Автор: Тетяна Монтян
Процвітання комунальної мафії ґрунтується на ГОЛОВНІЙ системній проблемі України – відсутності адекватних механізмів прийняття легітимних колективних рішень щодо спільного майна.
Близько 100% ЖЕКів в Україні здійснює свою діяльність без будь-яких правових підстав, що підтверджено рішенням Вищого Господарського суда України у справі № 2/297, яку виграла я особисто. Суд визначив: ЖЕКи, які не мають консенсусного (одноголосного) рішення всіх співвласників будинку, вважаються такими, що обслуговують будинок НЕЗАКОННО.
Ось коротка аргументація:
Згідно ч. 2 статті 382 Цивільного Кодексу України, власникам квартир у багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності: приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.
Тобто, кожен багатоквартирний будинок є величезною “комуналкою”, в якій окремі “кімнати” – це “квартири”, а все інше, перераховане в зазначеній статті Цивільного Кодексу – є загальними “кухнею”, “туалетом” та “коридорами”.
Згідно зі ст. 355 Цивільного Кодексу України, майно, що перебуває у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлено режим спільної сумісної власності на майно.
Багатоквартирний будинок ЯК ЦІЛІСНІСТЬ є спільною частковою власністю власників всіх приміщень у цьому будинку (але майно, зазначене в ч.2 ст. 382 ЦКУ, є одночасно їх спільною сумісною власністю).
Згідно ст. 358 Цивільного Кодексу України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Тобто, виключно власники квартир та нежитлових приміщень в багатоквартирних будинках мають право колективно вирішувати ВСІ питання, пов’язані зі своєю спільною власністю. У тому числі – визначати виконавця послуг з управління будинком, надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території, надання комунальних послуг, визначати порядок використання та розпорядження спільним неподільним майном.
Як неважко здогадатися, абсолютна більшість співвласників багатоквартирних будинків в Україні НІКОЛИ не приймали колективного рішення про те, що всі ці функції має виконувати саме той ЖЕК (приватний чи комунальний), який “за замовчуванням” обслуговує їхній будинок.
Більше того, згідно з різними опитуваннями, тільки 2-3% населення усвідомлюють, що вони є співвласниками своїх багатоквартирних будинків. Не дивно, що все вищезгадане дозволяє комунальній мафії грабувати населення та бюджет “потроху кожен місяць”. Вони збирають дикі суми, і при цьому вважаються жебраками-благодійниками, які з чистого альтруїзму, в умовах вічного недофінансування займаються каналізацією та сміттям на благо України.
ЖЕКи бувають приватні і формально комунальні (насправді просто є приватними шарашками конкретних чиновників). Грабують платоспроможне населення, яке не отримує субсидій – безпосередньо, а також грабують бюджет через систему субсидій.
Приватні ЖЕКи платять данину вищим чиновникам конкретного населеного пункту, а також силовикам – за право безпосередньо грабувати населення. Розміри данини залежать від конкретних умов і рівня жадібності.
Вище керівництво країни безпосередньо нічого не отримує від цієї системи “низової” комунальної мафії, оскільки обкласти її даниною неможливо технічно. У той же час, все невдоволення електорату від розгулу криміналу в ЖКГ падає саме на вище керівництво країни і особисто на президента. Саме цим і пояснюються жалюгідні, дилетантські спроби вищого керівництва країни хоч якось “привести до тями” комунальну мафію, яка тільки за останній час понесла три важкі втрати — заветовано мафіозні законопроекти №8474 та №8391, а також остаточно “поховано” одіозний Житловий Кодекс.
Ну і наостанок: будинки і супутні комунікації при поточній системі державного менеджменту в ЖКГ не ремонтуються абсолютно. Тому що відсутній СТИМУЛ: навіщо витрачати гроші на ремонт, якщо населення (95% у Києві, по країні ще вище) – все одно платить, навіть якщо ЖЕКи не роблять абсолютно нічого?
Як неважко здогадатися, в самому найближчому майбутньому Україну чекає повний колапс всієї системи ЖКГ по причині банального фізичного зносу житлового фонду (75-80% на даний момент).
ЯКЩО УКРАЇНЦІ НЕ ОДУМАЮТЬСЯ.
Святослав Грабовський
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень