У Центрі обслуговування надано понад 25 тисяч послуг
Упродовж дев’яти місяців до Центру обслуговування платників податків Трускавецького відділення Дрогобицької ОДПІ звернулось понад 25 тисяч відвідувачів. Тут представникам бізнесу та громадянам видаються довідки і дозвільні документи, надаються послуги з прийому податкової звітності та вхідної кореспонденції, консультації з питань оподаткування та застосування податкового законодавства, допомога при складанні звітності.
В ЦОП відділенні надаються 17 адміністративних послуг:
1. Видача картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків,
2. Внесення до паспорта громадянина України відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта,
3. Реєстрація реєстратора розрахункових операцій,
4. Реєстрація книг обліку розрахункових операцій,
5. Реєстрація розрахункових книжок,
6. Реєстрація книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платникам єдиного податку,
7. Реєстрація книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність,
8. Реєстрація платника єдиного податку,
9. Надання витягу з реєстру платників єдиного податку,
10. Внесення установи (організації) до Реєстру неприбуткових організацій та установ,
11. Перереєстрація установи (організації) у Реєстрі неприбуткових організацій та установ,
12. Підтвердження статусу податкового резидента України,
13. Видача довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію),
14. Видача довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку – резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобов’язань з цього податку,
15. Видача довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи),
16. Засвідчення довідки про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами,
17. Видача довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, що контролюються органами державної фіскальної служби.
За дев`ять місяців платникам податків надано більше двох тисяч адміністративних послуг, серед яких переважає видача реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Крім того, до поширених за кількістю звернень платників належать послуги щодо реєстрації книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат, книги обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок, реєстрації платника єдиного податку та надання витягів з реєстру платників єдиного податку, видачі довідок про подану декларацію про майновий стан і доходи та довідок про відсутність заборгованості з платежів до бюджету тощо.
Нагадуємо, що час прийому відвідувачів у Центрі обслуговування змінено: у понеділок – четвер з 9.00 до 18.00, у п’ятницю – з 9.00 до 16.45, в суботу – з 9.00 до 13.00. Обідня перерва – з 13 год. 00 хв. до 13 год. 45 хв.
Гаряча лінія
У Трускавецькому відділенні Дрогобицької ОДПІ пройшла гаряча лінія, котру провела завідувач сектору обслуговування платників податків Любов Ключко. Вашій увазі пропонуємо кілька запитань, які було поставлено, та відповіді на них.
– Який порядок заповнення Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій у разі зміни ознаки протягом звітного періоду?
– Якщо протягом звітного (податкового) року неприбутковій організації змінено ознаку неприбутковості, то при заповненні Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій за такий звітний (податковий) рік у його загальній частині відображаються номер рішення про реєстрацію у контролюючому органі та присвоєна ознака неприбутковості, які зазначені у новому рішенні про внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
– Де на офіційному веб-порталі ДФС можна ознайомитися з реєстром неприбуткових установ та організацій?
– Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру визначений постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» (далі – Порядок).
Відповідно до п. 12 Порядку з метою забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб відомостями, що містяться в Реєстрі, на офіційному веб-сайті ДФС забезпечується відкритий доступ до таких відомостей.
Інформація з реєстрів ДФС оприлюднюється у відкритій частині електронного сервісу «Електронний кабінет платника (оновлена версія)» у вкладці «Реєстр неприбуткових організацій та установ» за посиланням: Головна/Електронний кабінет платника/Інформація з реєстрів/Реєстр неприбуткових установ та організацій офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України (https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx).
Користувачі мають можливість завантажити, зберегти та роздрукувати оприлюднену інформацію.
– Чи має право підприємство-правонаступник врахувати при складанні податкової декларації з податку на прибуток підприємств, від`ємне значення об’єкта оподаткування підприємства, що ліквідувалося?
– Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення визначений ст. 107 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).
Статтею 104 ЦКУ встановлено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.
Згідно з п.2 ст.107 ЦКУ після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення), який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов’язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.
Отже, порядок визначення об`єкта оподаткування базується на результатах бухгалтерського обліку, відображеного платником податку у фінансовій звітності.
Фінансовий результат до оподаткування, зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням п. 3 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 ПКУ).
Порядок відображення в бухгалтерському обліку та звітності придбання інших підприємств, гудвілу, який виник при придбанні, злитті підприємств, а також розкриття інформації про об’єднання підприємств встановлено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 19 «Об’єднання підприємств», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.07.1999 № 163 (далі – П(С)БО19).
Згідно з п. 5 П(С)БО19, якщо підприємство внаслідок придбання його чистих активів іншим підприємством (покупцем) ліквідується, то, починаючи з дати придбання, покупець відображає в балансі активи та зобов’язання придбаного підприємства та будь-який гудвіл, що виникає в результаті придбання.
Отже, витрати за зобов’язаннями, що передаються правонаступнику у разі реорганізації шляхом приєднання та по яких дата визнання підприємством, що ліквідується, не настала, виникають у правонаступника, який враховує їх при формуванні фінансового результату до оподаткування податком на прибуток за правилами бухгалтерського обліку.
Однак, фінансовий результат до оподаткування платника податку – правонаступника не зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що обліковувалось у платника податку (платників податків), який (які) припиняється (припиняються) в процесі реорганізації шляхом приєднання, перетворення, злиття, на дату затвердження передавального акта, оскільки норми ПКУ в редакції, чинній з 01.01.2015, не передбачають положень, що надають право платникам при реорганізації здійснювати врахування при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємством, яке приєднало іншого збиткового платника податку, його податкових збитків.
***
Також на запитання платників податків відповідала завідувач сектору оподаткування фізичних осіб Марія Садлівська.
– Як обчислюється та сплачується ФО транспортний податок у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування протягом звітного року?
– Згідно з п.п. 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 – VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Підпунктом 267.6.6 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що за об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.
– Як здійснюється обрання або перехід на спрощену систему оподаткування?
– Відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) обрання або перехід на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Згідно з п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.
Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;
4) державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця з урахуванням вимог п. 291.5 ст. 291 ПКУ. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».
Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.
При цьому якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи – підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.
Акцизний податок сплачують за місцезнаходженням пункту продажу
10 жовтня 2016 року в приміщенні Трускавецького відділення Дрогогобицької ОДПІ проведено практикум з платниками акцизного податку, які здійснюють продаж підакцизних товарів.
Згідно з п.п. 212.3.1 прим.1 п. 212.3 ст. 212 ПКУ особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.
Форму, порядок заповнення та подання декларації акцизного податку (далі – Декларація) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року № 14, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року за № 105/26550 (далі – Наказ № 14).
Платники податків – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, заповнюють лише розділ Ґ та додаток 6 до Декларації і подають їх до контролюючого органу за місцезнаходженням пункту продажу товарів. При заповненні заголовної частини додатку 6 у значенні розділ зазначається літера – «Ґ» (податкові зобов’язання з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) та відповідно вказується код операції «Ґ1».
З метою правильного розподілення сум акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів між місцевими бюджетами розділ Ґ (код операції Ґ2) та додаток 6 до Декларації пов’язані з кодами адміністративних одиниць відповідно до Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України ( далі – КОАТУУ).
Суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, які мають декілька пунктів продажу товарів, що знаходяться у різних адміністративно-територіальних одиницях, тобто мають різні коди КОАТУУ, при цьому кожна адміністративно-територіальна одиниця обслуговується окремим контролюючим органом, подають до такого контролюючого органу, що обслуговує відповідну адміністративно-територіальну одиницю за місцем продажу підакцизних товарів (кодом КОАТУУ), окрему Декларацію з відповідною кількістю додатків 6 до Декларації. У графі 07 титульного аркуша до конкретної Декларації зазначаються адреси пунктів продажу товарів, які відносяться до певної адміністративно-територіальної одиниці (коду КОАТУУ).
Розділ Ґ Декларації заповнюється на підставі Додатку 6 відповідно до вимог пункту 7 розд. IV Порядку, при цьому графу «Код показника додатка» розділу Ґ декларації акцизного податку платник не заповнює.
9 листопада – останній день подання декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2016 року
За правилами, які діють у 2016 році, відповідно до норм Податкового кодексу України, платники податку на прибуток підприємств з обсягом доходу понад 20 млн. гривень повинні подавати податкові декларації за податкові (звітні) періоди квартал, півріччя, три квартали, рік, та у податковій декларації за три квартали 2016 року, яку слід подати не пізніше 9 листопада 2016 року, визначити авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 2/9 податку на прибуток підприємств, який підлягає сплаті до 31 грудня 2016 року.
Визначена в декларації сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань. Податок на прибуток, визначений в декларації за три квартали 2016 року, підлягає сплаті не пізніше 18 листопада 2016 року.
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених статтею 123 цього Кодексу (п. 38 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).
Реєстр неприбуткових організацій та установ в Електронному кабінеті платника
Державна фіскальна служба України повідомляє про доопрацювання електронного сервісу Електронний кабінет платника (оновлена версія) в частині розширення функціональних можливостей режиму «Інформація з реєстрів». Зокрема, створено нову вкладку «Реєстр неприбуткових організацій та установ», що забезпечує оприлюднення та пошук даних щодо платників податків, яких включено до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій (інформація оприлюднюється відповідно до пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 р. №440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру»).
Також найближчим часом за допомогою електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (оновлена версія) буде надано можливість подання реєстраційної заяви за формою 1-РН в електронному вигляді.
Звертаємо увагу, що реєстраційна заява за ф.№1-РН може бути подана засобами електронного зв’язку в електронному вигляді, якщо установчі документи неприбуткової організації оприлюдненні на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (абзац п’ятий пункту 6 Постанови №440).
Нагадуємо, що інформація з реєстрів ДФС, яка є відкритою та загальнодоступною, оприлюднюється у відкритій частині електронного сервісу «Електронний кабінет платника» в режимі реального часу. Користувачі мають можливість завантажити, зберегти та роздрукувати оприлюднену інформацію.
Якщо отримуємо доходи від підприємницької діяльності – реєструємося підприємцями
Право на здійснення підприємницької діяльності є одним з конституційних прав громадянина. Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, не заборонену законом.
Згідно зі ст. 42 ГК України підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до п. 1 ст. 50 Цивільного кодексу України право займатися підприємницькою діяльністю має фізична особа з повною цивільною дієздатністю, яка досягла 18 років. Здійснювати таку діяльність можна тільки за умови її державної реєстрації. Після реєстрації громадянин набуває статусу ФОП.
Зокрема підлягають обов’язковій реєстрації громадяни, які здають в оренду власну нерухомість. Це — обов’язкова передумова початку здійснення господарської діяльності. Відсутність державної реєстрації викликає притягнення відповідних посадових осіб до адміністративної (ст. 164 Кодексу про адміністративні правопорушення) та, в певних випадках, до кримінальної (ст. 201 Кримінального кодексу) відповідальності.
Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень