Кажуть, що випадковостей не буває. Те, що втретє поспіль головний лікар Трускавецької міської лікарні Андрій Кульчинський виграв суд у мера Трускавця Р. Козира, є знаковим та символічним. Можна нарікати на слабких юристів, можна ображатися на суддів та вішати на них ярлики, можна ображатися на дзеркало, коли пика крива, але це нічого не змінює. Факт залишається фактом: мер незаконно звільнив з посади головного лікаря КП «Трускавецька міська лікарня» Андрія Кульчинського, що визнав не лише суд першої інстанції (Трускавецький міський суд), але і Апеляційний суд у Львові.
Нещодавно касаційний суд підтвердив: у спорі «Кульчинський – Козир» правим виявився доктор, а не чиновник. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі суддів Ступак О.В., Дьоміної О.О. та Парінової І.К., іменем держави Україна прийняла Ухвалу такого змісту (резолютивна частина): «Касаційну скаргу міського голови м. Трускавця Львівської області відхилити. Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 12 лютого 2015 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 08 квітня 2015 року залишити без змін. Ухвала оскарженню не підлягає».
Нагадаємо, що в грудні 2014 року Андрій Кульчинський звернувся до Трускавецького суду з позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що розпорядженням міського голови м. Трускавця від 28 грудня 2011 року № 608-р він був призначений на посаду керівника Комунального підприємства «Трускавецька міська лікарня». Між Трускавецькою міською радою в особі міського голови м. Трускавця Козира Р.Я. та ним було укладено контракт на здійснення керівництва КП «Трускавецька міська лікарня» терміном з 01 січня 2012 року до 31 грудня 2012 року. На підставі розпорядження міського голови від 28 грудня 2012 року № 566-р строк дії контракту було продовжено з 01 січня 2013 року до 31 грудня 2013 року та укладено додатковий договір від 28 грудня 2012 року № 1 до контракту з керівником підприємства, що належить до комунальної власності Трускавецької міської ради від 01 січня 2012 року. Розпорядженням міського голови м. Трускавця від 31 грудня 2013 року № 464-р дію контракту між Трускавецькою міською радою та позивачем на здійснення керівництва КП «Трускавецька міська лікарня» від 01 січня 2012 року було продовжено на один рік до 31 грудня 2014 року та укладено відповідний додатковий договір від 31 грудня 2013 року № 2 до контракту з керівником підприємства, що належить до комунальної власності Трускавецької міської ради від 01 січня 2012 року. Розпорядженням міського голови м. Трускавця від 23 грудня 2014 року № 483-р «Про звільнення головного лікаря КП «Трускавецька міська лікарня»» Андрія Кульчинського звільнено 31 грудня 2014 року з посади головного лікаря КП «Трускавецька міська лікарня» у зв’язку з закінченням терміну дії контракту.
Це звільнення Андрій Кульчинський визнав незаконним і таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки на момент видання розпорядження міського голови м. Трускавця від 31 грудня 2013 року № 464-р про продовження дії контракту від 01 січня 2012 року, укладеного між Трускавецькою міською радою та ним на здійснення керівництва КП «Трускавецька міська лікарня», терміном з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року була чинною нова редакція ст. 16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19 листопада 1992 року, яка встановлювала, що керівники державних, комунальних закладів охорони здоров’я призначаються на посаду шляхом укладення з ними контракту строком від трьох до п’яти років. Таким чином, наведена вище норма закону вимагає укладення з керівником комунального закладу охорони здоров’я контракту з визначенням строку від трьох до п’яти років. Натомість міський голова м. Трускавця видав розпорядження про продовження дії контракту від 01 січня 2012 року терміном лише на один рік.
Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 12 лютого 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 08 квітня 2015 року, позов задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано розпорядження міського голови м. Трускавця від 31 грудня 2013 року № 464-р про продовження контракту від 01 січня 2012 року, укладеного між Трускавецькою міською радою та Кульчинським А.Б. на здійснення керівництва КП «Трускавецька міська лікарня», в частині продовження дії контракту до 31 грудня 2014 року.
Зобов’язано міського голову м. Трускавця внести до розпорядження від 31 грудня 2013 року № 464-р зміни шляхом призначення Кульчинського А.Б. керівником (головним лікарем) КП «Трускавецька міська лікарня» строком на три роки з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2016 року.
Визнано незаконним та скасовано розпорядження міського голови м. Трускавця від 23 грудня 2014 року № 483-р про звільнення головного лікаря КП «Трускавецька міська лікарня».
Поновлено Андрія Кульчинського на посаді керівника (головного лікаря) КП «Трускавецька міська лікарня» з 01 січня 2015 року.
Крім того, суд ухвалив вважати таким, що укладений на термін до 31 грудня 2016 року, додатковий договір від 31 грудня 2013 року № 2 до контракту з керівником підприємства, що належить до комунальної власності Трускавецької міської ради, укладеного 01 січня 2012 року між Трускавецькою міською радою та Кульчинським А.Б.
Стягнуто з КП «Трускавецька міська лікарня» на користь позивача (тобто, Андрія Кульчинського) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 січня 2015 року до 12 лютого 2015 року, а також 500 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Рішення в частині поновлення А. Кульчинського на роботі на посаді керівника (головного лікаря) КП «Трускавецька міська лікарня» та стягнення заробітної плати в межах одного місяця допущено до негайного виконання.
У касаційній скарзі міський голова м. Трускавця Львівської області просив скасувати судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Статтею 337 ЦПК України установлено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Задовольняючи частково указаний позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі й надавши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, правильно виходив з доведеності та обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Зокрема, правильним є висновок суду, що, видаючи розпорядження від 31 грудня 2013 року № 464-р про продовження дії контракту від 01 січня 2012 року, укладеного між Трускавецькою міською радою та А. Кульчинським на здійснення керівництва КП «Трускавецька міська лікарня», та укладаючи додатковий договір від 31 грудня 2013 року № 2 до контракту від 01 січня 2012 року про внесення змін до п. 6.1 контракту про його дію з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року, міський голова м. Трускавця не дотримався строку, на який повинен бути укладений зазначений контракт, тим самим порушив вимоги ст. 9 КЗпП України, оскільки на той час була чинною нова редакція ст. 16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19 листопада 1992 року, яка встановлювала, що керівники державних, комунальних закладів охорони здоров’я призначаються на посаду шляхом укладення з ними контракту строком від трьох до п’яти років.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, що в силу вимог чинного ЦПК України на стадії касаційного розгляду справи недопустимо.
Отже, судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для їх скасування відсутні, тому в силу вимог ч. 3 ст. 332 ЦПК України вони підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга відхиленню.
Таким чином судова гілка влади розставила всі крапки над «і» в цьому конфлікті. До кінця 2016 року Андрій Кульчинський може спокійно працювати на займаній посаді. Всі ті брудні наклепи та палки в колеса, які намагаються пхати його опоненти, закінчаться в жовтні, після місцевих виборів. Третя поспіль перемога в суді Андрія Кульчинського над Р. Козиром є свідченням того, що справедливість все ж є і за неї варто боротися. Ця перемога є символом того, що і Трускавець нарешті дочекається справедливості: всі діяння теперішнього мера та його команди, всі оборудки з майном та землею вийдуть наверх, адже шила в мішку не втаїш.
Люди, які намагалися будь-яким способом «засадити» своїх попередників та принизити їх на кожному кроці, заслуговують отримати належну відплату. А рішення судів трьох різних інстанцій має стати червоним світлом для команди Р. Козира: не всяке беззаконня зійде з рук, після Майдану змінилися ми, українці, змінюються на краще і система управління, і правосуддя. Чиновник не може безкарно робити все тільки тому, що йому так забаглося.
Андрій Кульчинський за допомогою суду чітко вказав меру на його місце. Ніхто не може порушувати закон, у тому числі міський голова, який, до речі, і так легко обійшовся. Адже ж міг би й бути притягненим до кримінальної відповідальності. Втім, все ще попереду…
Підготував Володимир Ключак
Примітка. В публікації використано текст ухвали Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень