Наступного тижня звітуватиме Східницький селищний голова Іван Піляк. Звіт проходитиме 20 грудня у приміщенні Східницької селищної ради за участі депутатів селищної ради та активних громадян селища. Оскільки стрімкий розвиток курортного селища постійно привертав увагу мешканців Борислава та всього Дрогобицького регіону редакція вирішила напередодні звіту поставити селищному голові Східниці декілька запитань.
– Пане Іване, будемо відверті, кінець року у часі десь співпадає із першим роком роботи на посаді селищного голови тепер уже другої Вашої каденції. Думаю, не ображу Вас, коли розпочну нашу розмову із конкретного запитання: яким минулий 2016 рік виявився для Східниці?
– Якщо брати до уваги, що 2016 рік для селища був непростим. На сході України надалі триває війна. Економіка держави знаходиться у стані стагнації. Стрімко зросли ціни на енергоносії, що у свою чергу десь вплинуло на реальні доходи людей, більшість із яких уже не можуть дозволити собі просто приїхати до Східниці, щоб поправити своє здоров’я чи відпочити. Такі реалії нашого українського життя. Якщо виходити із показників бюджету, а також взяти до уваги те, шо вдалося зробити в селищі упродовж року, то можна сказати, що минулий рік виявився для Східниці у цілому вдалим. Бюджет селища перевиконаний майже в три рази. Якщо ми закладали у програму року надходження на рівні 6,5 млн. грн., то за 11 місяців до казни селища надійшло 17,7 млн. грн.
– У чому, на Ваш погляд, полягає секрет фінансового успіху Східниці?
– У систематичній щоденній роботі щодо збільшення надходжень до селищної казни упродовж п’яти останніх років. Фінансовий успіх Східниці базується на виважених підходах до формування та наповнення бюджету, а також на розумінні суб’єктами підприємницької діяльності та селищної громади необхідності сплати місцевих податків та зборів. Кропітка багаторічна робота громадського активу щодо збільшення бюджетних доходів селища дала свої перші реальні результати. У нашому нинішньому фінансовому благополуччі було багато кроків. У нас були суди із Укрнафтою та обленерго навколо орендної плати за землю, які врешті-решт дали результат. Свій позитивний вплив на надходження до селищного бюджету зробив також акцизний податок, який реально підтвердив турботу держави про наповнення місцевих бюджетів. За 11 місяців надходження до бюджету з продажу підакцизних товарів на території селища склали 1,5 млн. грн. Суттєве поповнення бюджету відбулося також за рахунок надходжень податку з нерухомості. Не беруся прогнозувати, що буде із цим податком у наступному році у зв’язку із збільшенням мінімальної заробітної плати до 3200 грн., але хочу відзначити, щоб нам вдалося домогтися найважливішого – місцеві податки та збори у селищі платять усі.
– У народі кажуть, що додаткові надходження відкривають ширші можливості для вирішення важливих питань. Що суттєвого вдалося зробити у Східниці в минулому році за рахунок додаткових коштів?
– Думаю, що формула «додаткові надходження – нові звершення» у підході до аналізу роботи Східницької селищної ради є не зовсім вдалою. Як правило, господарка будь-якого населеного пункту в нашій країні далека від ідеалу. Східниця не є винятком із цього правила. У селищі завжди потрібно щось робити. Господарка велика і постійно потребує вкладень. На дві з половиною тисячі населення тільки комунальних доріг у селищі маємо 32,5 кілометра. Серед них є такі, які не те що не бачили асфальту, а ніколи не були підсипані. І ці вулиці сьогодні робляться. Поступово вулиця за вулицею підтягуємо селищні дороги до єдиного стандарту. Проте найголовнішим досягненням цього року в Східниці, мабуть, є те, що ми розпочали будувати в селищі каналізаційні колектори. Ще задовго до початку робіт, ми подали проекти будівництва очисних споруд у селищі на конкурс, що проводиться Фондом регіонального розвитку Міністерства інфраструктури України, а також на отримання грантових коштів у рамках транскордонного співробітництва Євросоюзу.
Зрозуміло, що бажання мати власні очисні споруди породило потребу транспортування до них стоків. Відразу зазначу, що будівництво власних очисних споруд – це дуже значний інфраструктурний проект, вартість якого складатиме орієнтовно близько мільйона доларів. Тому ми вирішили не чекати, а розпочати роботи із будівництва колекторів. Коли підтягнемо колектори, тоді почнемо конкретно вирішувати питання будівництва очисних споруд. Зрозуміло, із допомогою Фонду регіонального розвитку чи грантових коштів Євросоюзу, реалізувати це було б значно простіше. Але практика участі в багатьох конкурсах дає розуміння, що перемогти у конкурсі на реалізацію такого об’ємного проекту надзвичайно складно. Тому розраховуємо у першу чергу на власні сили. Цього тижня маємо завершити роботи по будівництву колектора по вул. Незалежності, далі – В. Чорновола та І. Котляревського. Таким чином буде створено передумови на переведення стоків одного кварталу селища на очисні споруди. Звісно, хотілося, щоб бориславський водоканал вишукав можливості забезпечити цей мікрорайон централізованим водопостачанням, що у свою чергу дало б можливість влітку провести асфальтування доріг та облаштування тротуарів на усіх вулицях цього мікрорайону. Але чи знайде водоканал кошти для прокладення хоча б магістрального водогону на цих вулицях сказати складно. Можна було б вирішити питання шляхом цільової субвенції. Хочеться сподіватися, що у новому році спільно із міською владою Борислава нам вдасться знайти взаємовигідне вирішення цієї проблеми.
– Ви зачепили питання роботи водоканалу та води. Для Східниці ця проблема завжди була актуальною і мала дві складові: питтєву воду для загального вжитку, яку постачає курорту Бориславський водоканал, та лікувальні води Східницьких джерел мінеральної води. Що скажете з цього приводу?
– Картина із питтєвою водою, яку постачає Бориславський водоканал, у цьому році не була настільки проблематичною, у порівнянні з попередніми роками. Ми розуміємо і вимушені миритися, коли перебої у водозабезпеченні селища викликані природними катаклізмами і пов’язані із замерзанням чи замуленням водозабору в Рибнику. Хоч треба відзначити, що минулий рік був відносно рівним у забезпеченні Східниці водою. Особливих зривів у роботі водоканалу не було. Тому десь треба зробити респект комунальній службі Борислава, якій вдалося відпрацювати рік у такому режимі. Окрім того, у забезпеченні Східниці чистою питною водою дали свій позитивний результат комплекс заходів із встановленням окремої резервної ємності чистої питтєвої води на Бухові, яка дозволяє забезпечувати селище водою цілодобово. І хоч час від часу у Бориславі можна почути безпідстиавні звинувачення селища у несанкціонованому відборі води, проблем Східниця із постачанням питної води упродовж року не мала.
– А що вдалося зробити у вирішенні питань, пов’язаних із функціонуванням джерел мінеральної води? Чи надалі питання джерел залишається для мешканців одним із найболючіших питань?
– Що стосується проблеми джерел мінеральної води Східниці, то у цьому питанні нам також вдалося досягнути певного поступу. П’ять років ми десь топталися на місці, доки депутати не змінили керівника комунального підприємства. Що це дало? Мені тут підготували вибірку зробленого у вирішенні проблем джерел мінеральної води. Я зараз просто перерахую заходи, а після того нехай люди самі вже роблять висновки – мало це для одного року роботи чи достатньо. Отже, упродовж року були зібрані вся експлуатаційна технічна і медично-біологічна документація, річні звіти гідрогеологічної режимно-експлуатаційної станції (ГГРЕС). Проведений аналіз на предмет відмінностей сучасного стану джерел у порівнянні з минулим. Відновлені режимні спостереження і в майбутньому вже не допускатимуться перерви в їх експлуатації. Наявність таких багаторічних даних спостережень за родовищем дає змогу прогнозувати його експлуатаційні характеристики і реагувати на природні та людські загрози. Створюється нова ГГРЕС з можливістю постійно забезпечувати режим і експлуатацію родовища. Створюється громадська некомерційна організація з наукового супроводження родовища з числа працівників оздоровниць на медично-біологічних базах оздоровниць курорту, які будуть проводити систематичну оцінку фізіологічної активності мінеральних вод на основі відомих і нових методик. Комунальним підприємством «Східницькі Джерела» встановлені правовстановлюючі документи підприємства – проведено перереєстрацію керівника, печатки, паспортів джерел №№ 3, 5, 6, 21, 21-А, 25, 26, затверджено нову редакцію Статуту комунального підприємства, зроблено замовлення «Польового обстеження джерел та свердловин №№ 3, 21, 21-А, 25, 26,1-С, 2-С, 18-КД», затверджено Програма розвитку Східницького родовища мінеральних вод на 2016 – 2020 роки, підписано Меморандум «Про партнерство та співпрацю» між Східницькою селищною радою, комунальними підприємствами «Східницькі Джерела», «Господарник» та зацікавленими в цьому громадянами України, організований круглий стіл за участю представників місцевого самоврядування, керівників готелів приватних садиб, представників бізнесу та громадою Східниці, проведено бактеріологічний аналіз джерел №№ 3, 21, 21-А, 25, 26,1-С, 2-С, 18-КД «Львівським обласним лабораторним центром Держсанепідслужби України», а також бактеріологічний аналіз річки Східничанкита її притоків, відновлено самовплив джерела № 3, виконане розпорядження Львівської обласної державної адміністрації щодо інвентаризації східницьких джерел та свердловин Східницького родовища мінеральних вод. КП «Східницькі джерела» звернулося з листом та отримало дозвіл селищної ради щодо проекту землеустрою для виділення земельних ділянок на джерелах та свердловинах для обслуговування та наведення благоустрою на Східницькому родовищі на підставі Акту інвентаризації східницьких джерел і свердловин, а також щодо встановлення бюветів, ремонту та будівництва каптажних і надкаптажних споруд, облаштування благоустрою прилеглих територій та зон санітарної охорони на джерелах №№ 2, 3, 5, 6, 21, 21-А, 25, 26. Окрім того, проведена чистка-промивка мінералопроводів на свердловинах № 2-С, 18-КД, хімічний аналіз джерел та свердловин №N 9 21, 21-А, 2-С, 13-С, 18-КД, 21-С та виготовлені паспорти на свердловини № 13-С, 26, 31-С, 32-С. Готується технічна документація для оформлення права власності на каптажні та надкаптажні споруди 17 свердловин та джерел. Замовлені та підготовлені проектно-кошторисні документації щодо питтєвої галереї на вулицях Котляревського (18-КД), Зарічній (21, 21-А) та замовлена і підготовлена проектно-кошторисна документація щодо встановлення підпірної стіни на вулиці Зарічній (21, 21-А), а також проектно-кошторисна документація щодо каптажної споруди на вулиці Зарічній (21, 21-А). Готується проектно-кошторисна документація для участі в Програмі обласного конкурсу мікро-проектів місцевого розвитку у Львівській області щодо будівництва бюветів. Реєстрація проектів з 1 до 30 грудня 2016 року. Відновлена свердловина № 13-С, яка знаходиться біля джерела № 3. Здійснено благоустрій прилеглих територій: доріжка – 250 погонних метрів, освітлення доріжки, міні-бювет, мінералопровід, лавочки.
– Мушу визнати, що перелік переконливий. Складається враження, що джерела мінеральної води знаходилися у полі зору східницької влади упродовж року?
– Хочу зазначити, що 2016-й рік був оголошений Східницькою селищною радою роком захисту і розвитку Східницького родовища мінеральних вод. Подібне рішення було продиктовано тим, що Східниця є бальнеологічним курортом, який розвивається та володіє потужним потенціалом завдяки унікальним мінеральним водам із різним фізико-хімічним складом. Ключовою умовою підтримки та розвитку Східницького родовища мінеральних вод є цілеспрямована політика місцевої влади, яка чітко окреслена і служить меті представлення та популяризації туристичних можливостей Східниці. У її рамках, власне, і втілюються в життя конкретні плани по догляду за цілющими джерелами, які включають в себе короткострокові та довгострокові заходи зі збереження й оздоровлення родовищ мінеральних вод. Здійснюється оцінка сучасного стану першої та другої зон санітарної охорони суворого режиму з метою виявлення суттєвих порушень джерел забруднень зі щоденним контролем ситуації. Проводиться системний аналіз відмінностей проекту і реального стану всіх санітарних зон (площі формування води, забудови, визначення місць підвищеного антропогенного впливу на зони формування мінеральних вод, які в 70-х роках минулого століття ще ніхто не передбачав (ринки, базари, кафе і таке інше). Здійснюються роботи з аналізу стану вод всіх річок в межах родовища на предмет бактеріального забруднення. Виявляються незаконно пробурені свердловини і здійснюється їхня ліквідація. Проводиться робота із з’ясування сучасного стану свердловин, які є на загальному геологічному плані і які мали бути ліквідовані після закінчення етапу розвідки родовища, здійснюється ліквідація тих, які залишилися безгосподарними. У плані розвитку матеріально-технічної бази курорту передбачені насамперед такі заходи, які захистять родовище від забруднення, перевантаження, зменшення зон формування підземних вод. Організоване каналізування всіх джерел стічних вод, очищуються русла і самі річки. Тому розмови про короткотермінову перспективу східницьких джерел, а відтак самого курорту не мають під собою реального підґрунтя. Сьогодні у Східниці створена і діє система спостереження з метою попередження змін експлуатаційних характеристик, а також якісних характеристик води.
– У Бориславі сьогодні активно обговорюється питання створення великої об’єднаної Бориславської громади, у яку повинні увійти 14 населених пунктів Дрогобицького району, включаючи селища Підбуж та Східницю. У той же час селищні громади і Східниці, і Підбужа виступили з ініціативами утворення двох окремих спроможних громад із центрами, відповідно, у Підбужі та Східниці. Чи вдається селищній громаді знайти порозуміння із громадами сільських населених пунктів рекреаційної зони Карпат, які повинні увійти у окрему спроможну територіальну громаду із центром у Східниці?
– Якщо б об’єднання громад відбувалося сто років тому, то, зрозуміло, питання центру такої громади не виникало би. Борислав і Східниця були потужними центрами нафтовидобутку і мали один вектор розвитку. Сьогодні реалії зовсім інші. Борислав є промисловим містом, Східниця завдяки мінеральним джерелам більше сорока років поспіль розвивається як бальнеологічний курорт. Причому статус Східниці як курорту офіційно визнано на державному рівні. Тому найдоцільніше, щоб селище розвивалося по тому вектору, за яким воно розвивається сьогодні. Я не маю, жодного застереження щодо розвитку Борислава як промислового міста, навіть за тих обставин, що зараз багато говориться, що в районі Трускавця на Тустановичах є джерела мінеральної води. Ніхто не заперечує права Борислава на їх розвиток. Але якщо ми хочемо навколо курорту Східниця розвивати рекреаційну відпочинкову зону, то, відповідно, вектори розвитку Борислава та Східниці якось зводити в одне не випадає. Давайте спробуємо бодай на мить поставити себе на місце голови великої об’єднаної Бориславської громади і визначити пріоритети розвитку цієї громади. Борислав – промислове місто. Східниця – курорт. Підбуж повинен зорієнтуватися на що? На сільськогосподарське виробництво, промисловість чи відпочинковий туризм? На який вектор розвитку повинні націлюватися села гірської зони, які увійдуть у склад великого Борислава. Адже філософія об’єднання громад зводиться у першу чергу до самодостатності об’єднаної громади, а сам факт об’єднання повинен стимулювати їх розвиток. Якщо брати села гірської зони Опаку, Рибник, Майдан, то вони сьогодні уже зорієнтовані на розвиток відпочинку та активного туризму. У якому напрямку повинні розвиватися Бистриця, Довге, Старий і Новий Кропивник. А це першочергові питання, на які голова великої громади об’єднаного Борислава повинен знайти відповіді ще задовго до самого процесу об’єднання. Я, для прикладу, не вірю, що навіть найталановитіший менеджер-управлінець здатний справитися із подібним завданням та зможе забезпечити сталий і ефективний розвиток такої, даруйте на слові, різношерстої громади. Тому стою на позиції утворення окремих спроможних Східницької, Підбузької та Бориславської громад. Нехай вони попрацюють в статусі окремої громади, а вже після того будемо робити висновки щодо їх спроможності.
– Але тим не менше, попри Ваші переконливі аргументи, селищній громаді Східниці чомусь так і не вдалося переконати мешканців навколишніх сіл об’єднатися в єдину спроможну територіальну громаду із центром у Східниці?
– Якщо б утворення об’єднання залежало виключно від самої громади, то об’єднана Східницька громада була би створене ще восени минулого року чи на гірший випадок вибори голови об’єднаної громади відбулися б уже в березні наступного року. Основним гальмом адміністративно-територіальної реформи та процесів об’єднання є сільські голови, які бояться втратити свою посаду. Вони розуміють, що процес об’єднання тягне за собою вибори, за результатами яких вони втрачають і посаду, і, зрозуміло, реальну владу, яку їм дає ця посада. Після створення об’єднаної територіальної громади у селах залишаться старости, які зосередять у собі значну частину адміністративних послуг, але уже будуть позбавлені тих впливів при вирішенні питань, які закріплювала за ними посада сільського голови. Механізм вирішення цієї проблеми простий. Треба зібрати село, провести повноцінні громадські слухання, на підставі яких провести відповідне рішення сесії сільської ради. Але таких загальних обговорень проблеми сільські голови чомусь не роблять. Очевидно, через те, що бояться. Бояться йти на наступні вибори. Бояться змінити щось у своєму житті. І через їхній неподоланий страх через якийсь час почне потерпати уся сільська громада.
– Що очікуєте від наступного року? Чи є підстави для оптимізму? Чи можна сподіватися, що Вогняний Півень закукурікає голосно в Східниці?
– Мушу зауважити, що не звик чогось очікувати. Як селищний голова Східниці, добросовісно виконую свою роботу. Свою роботу добросовісно виконує також Східницька селищна рада. Через те живемо не очікуваннями, а за результатами своєї праці. Сьогодні Східниця бере участь у багатьох інфраструктурних конкурсах і має надію, що зможе використати для розвитку селища грантові кошти. Проте це зовсім не значить, що ми будемо сидіти та очікувати результатів цих конкурсів та надходження коштів. Більшість своїх проблем селище навчилося вирішувати за рахунок власних ресурсів. Я уже наводив приклад будівництва колекторів. Для прикладу, каналізування лише вулиці І. Котляревського вимагало більше 1,2 млн. грн. Для бюджету селища це дуже великі кошти, бо сьогодні ми будуємо у Східниці п’ять таких колекторів. Але ми розділили роботи на декілька етапів і сьогодні по-суті уже завершуємо ці роботи. У кілька етапів ми проводили ремонт вул. Т. Шевченка, який тривав три роки поспіль і повен завершитися у цьому році. Таким чином найдовшу вулицю селища буде відремонтовано за кошти селищного бюджету від початку і до кінця. Так що очікування не надто підходить для східницької громади та влади. Ми більше схиляємося до теорії малих кроків, коли з року в рік поступово виконується певні обсяги робіт, які селищу під силу виконати, виходячи із наявних у його розпорядженні ресурсів. Тому наступний рік звикли планувати, виходячи із наявних ресурсів. А роботи вистарчає. Окрім уже окреслених обсягів, маємо багато вулиць, які хочемо відремонтувати капітально, включаючи прокладення каналізації, водогону та облаштування тротуарів. Є багато роботи по завершенню ремонту в комунальних будинках. Плануємо у 2017 році завершити капітальний ремонт усіх комунальних будинків, які знаходяться на балансі КП «Господарник» чи передаються на утримання новоутворених ОСББ. Користуючись нагодою, хотілося висловити подяку усім працівникам КП «Господарник», на плечі яких лягає основний тягар робіт по утриманню порядку в селищі. Минулого року ми реставрували нижній клуб, то, зрозуміло, що у наступному пасувало б облаштувати у ньому котельню, що дасть змогу вдихнути разом із теплом у цю споруду нове життя. Це так би мовити, контурно окреслена програма діяльності Східницької селищної ради на наступний рік. Є ще чимало робіт, про які я не згадав у нашій розмові. Проте можу запевнити, що вони також будуть виконуватися. Східниця не має намірів збавляти темпів свого розвитку, а методично, крок за кроком буде продовжувати рухатися вперед.
Розмову записав Петро Магур, часопис «Нафтовик Борислава»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень