Володимир Голобутовський, відомий у Бориславі підприємець, пов’язаний із мережею магазинів «Гаманець», меценат і благодійник, мов метеор, спалахнув на політичній орбіті нашого регіону. Тріумфальний виграш виборів до Львівської обласної ради (як, зрештою, вся команда «Фронту змін» у Бориславі) змусив засоби масової інформації заговорити про феномен двох Володимирів — Голобутовського і Фірмана, міського голову Борислава. Власне, це стало приводом для нашої зустрічі з депутатом Львівської обласної ради Володимиром Голобутовським. Та виявилося, що зустрітися з паном Володимиром не так просто — він у постійних роз’їздах — то Київ, то Львів, де як член бюджетної комісії обласної ради вирішує питання ліфтів, вуличного освітлення, освіти і медицини Борислава. Та знаходить час, щоб привітати із 70-річчям подружнього життя родину Радванських зі Східниці. Кожна хвилина у нього зайнята. Нам випадково вдалося зустрітися на сходах Бориславського міського центру зайнятості, де й відбулося ця коротка розмова.
– Пане Володимире, Ви з величезним відривом виграли вибори…
– Так, але це було давно і про це треба забути. Вибори виграв не я, а вся наша команда. Люди нам повірили, то ж тепер треба працювати, щоб виправдати це довір’я, а не тішитися – ох, які ми хороші.
– Ви власник магазинів «Гаманець»?
– Я не власник магазинів, я голова ради засновників виробничо-торгової компанії «Сяйво», куди входять мережа магазинів «Гаманець», фабрика вікон і меблів. У нас працює більше 300 людей, 250 у Бориславі, а решта у Львові, Трускавці, Самборі, де є наші філії.
– Ви багата людина?
– Це питання відносне. Хтось вважає себе багатим, якщо має 1000 грн., а комусь мільйона доларів мало. Я людина забезпечена і самодостатня. Всього досягаю своїм трудом. І в цьому щастя.
– То чого вас понесло у політику?
– Кажуть, якщо ти не цікавишся політикою, то політика колись зацікавиться тобою. Щоб цього не сталося, я зіграв на випередження і прийшов у політику. Я ніколи не був байдужий до людей, до нашого міста. Завжди допомагав, чим міг. Та одного дня зрозумів, що всім не допоможеш навіть при найбільшому бажанні. Треба щось змінювати в нашій державі, в економіці, у психології людей. Зрештою, так само думає і Володимир Фірман, і більшість нашої команди з «Фронту змін».
– Чому ви обрали власне «Фронт змін?
– У багатьох аспектах мої погляди співпадають із програмними засадами Арсенія Яценюка, це по-перше. А по-друге, виборчий закон прив’язав нас до партій, серед яких ми вибрали «Фронт змін».
– На інавгурації Володимир Фірман назвав Вас головним двигуном команди. Чи не означає це, що Ви займете особливе становище і матимете найбільший вплив у Бориславі?
– Не знаю, чому міський голова назвав мене двигуном команди. Мабуть тому, що я (зрештою, як і В. Фірман) непосидючий трудоголік. Якщо беруся за якусь справу, то обов’язково доводжу до кінця. Я досяг певного рівня у бізнесі, але цього замало для мене, треба й далі вдосконалюватися, самореалізовувати свій потенціал, свої знання. Мені лише 42 роки і відчуваю, що можу багато зробити для людей Борислава.
– Ви і так багато допомагали людям як меценат і спонсор благочинних заходів.
– Так, це мій обов’язок як християнина. Але я не хочу про це говорити, бо робив усе і буду робити не для реклами, а для душі. Нехай моя благочинна діяльність, як сказано у Євангелії, буде таємною для світу, але відомою для Господа.
– Як у вас на сімейному фронті?
– Все гаразд. Маю дружину і двоє дітей – сину 16 років, дочці – 11.
– Що побажаєте нашим читачам?
– Віри у себе, і у свої можливості. Віра – це передумова і перша сходинка до успіху в особистому, сімейному чи суспільному житті. Вірою праведник житиме, як сказано у Святому Письмі. Але там ще сказано, що віра без діл мертва. То ж віруймо і творімо добрі діла – й успіх обов’язково прийде до нас.
Богдан Британ, газета «Нафтовик Борислава»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень