З 9 вересня нові мінімальні ціни на алкогольні напої
З 9 вересня набирає чинності постанова КМ України від 09.08.2017 №634 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», якою внесено зміни до постанови від 30.10.2008 №957 та підвищено мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв.
Мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, інших зброджених напоїв, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п’ять зірочок, бренді ординарного, горілки виноградної та інших спиртових дистилятів і спиртних напоїв різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об’ємом (у відсотках) і місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків.
Тобто, мінімальна роздрібна ціна:
– за пляшку горілки 0,5 літра з вмістом спирту 40% становить 79,55 грн. (397,76*0,5*40/100);
– за пляшку віскі 0,5 літра з вмістом спирту 40% становить 159,80 грн. (799*0,5*40/100);
– за пляшку коньяку три зірочки 0,5 літра з вмістом спирту 40% становить 119,46 грн. (597,3*0,5*40/100);
– за пляшку коньяку п’ять зірочок 0,5 літра з вмістом спирту 40% становить 138,52 грн. (692,6*0,5*40/100).
Мінімальна роздрібна ціна на вина та вермути у тарі місткістю менш як 1 літр та більш як 1 літр, 1 літр у скляній тарі розраховується як добуток затвердженої мінімальної ціни та місткості тари, поділений на 0,7.
Тобто, мінімальна роздрібна ціна:
– за пляшку вина виноградного натурального 0,75 літра становить 39,64 грн. (37,00*0,75/0,7);
– за пляшку вина виноградного натурального з доданням спирту 0,75 літра становить 48,21 грн. (45,00*0,75/0,7).
Крім цього, відповідно до УКТЗЕД код 2204 10 – це «вина ігристі», мінімальна роздрібна ціна вин (2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 29 10 00) у скляній тарі місткістю 0,7 літра або 0,75 літра з 9 вересня становитиме 79,19 гривень.
Затверджено порядок функціонування Електронного кабінету
З 01 вересня 2017 року набрав чинності наказ Мінфіну України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету(далі – Порядок).
Порядок розроблено відповідно до підпункту 14.1.562 пункту 14.1 статті 14 розділу I Податкового кодексу України з метою реалізації платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами своїх прав та обов’язків, визначених Кодексом, іншими законодавчими та нормативно-правовими актами.
Зокрема, Порядком визначено загальні засади функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет», процедури ідентифікації користувачів, взаємодії з платниками податків та державними органами через Електронний кабінет.
Користувачами відкритої частини (загальнодоступної) Електронного кабінету є фізичні та юридичні особи, які мають вільний доступ до мережі Інтернет.
Користувачами приватної частини (особистого кабінету) – платники, які зареєструвалися в Електронному кабінеті після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та ЕЦП, а також уповноважені посадові особи державних органів, визначених відповідно до спільних наказів, укладених договорів (угод, протоколів) про інформаційну взаємодію між ДФС та державними органами (далі – уповноважені особи), які зареєструвалися в Електронному кабінеті, після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням ЕЦП з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та ЕЦП з метою виконання прав та обов’язків, покладених на такі органи згідно із законодавством.
Новий сервіс для платників та фінансових установ в Електронному кабінеті ДФС
ДФС створено програмний інтерфейс (API) та клієнтське програмне забезпечення для використання у зовнішніх програмних продуктах банків та інших фінансових установ з метою відправки та приймання електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків через Електронний кабінет (Програмний модуль).
Починаючи з 1 вересня 2017 року через взаємодію API «Електронного кабінету» та Програмного модуля забезпечується:
– завантаження файлів повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у національній та іноземній валютах, про відкриття/закриття рахунків платників податків у цінних паперах, про відкриття/закриття кореспондентських рахунків в установах банків, які формуються програмним забезпеченням фінансових установ;
– накладення на файл повідомлення електронних цифрових підписів (ЕЦП) відповідальних посадових осіб фінансових установ у встановленому порядку. Використовується ЕПЦ будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів .
– відправлення та приймання файлів повідомлень контролюючими органами;
– отримання квитанції про результати обробки переданого файлу (квитанції про одержання файла повідомлень (перша квитанція), про прийняття до оброблення файла повідомлень (друга квитанція)).
Програмний модуль та Інструкція з його використання розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Програмний модуль для формування та направлення повідомлень про відкриття/закриття рахунків.
Реєстрацію податкових накладних в ЄРПН зупинено: дії платника
У разі зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку має право подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування пояснення та/або копії документів, зазначені у п. п. «в» п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ.
Пояснення можна подати у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)1312602 (далі – Повідомлення).
Повідомлення (J(F)1312602) формується по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН, та до такого Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360102 у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МБ).
Обмеження диктується обмеженнями системного програмного забезпечення, яке не залежить від Державної фіскальної служби України. Як свідчить практичний досвід, 2 Мб достатньо для 1 вкладеного документа.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 101.16).
Про сплату єдиного податку – на « гарячій лінії»
На запитання платників щодо сплати єдиного податку фізичними особами – підприємцями відповідала ГДІ Трускавецького відділення Дрогобицької ОДПІ Роїк Наталя Ігорівна.
– Чи має право підприємець – платник єдиного податку здійснювати види діяльності, які не зазначені в його облікових даних?
– Пунктом 291.3 ст.291 Податкового кодексу України визначено, що фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим гл.1 р.XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п.297.1 ст.297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених гл.1 р.ХІV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п.291.2 ст.291 ПКУ).
У разі якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб (п.177.6. ст.177 ПКУ).
Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку не має права здійснювати в межах підприємницької діяльності такі види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.
– Які обмеження при застосуванні спрощеної системи оподаткування фізичними особами?
– Відповідно до ст. 291.5 Податкового кодексу не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання – фізичні особи – підприємці, які здійснюють:
– діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);
– обмін іноземної валюти;
– виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);
– видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
– видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
– діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ;
– діяльність з управління підприємствами;
– діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності) та зв’язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);
– діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
– діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;
А також фізичні особи – підприємці:
– які здійснюють технічні випробування та дослідження, діяльність у сфері аудиту;
– які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;
– страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;
– фізичні особи – нерезиденти;
– платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
– Чи виникає дохід у підприємця – платника єдиного податку при отриманні майна в безоплатне користування за договором позички?
– Згідно з п.п. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України продаж результатів робіт (послуг) – це будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об’єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг).
Пунктом 292.1 ст. 292 ПКУ визначено, що доходом фізичної особи – підприємця платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності
До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку (п. 292.3 ст. 292 ПКУ).
З огляду на зазначене, при отриманні майна у безоплатне користування за договором позички до суми доходу фізичної особи – підприємця платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду послуг з урахуванням звичайних цін.
– До якого контролюючого органу необхідно звертатись фізичній особі – власнику декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, для проведення звірки даних?
– Відповідно до підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
– об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
– розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
– права на користування пільгою із сплати податку;
– розміру ставки податку;
– нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Власники земельних ділянок, паїв при передачі їх в оренду «єдиннику» 4 групи звільняються від сплати земельного податку
Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ повідомляє, що відповідно до п. 281.3 ст. 281 Податкового кодексу України від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
Водночас п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
У п. 292 прим. 1.3 ст. 292 прим. 1 ПКУ передбачено, що підставою для нарахування єдиного податку платникам четвертої групи є дані державного земельного кадастру та/або дані з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно із ст. 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п.п. 288.2, 288.3 ст. 288 ПКУ).
Отже, фізичні особи – власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) звільняються від сплати земельного податку за земельні частки (паї), що передані в оренду платнику єдиного податкам четвертої групи на підставі договору оренди.
Як отримати витяг з Реєстру платників єдиного податку підприємцю?
Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ повідомляє, реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Державний фіскальний орган веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.
Отже підприємець – платник єдиного податку для отримання витягу з реєстру платників єдиного податку, повинен звернутися із запитом про отримання такого витягу до фіскального органу за місцем своєї податкової адреси.
Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Зазначений порядок визначений ст. 299 Податкового кодексу України.
Коли підприємець – платник єдиного податку зобов’язаний використовувати касовий апарат?
Реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:
– першої групи;
– другої і третьої групи (фізичні особи-підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсягу доходу, яких протягом календарного року – не перевищує 1000000 гривень.
У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень, застосування РРО для такого платника єдиного податку – є обов’язковим.
Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Обов’язковим є застосування РРО для платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту (п.296.10 ст. 296 Податкового кодексу).
Щодо порядку реєстрації розрахункових книжок
Розрахункова книжка використовується у випадках коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій.
Реєстрація розрахункових книжок здійснюється в контролюючому органі за місцем реєстрації книги ОРО.
Реєстрація першої розрахункової книжки в контролюючому органі відбувається одночасно з реєстрацією книги ОРО на окрему господарську одиницю або на РРО, другої та наступних – на підставі реєстраційної заяви.
Датою реєстрації першої розрахункової книжки є дата реєстрації книги ОРО.
Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 “Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій”.
Перед реєстрацією розрахункової книжки суб’єкт господарювання повинен забезпечити:
– заповнення на реєстраційній сторінці розрахункової книжки інформації про найменування, податковий номер суб’єкта господарювання;
– відсутність у розрахунковій книжці квитанцій із серіями та номерами, що повторюються;
– відповідне заповнення реєстраційної сторінки, яка може розміщатися на останньому аркуші разом з квитанціями.
На кожну розрахункову книжку, що подається на реєстрацію, необхідно встановити засіб контролю таким чином, щоб унеможливити розкріплення книжки без порушення цілісності засобу контролю.
Форму реєстраційної сторінки розрахункової книжки наведено в додатку 6 до Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок .
У разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви проводить реєстрацію розрахункової книжки шляхом внесення даних до інформаційної системи ДФС.
Після реєстрації суб’єкт господарювання заповнює рядки реєстраційної сторінки розрахункової книжки (номер книжки, дата реєстрації, найменування контролюючого органу, серія та номер першого бланка, кількість бланків, номер установленого засобу контролю), після чого розрахункова книжка вважається зареєстрованою. Кількість розрахункових книжок, що реєструються одночасно, не обмежується.
Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень