«Гаряча лінія» відповідає
В Трускавецькому відділенні Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо застосування податкового законодавства фізичними особами – підприємцями. З платниками спілкувався головний державний ревізор-інспектор сектору податків і зборів з фізичних осіб Яворська Олександра Зеновіївна. Пропонуємо відповіді на запитання, які цікавили платників.
– Чи потрібно відображати в Книзі обліку доходів та витрат суми ПДВ, якщо підприємець на загальній системі зареєстрований платником ПДВ?
– Згідно з ст.177 Податкового кодексу України для фізичної особи – підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).
Таким чином, фізичні особи – підприємці, які працюють на загальній системі оподаткування та зареєстровані платниками ПДВ, в Книзі обліку доходів та витрат суми доходів і витрат відображають без ПДВ.
– Які штрафні санкції застосовуються до ФОП на загальній системі оподаткування у разі нереєстрації (неведення) книги обліку доходів і витрат?
– Фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування зобов’язана вести Книгу обліку доходів і витрат. У разі не реєстрації (не ведення) Книги обліку доходів та витрат до фізичної особи – підприємця застосовується штрафні санкції, передбачені ст. 121 Податкового кодексу України (510 грн., 1020 грн.) та ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (попередження або штраф від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а при накладенні штрафу протягом року за те ж порушення – від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
– Які дії платника єдиного податку І групи у разі перевищення обсягу доходу у сумі 300 000,0 гривень?
– Платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків. Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.
– В який термін контролюючий орган надає письмову вмотивовану відмову у реєстрації платника єдиного податку?
– У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати письмову вмотивовану відмову протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви.
– Як платник єдиного податку може отримати витяг з Реєстру платників ЄП та який термін дії даного витягу?
– Відповідно до п. 299.9 ст. 299 Податкового кодексу України за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.
Форма запиту про отримання витягу та витягу з реєстру платників єдиного податку затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
***
29 листопада 2016 р. в Трускавецькому відділенні відбулась гаряча лінія з начальником відділення Коржем Русланом Дмитровичем. Пропонуємо деякі відповіді.
– Чи можна зменшити суми податкового зобов’язання з ПДВ на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, не зареєстрованого в ЄРПН, у випадку повернення раніше перерахованої суми попередньої оплати за товари/послуги, які не були поставлені?
– Платник податку — постачальник (продавець) товарів/послуг на дату отримання суми авансового платежу від платника податку — отримувача (покупця) таких товарів/послуг зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ. Якщо надалі виникають обставини, унаслідок яких товари/послуги не будуть поставлені, а така сума авансового платежу повертається платнику податку — отримувачу (покупцю) таких товарів/послуг, то в платника податку — постачальника (продавця) товарів/послуг виникає право на зменшення раніше нарахованої суми податкового зобов’язання з ПДВ на підставі складеного ним розрахунку коригування до податкової накладної та зареєстрованого в ЄРПН. Обов’язок щодо реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН покладається на платника податку — отримувача (покупця) товарів/послуг.
Водночас нині чинним законодавством не передбачено можливості для платників податку зменшувати суму податкового зобов’язання з ПДВ на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, не зареєстрованого в ЄРПН.
– У який термін платнику єдиного податку, що не передбачає сплати ПДВ, потрібно подати заяву за ф.№1-ПДВ при переході на загальну систему оподаткування?
– У разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, у випадках, визначених гл. 1 розд. XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п.183.3 ст. 183 ПКУ.
У разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ, реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.
– Який термін реєстрації та правила визначення дати реєстрації платником ПДВ?
– Відповідно до п. 183.9 ст. 183 Податкового кодексу України у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку:
– з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на виписку податкових накладних, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку;
– з першого числа місяця, наступного за днем спливу 20 календарних днів після подання реєстраційної заяви до контролюючого органу, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку на додану вартість, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено;
– з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість, у разі переходу осіб на спрощену систему оподаткування або зміни ставки єдиного податку;
– з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, у разі реєстрації осіб, визначених в п. 183.4, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви не настало;
– з дня внесення запису до реєстру платників податку у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку або у разі реєстрації осіб, визначених в п. 183.4, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало.
Датою реєстрації особи платником ПДВ, яка вноситься до реєстру платників ПДВ, є зазначена вище дата.
– Чи має право платник ПДВ включити до податкового кредиту суму ПДВ, відображену в податковій накладній, яка була вчасно зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не включена до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів?
– Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Кодексу у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Пунктом 50.1 ст. 50 Кодексу визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 Кодексу), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Таким чином, якщо сума ПДВ відображена в податковій накладній, яка була вчасно зареєстрована в ЄРПН, та з дати складання якої не минуло 1095 днів, не була включена до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів, платник податку може включити таку суму ПДВ до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу.
***
В Трускавецькому відділенні Дрогобицької ОДПІ відбувся практикум з суб`єктами господарювання щодо особливостей вирахування податку на доходи фізичних осіб, військового збору та порядку заповнення податкового розрахунку за формою №1ДФ.
В ході заходу розглянуті питання застосування податкової соціальної пільги, об`єкту оподаткування, порядку вирахування податкових платежів та заповнення податкового розрахунку за формою №1ДФ. Наголошено, що відповідно до ст.163 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування ПДФО та військового збору є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. Щодо заповнення розрахунку за формою №1ДФ, то даний звіт складається відповідно до наказу Мінфіну України від 13.01.2015 №4 та подається в один із таких способів: засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо використання електронного цифрового підпису відповідальної особи податкового агента; на паперовому носії разом з електронною формою на електронному носії інформації;на паперовому носії, якщо кількість рядків у податковому розрахунку не перевищує десяти.
Також платників проінформовано про оновлений Перелік кодів видів сплати, затверджений наказом Мінфіну України від 05.09.16 № 811. Зокрема, перелік доповнено новими кодами, а саме: 10С (повернення на електронний рахунок платника надміру сплачених сум ПДВ); 420 (бюджетне відшкодування у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших джерел); 240 (надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування реалізації пального).
Крім цього, з переліку вилучено код 160 (надходження до бюджету коштів за результатами роботи підрозділів Головного оперативного управління) та уточнено назви видів сплати за деякими кодами (131, 134, 135, 136, 138, 354, 355, 358).
Перелік документів для реєстрації РРО
Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ нагадує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг повинні застосовувати зареєстровані в податковій інспекції за основним місцем обліку персоналізовані опломбовані реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО), які переведені у фіскальний режим роботи. Реєстрації в контролюючому органі підлягають РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Державним реєстром РРО.
Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу:
– заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО, яка має бути підписана керівником суб’єкта господарювання або фізичною особою – підприємцем із зазначенням дати подання;
– копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;
– копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;
– копію паспорта (формуляра) РРО та копію паспорта модема (у разі застосування зовнішнього модема);
– копію договору суб’єкта господарювання з ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО;
Копії документів засвідчуються підписом керівника суб’єкта господарювання або особистим підписом фізичної особи – підприємця.
Нові форми книг обліку розрахункових операцій на РРО та на господарську одиницю
Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ повідомляє, що 4 листопада 2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 23.09.2016 № 837», який вніс зміни до наказу Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій». Зокрема, визначено, що:
– вимоги щодо відображення акцизного податку (або іншого податку) у книгах обліку розрахункових операцій (далі – книги ОРО) не поширюються на записи, що формуються на підставі розрахункових документів, що друкуються реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО), версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів та комп’ютерних систем, до дня набрання чинності наказу Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)»;
– у разі наявності у суб’єктів господарювання книг ОРО за формами, наведеними у додатках 1 та 2 до Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417, такі книги ОРО можуть бути зареєстровані, перереєстровані у відповідному контролюючому органі, а також використовуватись до скасування реєстрації таких книг ОРО;
– у разі наявності розрахункових операцій за підакцизні товари такі книги ОРО можуть використовуватись за умови відображення сум акцизного податку (або іншого податку) у графах, в яких відображається сума податку на додану вартість.
Крім того, в новій редакції викладено форми книг ОРО на РРО та на господарську одиницю.
Електронний цифровий підпис – безкоштовна послуга ДФС
Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ нагадує, що у складі Інформаційно-довідкового департаменту ДФС функціонує Акредитований центр сертифікації ключів (далі – АЦСК ІДД ДФС), метою діяльності якого є безкоштовне надання послуг електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям всіх форм власності, іншим суб’єктами господарської діяльності та фізичним особам.
Робота АЦСК ІДД ДФС забезпечується сучасним програмно-технічним комплексом, у складі якого використовуються унікальні програмно-апаратні рішення, які забезпечують високий рівень надійності захисту інформації.
До послуг ЕЦП, які надаються АЦСК ІДД ДФС, належать:
– реєстрація заявників;
– надання у користування надійних засобів ЕЦП;
– допомога при генерації відкритих та особистих ключів;
– обслуговування посилених сертифікатів ключів заявників, що включає сертифікацію відкритих ключів заявників, розповсюдження та зберігання посилених сертифікатів ключів, управління статусом посилених сертифікатів ключів та розповсюдження інформації про статус сертифікатів ключів;
– надання послуги фіксування часу;
– консультативні послуги у сфері ЕЦП за зверненням підписувачів.
Більш детальну інформацію щодо послуг ЕЦП, у т.ч. щодо режиму роботи відокремлених пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС розміщено на офіційному сайті АЦСК ІДД ДФС (www.acskidd.gov.ua).
Підприємці – платники єдиного податку з обсягом доходу понад 1 мільйон гривень мають застосовувати РРО
Днями фахівцями Трускавецького відділення Дрогобицької ОДПІ в Центрі обслуговування платників проведено інформаційно-роз’яснювальний практикум на тему: «Підприємці – платники єдиного податку з обсягом доходу понад 1 мільйон гривень мають застосовувати РРО».
Під час практикуму платникам повідомлено, що у разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 мільйон гривень для платника єдиного податку II та III груп (фізичної особи-підприємця) незалежно від обраного виду діяльності застосування реєстратора розрахункових операцій є обов’язковим (п.296.10 ст.296 Податкового кодексу України).
Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.
Тобто, з 1 жовтня платники єдиного податку ІІ та III групи (фізичні особи-підприємці), обсяг доходу яких у ІІІ кварталі перевищив 1 мільйон гривень, зобов’язані при здійсненні своєї господарської діяльності застосовувати РРО або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків.
Щодо переліку документів, які повинні знаходитись на місці здійснення торгівельної діяльності у ФОП на загальній системі оподаткування
Відповідно до п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України фізичні особи – підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів та витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
При цьому, фізичні особи – підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського та послуг» із змінами та доповненнями.
Статтею 7 Закону України від 02 березня 2015 року № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» із змінами та доповненнями визначено види діяльності, що підлягають ліцензуванню.
Враховуючи вищевикладене, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування при здійсненні торгівельної діяльності зобов’язані здійснювати розрахункові операції виключно із застосуванням реєстратора розрахункових операцій.
При цьому, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування повинні забезпечити наявність на торговому місці наступних документів:
– книги обліку доходів та витрат;
– книги обліку розрахункових операцій;
– виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
– ліцензії;
– свідоцтва платника ПДВ (у разі, якщо суб’єкт господарювання зареєстрований платником ПДВ);
– трудових угод з найманими працівниками (у разі використання найманої праці).
Право на податкову знижку за наслідками 2015 року можна використати до кінця поточного року
Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області нагадує, що для реалізації права на податкову знижку за 2015 рік платнику податку необхідно заповнити та подати до податкової інспекції за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи) податкову декларацію про майновий стан і доходи до кінця 2016 року.
У разі, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень