Нещодавно відбулась приватна розмова між мною і керівником підрядної фірми, яка проводила роботи з реконструкції спортивного ядра (футбольного поля) Стебницького стадіону, – Іваном Володимировичем Шулаком.
Направо й наліво говорять усім, що він зробив у Стебнику одне з найкращих футбольних полів у регіоні, тоді як ФК “Стебник” вже другий рік грає на футбольному полі школи № 6, яке за розмірами не відповідає рівню змагань, що проводяться. Де тут логіка, де тут правда? А правда тут одна: підрядник не дотримав даного слова і не виконав узяті на себе зобов’язання. Роботи виконані невчасно, були порушені всі терміни здачі об’єкту, все зроблено не дуже якісно і не в повному обсязі.
Хто тут винен? Іван Володимирович каже, що “Львівобленерго”, яке невчасно перерахувало кошти. Але як я пам’ятаю, була домовленість, що на початок робіт підряднику виділять сто тисяч гривень, що й було зроблено, а решту двісті тисяч – після виконання робіт. Комісія прийняла роботу і підписала акти виконаних робіт. З цим усі сторони погодились. І тут підрядник не дотримав слова, щоб закінчити всі роботи до кінця 2008 року. Він розтягнув їх аж до 2010 року. Футбольне поле і нині не готове.
Іван Володимирович звинувачує всіх, крім себе. Це реакція самозахисту, реакція нерозуміння того, що своїми діями він підвів інших людей. А це вже не по-чесному, це вже несправедливо. Якщо людина дала слово, тим більше у бізнесі, вона повинна його дотримати, почала роботи – повинна довести їх до логічного завершення. Спочатку виконай свої зобов’язання, а потім вимагай від інших. Інакше з такими людьми в бізнесі ніхто не захоче мати справу.
У нас, в Україні, є таке прислів’я: яка корова багато мичить, вона мало молока дає. Яка людина багато говорить, мало робить. І я в цьому переконався. Іван Володимирович полюбляє багато говорити і обіцяти, а мало робити і шукати винних не в собі, а в інших. Чому я так кажу? Та тому, що Іван Володимирович в трьох випадках обіцяв, говорив і не дотримував слова. Це було сказано у присутності багатьох людей. В першому випадку він сказав: якщо довірите мені цей об’єкт, я виконаю всі роботи упродовж місяця-півтора. Іван Володимирович мав півроку – і роботи вчасно не виконав. Залишилось біля 20 тисяч гривень неосвоєних коштів, і він сказав, що закупить насіння трави, щоб засіяти футбольне поле, – і цього не зробив. Наприкінці 2009 року на нараді в першого заступника міського голови Стебника Богдана Івановича Асафата ним було сказано: якщо закупите насіння трави, то навесні я засію і закатаю футбольне поле і зроблю всі необхідні роботи, які треба зробити. І знову Іван Володимирович не дотримав слова.
Мені багато говорять, що Іван Володимирович – дуже гарна, контактна людина, з ним почуваєш себе комфортно. Це все так, він уміє гарно і багато говорити, швидко йде на контакт з людьми. Можна сказати: такий чоловік – душа всієї компанії. Але біда таких людей у тому, що вони хочуть усе охопити, все зробити, але в реальному житті це неможливо.
Тепер скажу на рахунок дренажу. Він зроблений добре і якісно, але працює не в такому режимі, як потрібно, тому що земля, яка завезена на стадіон, не тієї якості, що має бути. До неї не було додано торфу і піску. Коли йдуть дощі, виникають калюжі на футбольному полі, хоча дренаж працює непогано. Сама земля не в силі швидко пропускати воду в дренаж. Я сам переконався в цьому, бо під час дощу ходив по футбольному полю, і після дощу також, і вода на футбольному полі була. Дренажна система працює не так, як потрібно.
А це вже неякісно виконана до кінця робота, яка в кінцевому результаті змазує все решта, що зроблено добротно.
Іван Володимирович засипав трубу бокового дренажу від парку, яка була випущена в озеро. Тепер її важко відкопати. Погнув футбольні ворота, і ми змушені були повністю їх переробляти з нового матеріалу. А це за собою тягне відповідні витрати, затягує час. Чому я так детально про це кажу? Та тому, що Іван Володимирович усім говорить, як він якісно і добротно зробив усі роботи на нашому міському стадіоні. Це не зовсім так. Тепер Іван Володимирович нехай дає спростування, що він правий, а не ми. Нехай закінчить ті всі роботи, які мав зробити. В іншому випадку, якщо він звинувачує “Львівобленерго”, то ми залишаємо за собою право написати відкритого листа керівнику цієї організації з вимогою розібратись у використанні виділених коштів і пояснити нам, чому ми не отримали того, що нам обіцяли, а саме – якісне поле в повному обсязі.
Нарешті треба відповідати за свої зобов’язання і зробити все чесно і принципиво, а не шукати винних на стороні.
Осип Бандура, голова ГО “Спортивний клуб “Стебник”,
газета «Воля громади»
ТОП коментованих за тиждень