Допустили помилку в декларації екологічного податку?
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Нагадаємо, що форма Податкової декларації екологічного податку (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715. Невід’ємною частиною декларації є додатки (розрахунки). Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.
За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до декларації не додається.
Враховуючи викладене, якщо платник екологічного податку здійснює виправлення самостійно виявлених помилок за період, що минув, шляхом подання уточнюючого розрахунку, то такому платнику необхідно подати декларацію з позначкою «уточнююча» та Додаток (и) до неї з позначкою «уточнюючий».
За кожний податковий період, в якому виявлені помилки, подаються окремі уточнюючі декларації разом з Додатками(ом), в яких виявлені помилки. За відсутності помилок в інших додатках (за іншими видами об’єктів оподаткування), що подавалися разом із декларацією, яка уточнюється, такі типи додатків до уточнюючої декларації не додаються.
У декларації та Додатку (ах) до неї заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. У разі не заповнення рядка через відсутність значення – він прокреслюється (при поданні в паперовому вигляді) або не заповнюється (при поданні засобами електронного зв’язку). Податкове зобов’язання зазначається у гривнях з копійками.
Зокрема, в уточнюючій декларації та Додатку (ах) до неї зазначаються:
– у рядку 1.1 – податковий (звітний) період, в якому подається уточнююча декларація та додаток (ки) до неї;
– у рядку 1.2 – податковий (звітний) період, за який виправляються виявлені помилки. Показники рядків 5.1/5.2, 7, 8 Додатка (ів) 1 переносяться до рядків 4.1.1, 4.1.2, 4.1.3 декларації відповідно.
Показники рядків 5.1/5.2, 7, 8 Додатка (ів) 2 переносяться до рядків 4.2.1, 4.2.2, 4.2.3 декларації відповідно.
Показники рядків 5.1/5.2, 7, 8 Додатка (ів) 3 переносяться до рядків 4.3.1, 4.3.2, 4.3.3 декларації відповідно.
Показники рядків 5.1/5.2, 7, 8 Додатка (ів) 4,5,6 переносяться до рядків 4.4.1, 4.4.2, 4.4.3 декларації відповідно.
До картки особового рахунку платника податків із Додатка (ів) переносяться наступні грошові зобов’язання, зазначені у:
– рядку 5.1 – податкове зобов’язання, що збільшується, якщо (р. 4 > р. 5), то (р. 4 – р. 5);
– рядку 5.2 – податкове зобов’язання, що зменшується, якщо (р. 5 > р. 4), то (р. 5 – р. 4);
– рядку 7 – сума штрафу (р. 5.1 x р. 6);
– рядку 8 – сума пені, самостійно нарахована платником відповідно до п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ з урахуванням п.п. «а» п.п.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ.
Окремі питання справляння плати за землю
Відповідно до статті 42 Земельного кодексу України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно із статтями 269, 270 Податкового кодексу України, платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
З врахуванням пункту 287.8 статті 287 Податкового кодексу України, власник нежитлового приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Разом з цим, відповідно до пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України, підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.
Згідно пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Статтею 4 Закону України від 01.07.2004 року № 1952 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державній реєстрації підлягають право власності, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.
Відповідно до підпункту 4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності.
Отже, у суб’єкта господарювання, який обрав спрощену систему оподаткування (платник єдиного податку третьої групи), обов’язок сплачувати земельний податок або право на звільнення від його сплати настає з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Відповідальність особи, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, та своєчасно не зареєструвалась
Відповідно до ст. 183 ПКУ будь – яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву, не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій понад 1 млн. грн.
Якщо особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, не подала своєчасно Заяву та, відповідно, не зареєструвалася як платник ПДВ, контролюючий орган зобов’язаний самостійно за результатами проведення документальної перевірки визначити суму податкового зобов’язання з ПДВ без врахування сум податку, нарахованих під час придбання товарів/послуг, та застосувати штраф у розмірі 25 відсотків (50 відсотків – при повторному порушенні) суми такого зобов’язання.
Платник ПДВ вирішив перейти на спрощену систему оподаткування. У які строки слід повідомити про зняття з реєстрації платником ПДВ контролюючі органи?
Згідно з пп. «в» п. 184.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) реєстрація платником податку на додану вартість (далі − ПДВ) діє до дати її анулювання, що проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається, зокрема, якщо будь-яка особа, зареєстрована як платник ПДВ, реєструється як платник єдиного податку (далі − єдинник), умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ. Така ж норма прописана і в пп. «в» п. 5.1 р. V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року № 1130 (далі − Положення № 1130). Підпунктом 298.1.4 ПКУ визначено, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування. Зробити це він може шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.
За умови дотримання єдинником вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, він може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп єдинників, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому в єдинника третьої групи, який є платником ПДВ, анулюється реєстрація ПДВ у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає ПДВ до складу єдиного податку (пп. 298.1.5 ПКУ).
Згідно з п. 5.3 р. V Положення № 1130 анулювання реєстрації за ініціативою платника ПДВ може бути здійснене на підставах, визначених у пп. «а»−«з» п. 184.1 ПКУ.
Для анулювання реєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації за формою № 3-ПДВ (додаток 3 до Положення № 1130). Таку заяву платники ПДВ, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Якщо в заяві про анулювання реєстрації не зазначені обов’язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані, її не скріплено печаткою заявника (за наявності), не підписано заявником (для фізичних осіб), відповідальною особою заявника (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження щодо підпису такої заяви від особи, яка прийняла рішення про анулювання реєстрації платником ПДВ, то в десятиденний строк від дня отримання заяви контролюючий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про анулювання реєстрації (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).
Рішення про анулювання реєстрації за заявою платника ПДВ ухвалюється контролюючим органом протягом 10 календарних днів. Дані про розгляд заяви та анулювання реєстрації платника ПДВ уносяться до журналу анулювання реєстрації платників податку на додану вартість за формою № 3-РЖ (додаток 4 до Положення № 1130).
Відповідно до п. 5.4 р. V Положення № 1130, якщо на підставі заяви суб’єкта господарювання, який зареєстрований платником ПДВ, контролюючим органом прийнято рішення про те, що особа з певного звітного періоду переходить на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності із застосуванням ставки єдиного податку, що не передбачає сплату ПДВ, то після внесення відповідного запису до реєстру платників єдиного податку проводиться виключення контролюючим органом такого суб’єкта з Реєстру на підставі поданої ним заяви про анулювання реєстрації згідно з пп. «в» п. 184.1 ПКУ останнім днем звітного періоду, що передує переходу платника податків на обрані ним умови сплати єдиного податку при застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
Оновлено Порядки щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій
Податківці інформують, що 26 липня 2016 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 14.06.2016 року № 547 “Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій” (далі – Наказ № 547), яким затверджено:
– Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги);
– Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти;
– Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій;
– Порядок опломбування реєстраторів розрахункових операцій.
Крім того, Наказом № 547 затверджено оновлені форми книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), які доповнено колонками для відображення розрахунків за ставками акцизного податку та сум акцизного податку.
Наказом № 547 передбачено звільнення суб’єктів господарювання від обов’язку відображати в КОРО та розрахункових книжках інформацію про розрахункові операції, що оподатковуються акцизним податком, та суми акцизного податку, якщо розрахункові документи, на підставі яких здійснюються записи, друкуються реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО), версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО, до набрання чинності Наказу № 547.
Разом з тим, до створення реєстру центрів сервісного обслуговування суб’єктам господарювання для реєстрації РРО до заяви про реєстрацію (перереєстрацію) РРО потрібно подавати до контролюючого органу також копію договору (або іншого документа), яким підтверджується право, надане виробником (постачальником) РРО центру сервісного обслуговування на проведення технічного обслуговування і ремонту відповідної моделі (модифікації) РРО.
До уваги, Наказом № 547 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 року № 417 “Про затвердження нормативно-правових актів щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій”.
Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень