не ті політики, які варяться в одній каші і в тому самому казанку. У мене є дуже багато запитань як до влади, так і до опозиції.
Ну і насамкінець, якщо в Києві є хоч якась видимість опозиції, бо є в ній ще і патріоти та порядні люди, то в Трускавці я опозиції взагалі не бачу. У нас сама влада в опозиції до своєї громади. І це є гірка правда.
Колись Шарль де Голль казав: «Опозиція – це теж Франція». Та ми не маємо Президента Шарля де Голля, і не маємо української опозиції.
Євген Бродзінський, голова ГМ «ОПОРА» в м. Трускавці
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень