ЄСВ: особливості подання звітності та обов’язкова плата
Відповідно до п. 11 розділу ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435 із змінами і доповненнями, якщо юридична особа або фізична особа – підприємець не використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за найманих працівників до органів доходів і зборів ними не подається.
Варто нагадати, що єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску за місяць не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (704 грн).
Водночас з 1 січня 2017 року фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та віднесені до першої групи платників єдиного податку, мають право сплачувати єдиний внесок у сумі не менше за 0,5 мінімального страхового внеску (352 грн) із зарахуванням відповідних періодів здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу, тобто пропорційно сплаченому єдиному внеску.
Для підприємців, що перебувають на загальній системі оподаткування, та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, базою нарахування ЄСВ є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць – 704 грн.
Крім цього, з 2017 року якщо платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, вони зобов’язані сплачувати єдиний внесок за місяць в розмірі не меншому за мінімальний страховий внесок (704 грн).
Кампанія декларування
Нагадуємо, з початку 2017 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2016 року.
Обов’язок з подання річної декларації про майновий стан і доходи за наслідками 2016 року виникає у тих громадян, які протягом минулого року отримували доходи, що підлягають оподаткуванню, від осіб, які не є податковими агентами, у вигляді:
– вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна;
– доходів від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого та/або нерухомого майна;
– доходів від надання майна в лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм);
– інвестиційного прибутку;
– іноземних доходів.
За вибором платника податків декларації подаються за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою; поштою або засобами електронного зв’язку.
Звертаємо увагу, що поштою документи потрібно надсилати з повідомленням про вручення та з описом про вкладення не пізніше, ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання. Якщо ж декларація подається в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису, то надсилати її потрібно не пізніше закінчення останньої години граничного строку подання.
У разі необхідності, у Центрах обслуговування платників, декларанти зможуть отримати безкоштовні консультації і допомогу в заповненні податкової декларації про майновий стан і доходи. Бланки декларацій надаються платникам податків безкоштовно.
Граничні строки подання декларації:
– для громадян та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, – до 1 травня року, що настає за звітним. Останній день подання декларації за 2016 рік – 3 травня 2017 року;
Також варто зазначити, що з 1 січня 2017 року запроваджена нова форма декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 15 вересня 2016 року №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859».
Разом з тим, наголошуємо, що обов’язок платника податку щодо подання декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи:
– виключно від податкових агентів;
– від операцій продажу (обміну) майна, дарування при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок на доходи фізичних осіб.
Також повідомляємо, що громадяни, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2016 року, податкову декларацію можуть подати протягом 2017 року.
Гаряча лінія
Нещодавно Трускавецькому відділенні Дрогобицької ОДПІ проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з завідувачем сектору обслуговування платників Дмитрівим Володимиром Зеновійовичем.
Відповіді на цікаві запитання пропонуємо вашій увазі.
– Яка відповідальність передбачена за несвоєчасну сплату ПДФО за наслідками поданої річної декларації про майновий стан і доходи?
– За несплату узгодженої суми грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за наслідками поданої річної декларації про майновий стан і доходи у строк до 1 серпня року, що настає за звітним, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
– при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу;
– при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відс. погашеної суми податкового боргу.
Крім того, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня.
– Яка передбачена відповідальність у разі проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості?
– Відповідно до п. 6 ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції, зокрема у розмірі п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Згідно з ст. 26 Закону № 265 посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються до адміністративної відповідальності контролюючими органами.
Відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 155 прим. 1 КУпАП розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів відповідно до ст. 221 КУпАП.
– Яким чином платник повинен повідомити контролюючий орган про оскарження його рішення до контролюючого органу вищого рівня?
– Відповідно до п. 56.5 ст. 56 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов’язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.
При цьому платник письмово повідомляє контролюючий орган щодо оскарження податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення в довільній формі.
– У який термін СГ зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу та її документальне підтвердження відповідно до ст.ст. 73, 78 ПКУ з 01.01.2017?
– Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено Податковим кодексом України ).
У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Разом з тим, підпунктами 78.1.1, 78.1.4 та 78.1.9 п. 78.1 ст. 78 ПКУ встановлено термін для надання платниками податків пояснень та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень