Коли я стану депутатом

Коли я стану депутатом.

Як я стану депутатом, куплю си авто. Біле. Ланос. Но бо Петро Довгопуцький з Понерли казав жи то люксмашина. Запчасті тані… – як слово депутата…Та й білої не так видно в снігу, то не так скоро вкрадут…Бо сніг в нашім місті мало прибирают…Особливо зимов. Бо вна завше зненацка приходит.
А потімка привезу до міськради бабу Галю з Раточини жеби відлила на оливо всі ґабінети, почистила всі чакри-макри всюда від пивниці по вошьмий поверх. Стрих – теж.
Кажут жи немож нарід дурити. То я не буду, чесслово. Ше кажут жи тре для людей шось зробити. Ну то я пообіцєю їм шось…Снігу – зимов, а сонця – літом ! Може вистачит ?
Ше тре бде си купити блишчєчий ґарнітур, синого кольору…І жовту краватку…О ! І мешти на шпіц. Би, як вдіну, було видно здалека жи то
пан депутат йде ! Хустку в пінжаку тре все мати з собов, би шмарклі повтирати. А своїй мантелепі сукєнку нову з фарфоцлями, бо та, шо вна по празниках вдєгає, вже дванайцєть років має. То я їй подарив на золоте висілля. Ну і може, як буде зо мнов ґречна, то куплю тухлі
на обцасах…Най сі вчит потрохи ходити в них, бо тре бде по всяких дифілядах ходити, може якісь спонсори поприїжжєют до міста ? Наприклад зі Зворушених штатів… Та й вечором вийти на люди треба…
Бо депутат – то має бути з народом !
Шкода жи місцевим депутатам получки ніц не платят. Бо я хтів си новий пь”єц кафльовий поставити, старий вже потріскав…Суфіт побілити у времь”янці тре… Видиш, не знав я, тай пішов до влади, а тутка кажут – НЄ ! Хлопе – ти волонтер !То значи – задармо ! Але то ніц. Ті, теперішні, знов хочут там трафити…То певне там чимсь помашчено.
Головне жи серед людей…. після тотих сесій будем сі збирати в якійшь кнайпі на ріжні семінари та обсуждєнія…Ненадовго. Посемінарим по стопідисєть, ше може пива телЕпнем на кінец, тай до хати.
Але то буде життє…
Завше ваш, Яків Кутовий.

About