Цього разу швидше мова піде не про потяг, а про корабель. Думаю, ви вже здогадалися, яка його назва. Отже, це вже третя публікація про глобальні проблеми курорту, який для багатьох у нашому регіоні є джерелом заробітку, а для декого джерелом наживи. Проте про проблеми і недопрацювання було написано вдосталь. Лишень згадаю останню публікацію «Куди прибув потяг Курорт-Трускавець». На жаль, потяг і нині там, і висновків належним чином не було зроблено. Співпрацюючи з порталом www.karpatytur.info мав змогу порівняти позиції і вплив кризи на курорти Карпатського регіону. На жаль, Трускавець зазнав чи не найбільше втрат, а зацікавленість потенційних відпочивальників різко падає. З одного боку, тут відбуваються логічні речі: великі курортні монстри більш схильні до швидкого фіаско, адже криза значно сильніше вдарить по їх позиціях. З іншого – багатьом процесам можна було запобігти, мінімізувавши негативний вплив кризи. Та сталося те що сталося, і на порядку денному стоїть інше питання: як не піти на дно. І, як не дивно, але рятувальні засоби є, лише ним треба вміти скористатися.
Нові обставини
Зазначу, що все нижчевикладене стосується курорту загалом, а не якоїсь конкретної структури, оскільки сучасні умови диктують абсолютно нові обставини. В контексті курорту Трускавець головний слоган порятунку звучить так: «або разом – або на дно». Тому представники туристичного та відпочинкового бізнесу мають зрозуміти суть нових умов. Що у нас є: різке зниження купівельної спроможності потенційних відпочивальників України, різке зниження якості надання послуг на тлі підвищення цін на відпочинкові послуги і відповідно різке скорочення відпочивальників, адже саме відпочивальник є тим самим джерелом прибутку. Отож завдання, які доведеться уже вирішувати, наступні: пошук нових клієнтів, оптимізація послуг «якісні послуги за менші гроші». Власне для вирішення цих завдань існують декілька способів, чи як ми їх назвемо, «рятувальних кругів для курорту», які, як не дивно, підкидує власне криза.
Рятувальний круг №1 – нові відпочивальники
Де шукати відпочивальників? Блукати по закордонах і заманювати туристів – відпадає як спосіб нерентабельний і нелогічний. Головний бренд України у світі: «держава, яка бореться за незалежність та демократію» з одного боку – досить позитивний бренд, а з іншого – слово «бореться» аж ніяк не сприяє притоку туристів. Війна є війною, і цим все сказано.
По-друге, якість умов не відповідає їхній вартості. Ця ахіллесова п’ята супроводжує курорт Трускавець від початку Незалежності України. Вирішення даної проблеми підкинула криза: буквально на днях в одному з сюжетів ТСН каналу 1+1 було констатовано, що туристичний ринок скоротився на 60%, мова йшла про агенції та фірми, які організовували відпочинок за кордоном. Ось вам перша відповідь на питання: велика кількість українців цього року не поїде на Канари, Мальдіви чи Гавайї. Ось і шанс переконати їх, що відпочивати треба, і це можна зробити у Трускавці чи на іншому українському курорті. Переорієнтація на внутрішній ринок надприбутків не обіцяє, проте кризу можна й перебути.
Рятувальний круг №2 – відповідність умов і вартості
Тут в ролі рятувального кругу можуть виступити цілком реальні суб’єкти туристичної сфери. Мова йде про тих, з ким борються великі туристичні монстри – представники приватного сектору чи зеленого туризму. Істинно настав їх зоряний час, оскільки вони здатні втримати на плаву не лише відпочинкову сферу, але й дати можливість вижити лікувальному сектору. Ті, хто здає житло в оренду, значно гнучкіше здатні реагувати на цінову політику через відсутність великої кількості взаємопов’язаних зобов’язань. Як показує практика, у багатьох випадках рівень наданих послуг у приватному секторі є вищим, аніж у санаторіях чи готелях. Тому формула «проживання в приватному секторі + лікування у приватних лікарських закладах, або навіть у курортних поліклініках» є рятівною для Трускавця в кризу, адже пропонує ту саму оптимізацію вартості у відповідності до умов.
Рятувальний круг №3 – переорієнтація на споживачів «Нафтусі»
Криза має і конструктивні сторони. Постійне намагання переорієнтувати Трускавець у так званий Лас-Вегас рано чи пізно мало б дати тріщину. Ось криза це і прискорила. Після ліквідації соцстрахівських путівок Трускавець спорожнів, потрапивши під загрозу втратити свою основну цільову групу: людей у зрілому віці з хронічними захворюваннями, які здатна подолати «Нафтуся». Отож ще одне джерело наповнення Трускавця відпочивальниками, яке наразі залишається не затребуваним. Воно складніше за попередні, адже потребує капіталовкладень. Створення нових так званих «лоу-кост» туристичних закладів, здатне радикально змінити ситуацію на курорті. Бюджетні заклади відпочинку з помірною вартістю за лікування і проживання, з мінімальною кількістю обслуговуючого персоналу, зі стриманими умовами проживання і великою кількістю відпочивальників – ось ще одне вирішення проблеми існування курорту Трускавець. Це рішення у наступну кризу дасть змогу утримати курорт на плаву і стане його запорукою стабільності.
Опоненти обов’язково закинуть: говорити – не мішки носити. Справді, розповісти очевидні речі достатньо просто, складніше усе це зреалізувати, і особливо в сучасних умовах курорту Трускавець. Для того щоб скористатися вищевикладеними рятувальними засобами, необхідне об’єднання зусиль і створення якихось координаційних центрів. Тому можливо варто вдатися до методик об’єднання у так звані кластерні структури, які особливо популярні у Європі і доказали свою ефективність в туристичній сфері України на прикладі курорту Буковель. А можливо варто скористатися досвідом самоорганізації Майдану чи волонтерського руху на підтримку АТО. Як показує досвід, народна самоорганізація здатна перевернути гори. Роботи буде багато, але найголовніше, що є варіанти, відтак надія на виживання залишається.
Ярослав Баран
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень