Отримали досить оригінальну статтю про життя студентів, написану також мовою сучасної молоді Дрогобича. Публікуємо в оригіналі, за винятком деяких виправлень.
Мова піде про життя студентів в універі біля Вічного Вогню або “ІПТТ-шка на вічному” і поза його межами. Тут будуть як мажорні герої, так і приїжджі “терпіли” (мова оригіналу – прим. ред. ДІ). Випускають тут економістів. Як і у кожному університеті є своя ієрархія.
Найбільш круті – це “гламурні”, “с..чки”, “малишки” (як вони себе називають) – це нормальні дівчата з Дрогобича і Трускавця, є пару з Борислава і Стрия, але вони погоди не роблять, – це “еліта” універу.
Друга категорія – це “доїжджаючі”, “бебечкі”. Тут все ясно – навколишні села.
Третя хвиля – “заучки”, “морожені” – це як дрогобицькі, так і доїжджаючі, які крім навчання нічого не бачать.
Так само ділимо хлопців: “цьомики”, “пацики”, “мальчики”.
Друга категорія “бикантуси” – дрогобицькі, які не розчехлені, стоять купою, тому їх місце перебування називають “стойлом”. Місце перебування гламурних називається “тусняк”. Хоча бикантуси кидають понти, але все одно видно, що не еліта – не “прикинуті” (одягнуті), “засмальцьовані” (жирне волосся) і особливо це видно по взутті – болото 3-тижневої давності.
Гламурні ніколи не спілкуються з бикантусами або доїжджаючими за межами універу, так лише “привіт-привіт”. “Гламурна раса”, як вони себе називають, тільки й роблять, що пліткують і розводять на булочки або сочок пациків. Їх зразу можна визначити по “прикіду”: імідж – це все. Шмотки, сленг, пафос. Їх батьки або бізнесмени або представники влади. Є, щоправда, пару дівчат? яких “відчухали” старші дяді. Але про них ліпше не говорити.
Бебечки ходять натовпом. На першому курсі у них всіх при розмові слова мають закінчення “еси”, “ейка”, “тамка”, “сі”… За собою не дивляться, зачухані, на голові можна садити капусту. Переважно відпочивають у сільських клубах або барах, старші тут вже бувають, гонять собі по барах у Дрогобичі…
ТОП коментованих за тиждень