Історія падіння восьмої школи. Так напівсерйозно, а напівіронічно найменувала свій виступ вчителька з СШ І – ІІ ступеня міста Дрогобича Ольга Білецька. Починаючи від початків незалежності України і закінчуючи сьогоднішнім днем. Починаючи від Мирослава Глубіша і закінчуючи Олексієм ІІ. «Злий геній» восьмої школи – пан Фурдин, який встиг побувати у Дрогобичі на різних посадах, в тому числі був і в.о. мера міста. Але, на лихо, занесло його в школу № 8. «Полетіли» знамениті шкільні майстерні, каже вчителька, кваліфіковані спеціалісти почали покидати школу, кількість дітей почала зменшуватися, бо батьки вирішували давати своїх чад в інші навчальні заклади. Та школа вистояла і готова до боротьби і зараз, коли проти неї влада міста на чолі з Олексієм Радзієвським та Петром Сушком обрушили важку артилерію.
Історія падіння. Вже не восьмої школи, а влади Дрогобича – починаючи від міського голови і закінчуючи довготривалим очільником дрогобицького відділу освіти Петром Сушком. Які слова падали на адресу цих двох осіб, можете здогадатися. Скажемо лише, що обговорення теми освіти в Дрогобичі, планованих громадських слухань з приводу «оптимізації» дрогобицьких та стебницьких шкіл проходило у четвер, 7 березня, під час ХХХІІ засідання Дискусійного клубу Дрогобича.
Експертами виступили знані в Дрогобичі громадські діячі – Олександр Магльона та Святослав Сурма. Повний виступ Святослава Сурми подаємо окремою публікацією, натомість Олександр Магльона зосередив свою увагу на майбутніх громадських слуханнях з питань освіти. «Наскільки ця «оптимізація» є виправданою, прозорою, зрозумілою для тих, хто попав під неї?» – риторично запитував експерт і зауважив, що «за останні десять років в Дрогобичі не проводилися громадські слухання, а ті, що проводилися – це швидше профанація, ніж фаховий підхід до проблеми». Розповів пан Олександр і про зустріч так званої «робочої групи», на якій першу скрипку грала «група підтримки» пана Сушка та інших чиновників від освіти. Від себе додамо, що прикро писати про плазування тих вчителів, які заради збереження власної шкіри готові «вчити уму-розуму» своїх колег, яких мають намір «оптимізувати». «Приходьте до нас, подивіться, як потрібно працювати» – всі ці казочки а-ля Дід Панас добре знайомі нам не те що з кучмівських, а й з радянських часів…
Після виступів експертів посипалися запитання та висловлення власних думок. Святослав Грабовський, Хосе Турчик, Василь Лялюк, Володимир Ключак, Валерій Каленюк-Краковецький, Богдан Гринчишин, Анатолій Власюк, депутати Михайло Ваврин та Юрій Яцків – кожен мав можливість висловити свою позицію. Кому вигідна така «оптимізація»; хто винен – Міністерство освіти Табачника чи все ж дрогобицька влада; яку користь матиме від укрупнення шкіл університет; малоініціативність та «непедагогічність» дрогобицьких чиновників від освіти; інертність дрогобицької громади; ставлення депутатів до освітніх проблем як до другорядних – це приблизний спектр тем, які обговорили на Дискусійному столі. Якщо коротко, то тези виступів такі: «оптимізація» вигідна не місту, а конкретним людям та «кланам», які «поклали око» на майно та землю навчальних закладів; вина за те, що відбувається, повністю лежить на дрогобицькій владі, а Міносвіти чи львівські чиновники тут ні до чого; університет претендує на стадіон та приміщення школи; громада не готова рішуче виступити на захист прав та свобод, а якщо такі виступи й відбуваються, то вони є спорадичними і їхніми організаторами та учасниками є ті суб’єкти, чиї права влада занадто сильно вже ущемляє; в бюджетній чи земельній комісії зосереджено найбільше депутатів, тоді як в освітній лише четверо, з них один інспектор міськво і одна директор школи.
Дискусія набрала гостроти, коли до неї приєдналися вчителі СШ І-ІІ ст. № 8 на чолі з в.о. директора школи Наталією Чайковською. І директор, і згадувана вище Ольга Білецька, котра найдужче постраждала від директорування пана Фурдина, і вчителька Віра Гнатів, і інші вчителі висловлювали свою позицію, яка зводилася до незгоди із закриттям цієї школи. До речі, нещодавно мер міста Олексій Радзієвський побував в навчальному закладі, як то кажуть, «кинув оком» та оцінив справжню вартість і споруди, і землі біля неї, так що вчителі усвідомлюють: боротьба не буде легкою. Інформаційна атака через газети, радіо, телебачення має на меті сформувати викривлене уявлення громади міста про школу як неперспективний та малопривабливий заклад, якого треба чимшвидше позбутися і від цього буцімто виграють усі. Але школа не збирає здаватися, хоч вчителі ще не знають, яких підстав та підніжок можна чекати від влади. Адже скоро завершиться конкурс на посаду директора і не виключено, що влада попробує поставити свого, слухняного, який покірно виконає забаганки щодо «оптимізації».
«Міськвно – це внутрішнє закрите середовище, яке не генерує ідей і гальмує розвиток… В Дрогобичі немає ні гуманітарної політики, ні національно-патріотичного виховання», – підвів жирну риску під дискусією депутат-батьківщинівець Михайло Ваврин. Олександр Магльона додав, що «влада Дрогобича не терпить перспективних людей, які мають інший погляд». Зауважимо, що замість «Дрогобича» можна спокійно поставити «Трускавця» і правильність тези ще дужче посилиться.
Олександр Магльона висловив припущення, що влада попробує маніпулювати, щоб громадські організації не змогли провести громадські слухання, але навряд чи це їй вдасться. Хоча «є небезпека реваншу, бо влада не любить, коли громада дає їй ляпас», зауважив експерт. Неначе вирваною з потойбіччя, нереальною та фантастичною виглядала інформація про стан освіти в Калуші – місті, про яке надто часто говорять дрогобичани, беручи за приклад, але нічого не роблячи, щоб і дрогобицька влада була на такому ж рівні, як в Калуші.
«В площині кожного конфлікту шукайте чиїхось приватних інтересів», – ця мудра сентенція з вуст Олександра Магльони якнайкраще відповідає ситуації із «оптимізацією освіти по-дрогобицьки». А громадський діяч Богдан Гринчишин був більш конкретним: «В Дрогобичі, як і в Україні – проблема в одній людині. Владі впадають в око певні будівлі – так у 1998-2002 було з бальнеологією, так тепер є з восьмою школою». «Є дружні сімейні зв’язки між сім’ями Радзієвських і Скотних. Корумпована схема діє і буде діяти», – дещо недипломатично завершив свою думку пан Гринчишин. Громадський діяч висловив побоювання, щоб влада не вихолостила зміст майбутніх громадських слухань і в такому побоюванні є раціональне зерно. Та Святослав Сурма (один з ініціаторів проведення громадських слухань) залишається оптимістом, хоча й розуміє, що резолюція громадських слухань та рішення депутатського корпусу можуть бути прямо протилежними за змістом і нема на то ради.
Як зауважив депутат Михайло Ваврин, ще не все втрачено. Є 28 депутатів, які підтримують поіменне голосування. А власне поіменне голосування є тим дієвим механізмом, яке зможе зробити владу на місцях прозорою. Бо якось дивно, що опозиція («Свобода», «Батьківщина», «Фронт змін», «УДАР» та інші) блокує трибуну Верховної Ради, аби досягти прозорості в справі голосування, а представники тих же політичних сил на місцях ловлять рибку в каламутній воді колективної безвідповідальності.
А тим часом восьма школа в Дрогобичі готується до Дня Європи. Не виключено, що намагання окремих корупціонерів вхопити ласий шматочок дрогобицьких землі та майна буде висвітлено і на європейському рівні. Чи зможуть сказати панове Радзієвський та Сушко фразу «ці руки чисті»? Хоча казати можна багато. Вже був один, що таке заявляв.
Отже, закриття шкіл в Дрогобичі та Стебнику з гарячої війни переросло у війну холодну. Перемир’я мудрі стратеги використовують не тільки для відпочинку, а й для інших цілей. Переможе дрогобицька влада з відділом освіти восьму школу чи ні? Результат багато в чому залежить від стратегії керівництва…
Володимир Ключак
До теми. Шкільна освіта: стан, проблеми, перспективи
Останні роки основна проблема шкільної освіти звелася до двох тенденцій: зменшення числа учнів та подорожчання комунальних послуг. Тому в останні роки оптимізація навчання – головний тренд освіти. «Оливи у вогонь» долили чиновники зі Львова, вимагаючи від місцевих керівників конкретних показників з оптимізації, іншими словами скорочення витрат на освіту.
Для розуміння, де ми знаходимося, дізнаймося як ці питання вирішують інші. Почнімо із Європи, куди прагнемо потрапити. У Бельгії більше половини шкіл належать громадським товариствам батьків учнів, які здійснюють управління школами. У Польщі, школи, які потрапляють у скруту, можуть бути передані громадським організаціям, які перебирають управління школою, зберігаючи державне фінансування. Тут економія досягається скороченням адміністративних витрат та використання волонтерів.
У нашому пострадянському суспільстві – це виглядає недосяжним, але сьогодні ми починаємо йти до цього, розпочавши підготовку до громадських слухань пришкільну освіту.
Більш цікавим виглядатиме досвід найближчих сусідів. У Самборі оптимізацію акцентували на об’єднанні позашкільних закладів (як і у нас, їх п’ять). І у в скорочений адміністративний апарат, зріс відсоток охоплення позашкільною освітою. Створено навчальний комплекс (садочок-школа), па який отримано додаткові кошти на облаштування з обласного бюджету. Зараз готується проекти на ще два таких комплекси.
У Бориславі оптимізацію вирішили проводити акцентувавши на енергозберігаючих кроках. Тут вирішили різко скоротити затрати на обігрів приміщень (пластикові вікна та утеплення стін). Утеплили три школи, в планах ще чотири
У Дрогобичі освітянськими менеджерами було запропоновано об’єднати три пари шкіл. При цьому мали б вивільнитися три приміщення 8, 11 та 15 шкіл, а 3, 16 та 18 школи змогли б поповнити кількість учнів, від шкіл, що закриваються та їхніми ж педагогічними кадрами. Це рішення дається не просто, оскільки є спротив батьків, бо треба дітей відправляти до школи на більшу відстань. Є спротив педколективів, оскільки не мають гарантії збереження робочих місць. Є багато запитань про долю приміщень, що вивільняються, про долю земельних територій та допоміжних будівель, які використовувалися школами. Є иеясність яка ж конкретна у гривнях економія очікується? І т.п.
Щоб зняти напругу, через раптово запропоноване вище рішення, прийняте міською сесією та під тиском громади тимчасово відмінене, щоб поінформувати громадськість про причини таких радикальних кроків, щоб запропонувати альтернативні рішення проведення оптимізації шкільної освіти у Дрогобичі і стали покликані громадські слухання, які ініціювала громадськість 26 лютого цього року. Слухання планується провести в кінці квітня, на початку травня. До цього буде проведено цілий ряд заходів для створення кола фахових експертів та громадськості для обговорення різних підходів до вирішення цієї далеко не однозначної проблеми.
Проблеми в освіті, які намагаємося вирішити з’явилися не сьогодні. Вже роки вони накопичувалися і потребують свого якщо не вирішення, то, принаймні, створення тенденцій для зменшення їхнього впливу.
Для цього мала б служити місцева «Програма розвитку освіти», тому цікавим є виконання її до кінця 2012, які її результати. Не менш актуальним виглядає створення нової «Програми розвитку… до 2017р.», які пріоритети там будуть виставлені, чи матиме вона обговорення колективами шкіл та громадськості. Ось важливі питання, відповіді на котрі ще очікується.
Цікавим виглядає персональний склад педагогічної колегії при відділі освіти, яка комплектується виключно керівниками міської освіти та голови міста. Можливо доцільним є переглянути пункти положення про відділ освіти та вказати квоти на представництво шкіл, університету та осіб із експертного громадського середовища.
Багато проблем можна було б вирішити створенням прямого містка для спілкування громадськості, батьків та педагогів, створивши свій сайт чи наповнюючи свою сторінку на міському порталі. Це в рази б підвищило б прозорість дій міського відділу освіти, формувало б розуміння його кроків. Попереднє опитування педагогів засвідчило повну їхню необізнаність про міський освітянський бюджет та критерії його розподілу, про статистичні освітянські дані в масштабах міста, про можливі державні програми та умови участі в них, про європейські гранти на освіту і багато іншого. Знання цього дасть розуміння освітньої політики, викличе до дії позитивний творчий педагогів та громадськості.
Кадрове питання найбільш важке. Вже роками перенасиченість нашого міста педагогічними кадрами вже давно від позитивного впливу перетворилося на справжню біду, оскільки творить великі спокуси. При цьому склалася ситуація, коли за якість призначеного керівництва шкіл та педагогів персональна відповідальності розмита. Можливо вартує переглянути «Положення про міський відділ освіти» та внести такі розділи як відповідальність конкретних осіб за зроблені призначення або робити їх на конкурсній основі, сформувати конкретні критерії оцінки якості роботи педагогічних працівників чи педагогічних менеджерів різних рівнів.
Важливим моментом може служити втілення технології залучення коштів з поза меж бюджету. Батьки дітей, які готові власним коштом підняти рівень знань своїх дітей формують на сьогодні тіньовий фонд репетиторства, який за приблизними даними складає декілька мільйонів гривень. Це джерело створення десятків реальних нових тьюторських педагогічних робочих місць та виведення цих значних сум з тіні. Розуміється, що таку роботу не робиться одномоментно, але проведення широкого обговорення вже на часі.
На завершення хочеться запросити до відкритого діалогу наших міських освітянських менеджерів, щоб отримати від них відповіді на поставлені запитання. Маємо намір запропонувати педагогічним колективам у десятиденний термін провести внутрішні розмови про проблеми та способи їх подолання, віднайти власний вклад для їхнього вирішення та на підставі отриманих пропозицій провести їхнє обговорення через два тижні на круглому столі, який би послужив предтечою загальноміських громадських слухань.
Святослав Сурма, один з ініціаторів громадських слухань, ГО «Небайдужі Дрогобичани»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень