У Стебнику може не залишитися жодної школи ІІІ ступеня, в кращому випадку тільки в одній з них можуть зберегтися 10-11 класи. А школа у Сільці взагалі непотрібна. Такі речі довелося почути на громадських слуханнях, які пройшли в Стебницькому Народному Домі у вівторок, 17 травня. І від цього стає сумно та страшно. Бо живемо не в часи окупантів-совєтів і не в часи Януковича, а в незалежній Україні, де, здавалося б, кожен розуміє, що школа виховує наше майбутнє. А ще сумніше стає від того, що ідею «оптимізації» шкіл нав’язують Стебнику «рідні», обрані ж нами, представники влади. Але про все по порядку.
Отже, 17 травня у Дрогобицькій міській раді відбулося засідання двох профільних комісій – бюджетної та з питань освіти. Питання «оптимізації» шкіл вирішили відкласти (з сесії 18 травня на сесію 7 червня). А за цей час з педагогічними колективами та громадами вирішили провести «роз`яснювальну» роботу та переконати у тому, що шкіл у Дрогобичі та Стебнику забагато, що не в кожній з них є належні умови для навчання та виховання дітей і що «оптимізацію» все ж буде проведено.
Головний натхненник ідеї оптимізації освіти в Дрогобичі та Стебнику, начальник відділу освіти Дрогобицької міської ради Петро Сушко на зустріч зі стебничанами не приїхав. Як пояснив мер Дрогобича Тарас Кучма, у п. Сушка – гіпертонічний криз. Тому «відбиватися» доводилося самому міському голові Дрогобича та його заступнику з гуманітарних питань Олегові Дукасу. Вів громадські слухання міський голова Стебника Петро Старосольський, котрий зазначив, що він однозначно на стороні стебницької громади.
Виступ Тараса Кучми був довгий і підкріплений цифрами. Суть його зводилася до того, що дітей стало менше, держава виділяє щораз менше грошей на освіту, а місцевому бюджету не під силу дофінансовувати різницю. Неприємно різали вухо слова, що Дрогобич не мав би проблем з освітою, якби не Стебник. Сказав Тарас Кучма і про те, що Стебник отримує в цьому році велику кількість грошей від Дрогобича, і що із вже «урізаних» 30 ставок по освіті ні одна не стосувалася Стебника.
Стебницька СШ № 18 на виділені державою кошти може «протягнути» півроку, каже мер Дрогобича. Не буде за що платити зарплату в кінці року вчителям СШ № 6 та № 7. У дещо кращій ситуації СШ № 11, але, швидше за все, вона перейде у статус 9-річної, тобто І-ІІ ступеня.
А завершив свою промову Тарас Кучма доволі несподівано – школа в Сільці (№ 13) мусить бути закритою, інакшого виходу нема. «Нам прийдеться закрити 13-ту школу, бо вона фактично не існує. Не може бути в ХХІ столітті школа, де діти навчаються в таких умовах», – завершив свій виступ Тарас Кучма.
Вигуки «Ганьба!» на адресу Тараса Кучми лунали ще на початку його спічу, а почувши про закриття 13-ї школи, зал зашумів як один живий організм. Солецька школа, яка існує 200 років і в якій вчителювала легендарна українська письменниця Уляна Кравченко, стала «крайньою», на якій найбільше зекономлять? Обурені виступи батьків та вчителів пана Кучму не переконували. «Якщо у вас вдома немає грошей, то ви червону ікру не їсте!» – аргументував міський голова. Йому на допомогу час від часу приходив і Олег Дукас, але переконати стебничан у доцільності «оптимізації» шкіл у Стебнику владним мужам Дрогобича не вдалося.
Гострі, емоційні і правдиві виступи багатьох стебничан показали, що громада може об`єднатися, якщо хтось зазіхає на її майбутнє. Серед виступаючих на захист стебницьких шкіл – представник СШ № 11, батьки та вчителі з СШ № 13, депутат Дрогобицької міської ради Тарас Петруняк, президент учнівського самоврядування СШ № 6, небайдужі мешканці Стебника та Сільця, зокрема Ірина Петрів та Наталія Вовк.
– Чим ми завинили? У спадок нам залишили трясовину та кар`єр. Вам байдуже за людей, вам байдуже за дітей! Майте совість і бійтеся Бога! – справедливо волає старенька вчителька з Сільця.
– Як мені пояснити дитині, що комусь не подобається її школа, до якої 5 хвилин ходи? Як їй пояснити це і як їй дивитися в очі? – запитує мама трьох дітей.
– Я дізнався про підготовку цих рішень щодо «оптимізації» тільки два дні тому і випив не одну таблетку валокордину, – зізнається міський голова Стебника Петро Старосольський.
– Пане Кучма, Ваш виступ нагадує виступи Яценюка, коли він був прем`єр-міністром, – проводить аналогії представник СШ № 11. – Вас обирали не для того, щоб Ви нам тут зараз байки розказували. Представник влади має бути такий, щоб до нього підходили люди, подавали руку і казали «Дякую!», а не обзивали і проклинали. Не забувайте, що Бог є, і те шулерство, яке відбувається у владі, колись закінчиться. Щодо нашої 11-тої школи, то ми будемо стояти до кінця. Декілька років тому пан Сушко вже влаштовував травлю Стебнику, намагався розсварити стебницькі школи, вбити клин ворожнечі. Тоді це йому не вдалося, не пройде це і зараз. Чому Ви не звільните Сушка? Ми – не бидло! Часи міняються, та чомусь стало ще гірше, ніж було при донецьких бандюках…
На завершення слово взяв шанований всіма стебничанами отець Михайло Комарницький, настоятель місцевої парафії УПЦ КП. Він пригадав той час, коли закривали церкви, які, мовляв, нікому не потрібні. Молодих хлопців не хотіли приймати до семінарій на науку, бо в СРСР не потрібні були душпастирі, їх мали замінити лжепророки з ідеологічним компартійним душком. Але той час пройшов. В часи незалежної України почали закривати дитячі садочки, бо зменшувалася народжуваність. Їх продали чи передали в приватні руки, а зараз дитячих установ бракує. Є кошти в державі на високі зарплати чиновникам, на роздутий штат апарату, знайдуться кошти на проведення Євробачення, а от на функціонування шкіл коштів нема. Чому? – риторично запитував отець Михайло Комарницький.
Півторагодинна зустріч в Народному Домі Стебника завершилася повним фіаско мера Дрогобича. Пан Кучма не зумів переконати стебничан і налаштував проти себе навіть тих, хто досі займав нейтральні позиції. Його пропозиція зробити в Солецькій школі музей виглядала сміховинною і абсурдною. Його заява, що він ніколи б не віддав свою дитину вчитися у СШ № 13, образила вчителів та батьків.
Відсутність Петра Сушка призвела до того, що мер Дрогобича весь вогонь взяв на себе. Чи витримає він спрямовану на нього енергію обурених стебничан? Громада як той бджолиний рій побачила винуватця, який необдумано завдав їй тривоги та клопоту. Громада Стебника вирішила твердо – закриття шкіл у Стебнику та зменшення їх класності та акредитації допускати не можна. На підтримку ідей, декларованих міським головою Дрогобича Тарасом Кучмою, не пролунало жодного виступу.
Попереду – наступний етап. Емісари з Дрогобича намагатимуться впливати на педагогічні колективи шкіл, інакше кажучи, «нагинати» їх. А 7 червня проходитиме сесія Дрогобицької міської ради, на якій остаточно стане зрозуміло хто чим дихає. Хто обирався, щоб відстоювати інтереси громади, виконувати її волю, а хто – щоб служити клеркам зверху, які освіту на місцях намагаються нищити руками доморощених яничарів та манкуртів.
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень