Освіта залишається однією з найбільш корумпованих у нашій державі.
Мабуть, усі розуміють, що все йде згори, і саме там слід шукати найбільш вишукані корупційні схеми. Проте й на місцях вигадали чимало такого, що давно мало би бути в полі зору правоохоронних органів. Проте боротьба з корупцією ведеться ними від випадку до випадку, в рамках оголошеної кампанії, хоча вони добре знають, в чию кишеню осідають грошики від освіти.
Не претендуючи на всеохопність, все ж окреслимо окремі корупційні схеми, які відбуваються у місцевій освіті. Про це хоч і говорять пошепки, але таємне рано чи пізно стає явним.
Насамперед у школах існують так звані внутрішні перевірки, коли директори шкіл покривають своїх учителів, захищають їх від несподіванок. За нашими даними, створюється спеціальний фонд, аби “задобрити” інспекторів. І мова йде не лише про обіди та сто грамів, а й про конверти з грішми. В межах однієї адміністративної одиниці суми бувають просто астрономічними.
В місті менше хабарництва, ніж у районі, але суми зате значно більші. Щоб влаштуватися на роботу вчителя, в районі треба заплатити від 400 до 700 євро, а в місті розмова починається від 800 євро. А хто не знає, що на одну ставку можуть працювати декілька вчителів – і це ще одна корупційна схема, бо гроші від них ідуть явно не до бюджету.
В районі безбожно розкрадають гроші на опаленні шкіл. Чи хтось порахував, скільки насправді дров, закуплених через лісництва, використали? А що вже говорити про неякісне вугілля, яке закуповують за підвищеними цінами? Відкати йдуть потрібним людям, а контрольно-ревізійні органи звично не знаходять порушень.
Ще одна корупційна схема – це ремонти шкіл. Раніше це робили шефи – підприємства, установи, тепер гроші скеровують із бюджетів. Скільки фактично коштів використали, ніхто достеменно не знає.
У сільських школах колись була техніка – трактори, машини. Нині все продали як металобрухт.
Закупівля обладнання – парт, шаф, шкільних дошок і таке інше – теж приносить чимало прибутків корупціонерам. Як правило, все йде у дві-три базові школи, які очолюють перевірені директори. Через деякий час ці ж школи отримують ще новіше обладнання, а вже нібито старе під видом списання продається іншим установам. Гроші, звичайно, теж не поступають до бюджету.
Великий дохід приносять неіснуючі ставки. В школах є водії, механіки, які жодного дня не працювали. А скільки наших краян працюють за кордоном, але вважається, що їхнім основним місцем роботи є школа. Усім добре: заробітчанам іде стаж, а за цю послугу вони платять роботодавцям.
Учительські звання – методиста, старшого вчителя й таке інше – теж коштують. У багатьох випадках їх дають за гроші, а не за досягнення. Таке саме відбувається, коли вчителі не їздять на курси підвищення кваліфікації, відкуповуючись грішми.
Окремо слід сказати про закупівлю продуктів харчування для шкільних їдалень та буфетів. Тут проводять тендери, і чомусь у магазині можна неодмінно купити дешевше, ніж у того, хто цей тендер виграв. Різниця в ціні теж осідає в кишенях корупціонерів.
Крайніми залишаються прості вчителі, які можуть сподіватися лише на букет квітів першого вересня і на свято останнього дзвоника. Поза тим чиновники від освіти та їхні покровителі в органах влади процвітають.
Щоб подолати корупцію, освітою мають керувати чесні люди.
Аналітична служба газети «Тустань»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень