Міста, райони Львівщини «нібито» мають на своїх рахунках гроші, які виділені з державного, обласного чи міських бюджетів, але не можуть їх використати через непроплати Держказначейства.
ІА ZIK вибірково опитало міських голів, голів районних рад стосовно освоєння коштів та з якими проблемами зараз стикаються адміністрації міст та районів з проходженням коштів через казначейство, проведенням тендерів та виконанням робіт по тендерах.
Гроші є – ніхто не зголосився на тендер
Як розповів міський голова Турки Юрій Косюхнич, місто зіткнулося з проблемою: у міському бюджеті було передбачено кошти на обладнання поливо-миючої машини, був проведений тендер, але не було жодного бажаючого, який би захотів прийняти участь у тендері. «Жодна організація не хоче подавати свої пропозиції на участь у тендері, де за виконі роботи оплачує держустанова. В Україні тільки три підприємства випускають таке обладнання і вони не захотіли приймати участь у тендері, бо вже працювали з держустановами в інших областях – і дотепер їм кошти не перерахували. По місту Турка казначейство блокує перерахунок коштів на суму близько 300 тис. грн.», – каже міський голова Турки.
Провели тендер, отримали кошти, а казначейство блокує
Зовсім іншу ситуацію розповів міський голова Борислава Володимир Фірман, на соціальний розвиток міста з державного бюджету виділено 10 млн. грн., які були скеровані на будівництво моста, зруйнованого паводками у 2008 році. Кошти прийшли на рахунок міської ради у казначействі, проведений тендер, визначений переможець, підписаний договір, підрядник пригнав техніку на об’єкт. А казначейство не перераховує авансовий платіж, підрядник не може навіть закупити пального для початку робіт.
Аналогічна ситуація й у Східниці. Як розповів селищний голова Східниці Іван Піляк, на курортне селище були виділені кошти на берегоукріплення, кошти поступили, був проведений тендер відповідно до законодавства. Тендер виграло івано-франківське підприємство, після проведеної процедури казначейство не проплачує виконавцю аванс. Тому підрядник не може приступити до роботи.
У Трускавці через непроведення касових платежів підрядник не може розпочати ремонтні роботи доріг на вулицях Стебницькій і Шевченка, припинено роботи на вулиці Воробкевича. Загалом по Трускавцю казначейство не пропускає 2,3 млн. грн. на відділ освіти, відділ культури, управління праці та соціального захисту, а найбільше на управління ЖКГіБ – 1,18 млн. грн.
Як розповіли міські голови, платіжки не проходять не тільки на великі суми, а й на суми, які б дозволяли економити в міському бюджеті на теплоносіях, серед яких реконструкції внутрішньої системи теплопостачання в школах, бібліотеках та інші роботи. Для прикладу, по Бориславу ще в минулому році не пройшли через казначейство кошти у сумі 8 тис. грн. за експертизу на будівництво котельні. Через це вона не була ведена в експлуатацію. Запуск нової, сучасної котельні давав би економію міському бюджету 150 тис. грн. за опалювальний сезон. Через непроходження 8 тис. грн. місто втратило 150 тис. грн. І так ж ситуація чи не в кожному місті.
Грантові кошти – теж проблеми
Дуже складна ситуація склалася у місті Старому Самборі з проходженням через казначейство грантових коштів Євросоюзу. Як розповів міський голова Старого Самбора Іван Грись, ще минулого року місто разом з Бещадським повітом (Польща) виграло європейський грант на ремонт доріг у місті на суму 15 млн. грн.
Був проведений тендер, визначений виконавець робіт, прийшов перший транш Єврозоюзу у розмірі понад 4 млн. грн. Кошти надійшли на рахунок міської ради у казначействі. Але їх ще з 2012 р казначейство не перераховує виконавцю робіт. Тобто, виконавець робіт не отримавши аванс, не може приступити до робіт, бо йому ніхто не дає гарантії, що ці кошти таки надійдуть.
Міська влада зверталася у Київ, про ситуацію знає Європейський союз. «Тут не йдеться про проходження через казначейство держкоштів, лише про гроші Європейського союзу. Нас в обласному казначействі заспокоюють, мовляв, ви не одні. Львів також не може отримати кошти Європейського банку реконструкції та розвитку. Вже у вересні цього року має приїхати аудит з Євросоюзу перевірити виконані роботи. А виконаних робіт немає, бо виконавець робіт не отримує кошти. За не виконання умов договору Євросоюз накладатиме штрафні санкції не тільки на нас, а й на польську сторону», – каже Іван Грись.
Немає тендерів – немає клопоту
Безхмарна ситуація у Стрийському районі. Як розповіли у Стрийській райраді, цього року не було тендерів щодо будівництва чи ремонту доріг. Оскільки кошти, які виділялися на такі роботи, не потребували проведення тендерів.
Тендери проводилися в освіті і в охороні здоров’я, але пізніше у зв’язку з зміною законодавства, деякі з тендерів не були потрібні. Проблем, що стосуються неоплати чи не виконання тендерних договорів, в районі немає.
Від констатації фактів легше не стане
Як прокоментував ситуацію голова комісії з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та комунальної власності Львівської облради Ярослав Качмарик, на кожній сесії облради розглядають інформацію про роботу казначейства.
За його словами, казначейський рахунок формується не у Львові, а в Києві. Казначейство обслуговує в такій послідовності: спочатку проплачуть захищені статті, серед яких заробітна плата бюджетникам, оплата теплоносіїв, далі – оплата на капітальні видатки. «В травні-червні казначейський рахунок був пустий. Платіжні доручення, які надходять у казначейство можуть там лежати місяцями. Така ситуація була у кінці 2012, а зараз вона виникла вже в середині року. Ситуація дійсно критична. Які можна робити дії? Можна пікетувати казначейство, але коли там немає коштів, скільки ми б не пікетували, вони там не з’являться. Рішення має прийматися на державному рівні», – сказав Качмарик.
Казначейство блокує перерахунок коштів усіх органів влади. У міських голів від такої безвиході з’явився «чорний» жарт: для чого працювати п’ять днів на тиждень, коли можна виходити на роботу лише на один день – коли працює казначейство. Але це все з розпачу, бо не проходять елементарні платіжні доручення з підготовки до опального сезону, ремонту доріг, погодженню – затвердженню проектної документації, експертизи. Вихід з цієї ситуації міські голови не бачать – потрібно щось змінювати на державному рівні.
Тетяна Гуцило для ІА ZIK
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень